Вівторок, 26.01.2021, 07:08
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Травень » 19 » СУСПІЛЬСТВО
11:09
СУСПІЛЬСТВО
Пам’ятникоманія?
Вже через кілька днів у Франківську стоятиме ще один Шевченко


Дискусія, яка стосується встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в Івано-Франківську, подекуди видається вічна, як боротьба за Україну в Україні. Хоча вже цієї неділі пам’ятник буде встановлено. Про це заявили у вівторок на прес-конференції представники робочої групи, яка тривалий час активно працювала над вирішенням основних пам’ятникошевченківських питань: Де? Як? Коли? Рішення прийнято, проте чи погасить воно хвилю суперечок, які вже декілька років не дають спокійно жити чималій кількості франківчан, – сумнівно.

Історія питання
Надто заглиблюватися в хронологію „Шевченківської” справи в Івано-Франківську навряд чи варто. Нагадаємо лише ключові її моменти.
Якогось часу виявилося, що Івано-Франківськ – чи не єдиний обласний центр в Україні, який не має свого пам’ятника Кобзарю. Погруддя, яке скромно притулилося на одній з алей парку ім.Т.Шевченка, до уваги не брали. Адже пам’ятник має бути величним, незважаючи на те, що компактність Івано-Франківська на величні монументи не претендує.
Проте серед митців був оголошений конкурс, на якому перемогла скульптура Володимира Довбенюка: Шевченко на фоні гігантської кованої кобзи. Поки митці обговорювали глибинну символіку проекту, Івано-Франківськ раптово отримав цінний подарунок – скульптор із Канади Леонід Молодожанин (псевдонім – Лео Мол) подарував місту пам’ятник Шевченку власної роботи. Це викликало нову хвилю суперечок: одні митці сперечалися про довершеність чи відсутність її в цієї нової скульптури (подарунок тимчасово розмістили на одному з комунальних складів міста, де він успішно лежить уже третій рік), інші говорили про найболючіше – де ж має бути пам’ятник Кобзарю.

Територіальна проблема
Першопочатково розглядалися чотири місця Івано-Франківська, які претендували на розміщення там пам’ятника Тарасу Шевченку: центр міста, а саме – Вічевий майдан, площа перед будинком міської та обласної адміністрації, скверик позаду Івано-Франківської медичної академії та парк ім. Т.Шевченка.
Незважаючи на те, що деякі громадські діячі наполягали на встановленні монумента  на Вічевому майдані, як найпривабливішому місцю для пам’ятника, „проти” активно виступили представники архітектури міста. Їхні аргументи чіткі і зрозумілі – основна споруда на Вічевому майдані – центральний міський фонтан. Якщо пам’ятник втулити поряд – він просто губитиметься на фоні громіздкого музичного фонтану. Нагадаємо, що висота пропонованого пам’ятника – 2,80 м. А демонтувати фонтан заради пам’ятника якось надто вже недоцільно.
Схожа ситуація і з площею перед адмінбудинком. Ідея окремих активістів про Шевченка в компанії славнозвісних музикантів, які вже чимало років „сидять” на цій площі, є абсурдною знову ж таки через камерність скульптури Лео Мола. Шевченко просто „загубиться” як серед вищих на зріст музик, так і на фоні громіздкої будівлі „Білої хати”.
Сквер позаду медичної академії також містить одну значну проблему, про яку замислюється далеко не кожен, переконані представники робочої групи. Адже в цьому випадку Тарас Шевченко дивитиметься в очі своєму „побратиму” з сусідньої держави Адаму Міцкевичу. Враховуючи складні україно-польські стосунки в творчості Кобзаря, таке сусідство навряд чи було б виправданим в моральному аспекті. Та й зрештою, івано-франківський пам’ятник Адаму Міцкевичу визнають однією з кращих пам’яток мистецтва, чого ніхто не наважиться ствердити про подаровану місту скульптуру. Та про естетичну її якість нехай говорять спеціалісти. Зараз мова про інше – єдиним прийнятним місцем для пам’ятника Кобзарю виявився парк його ж імені.
Проте на центральній алеї монумент не встановлюватимуть. Його посунуть трішки вбік, „у затишне і ліричне” (за словами одного з членів робочої групи) місце. Ну зовсім випадково це місце вкрай близько біля паркових туалетів. Але це ж дрібниці...

А письменники проти
5 травня на засіданні Івано-Франківського осередку Спілки письменників України було ухвалено рішення: після ознайомлення з місцем, обраним для встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку, його (себто місце) визнано невдалим. Письменники запропонували міській владі повернутися до розгляду ідеї щодо встановлення пам’ятника на центральній парковій алеї.
Після розмови заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Михайла Вереса з міським головою Івано-Франківська Віктором Анушкевичусом роботи над встановленням пам’ятника призупинили. Проте ненадовго, лише до наступного засідання робочої групи. На нього з’явилося лише 9 представників і більшістю голосів роботи вирішили продовжити.
Основний аргумент такого рішення був озвучений на вівторковій прес-конференції: засідань робочої групи було більше шести. А протестувати письменники міста вирішили тільки за кілька днів до відкриття пам’ятника. За словами Михайла Вереса, постать Шевченка мала б об’єднувати людей, тому робоча група намагалася знайти рішення, яке б задовільнило переважну більшість івано-франківців.

І все-таки
Рішення прийняте, і в неділю, 22 травня, пам’ятник Тарасу Шевченку з’явиться в Івано-Франківську. Проте більшість членів тієї ж таки робочої групи вважає, що є необхідність в ще одному пам’ятнику Кобзареві – великому, монументальному і величному. Проте поки що коштів на нього місто не має.
І вже відтепер виникають думки, що проект Володимира Довбенюка буде матеріалізований на центральній алеї міського парку. Пам’ятник Лео Мола в такому випадку демонтують і перевезуть деінде.
Чи доцільно зараз ставити пам’ятник, який вже відтепер планують демонтувати? На це питання важко знайти відповідь. Розпочинаючи прес-конференцію, Михайло Верес, який і очолює робочу групу, заявив, що представники української діаспори в Канаді занепокоєні тим фактом, що цінний подарунок Лео Мола і досі не є встановленим. Водночас, за словами Михайла Вереса, до Івано-Франківська приїжджало чимало представників інших міст України, які просили віддати їм канадійський подарунок.
Ось так і зайшла міська влада у глухий кут: віддавати якось незручно. А скористатися подарунком не могли довгих три роки. Зараз цей пам’ятник займе своє місце у міському парку. Чи надовго? Питання фінансування. Але про одне чомусь ніхто не думає: чи теперішній, чи вже наступній міській владі колись доведеться ой як несолодко. Адже, мабуть, простіше пояснити діаспорі зараз, що саме такий варіант зображення Шевченка не вписується в існуючий ландшафт міста, аніж через кілька років витримувати звинувачення у демонтажі скульптури Кобзаря.
Зрештою, Михайло Верес зазначив, що зараз потрібно, щоб пам’ятник стояв в Івано-Франківську, а згодом мешканці зможуть оцінити його і навіть почати пишатися своїм Шевченком.
Любов Загоровська
Переглядів: 721 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]