Кого бояться літаки
За статистикою, три чверті усіх авіаційних катастроф у світі трапляються через потрапляння в турбіни двигуна птахів. Навіть найдрібніший горобець, влетівши в сопло турбіни, може призвести в кращому випадку до зупинки двигуна, а в гіршому – до його вибуху. Літак найбільш вразливий під час злету та посадки, адже на тих висотах, де відбувається політ, птахів просто немає. Аеродроми провідних країн світу щороку тратять на орнітологічний захист мільйони грошей. А як поставлена ця робота в нас, в Івано-Франківську, де знаходиться один із сучасних міжнародних аеродромів, який використовується як військовими, так і цивільними?
Аеродром в столиці Прикарпаття є аеродромом спільного базування. Він належить і обслуговується військовослужбовцями Збройних сил України, але використовується як льотчиками 114-ї бригади тактичної авіації, так і цивільними літаками. Комендант аеродрому капітан Олексій Москаленко розповідає, що в ЗСУ не передбачено окремої посади для орнітолога, тому питаннями захисту від птахів займається окремо визначена людина, яку навчають на спеціальних курсах. Для кожного регіону нашої держави розроблено спеціальний посібник, в якому вказані особливості поведінки птахів у ту чи іншу пору року, а також алгоритм дій щодо недопущення гніздування на території аеродрому.
«Принаймні раз на тиждень у весняні місяці солдати з підрозділу батальйону аеродромно-технічного забезпечення проходять по території всього аеродрому, щоб не допустити випадків гніздування птахів, – запевняє комендант. – Також ми вживаємо запобіжні заходи в ті дні, коли птахи пролітають над аеродромом. Зокрема, якщо черговий бачить, що над територією кружляє зграйка пташок, то в їхній бік вистрелюється одна-дві сигнальні ракети. Звичайно, ніхто не ставить за мету вбити пернатих. Просто звук від польоту сигнального заряду, його блиск відлякує птахів і вони, як правило, відлітають».
Також військові звертаються до господарів приватних садиб, збудованих впритул до території аеродрому, з проханням не сіяти на своїх земельних ділянках зернові культури, що є поживою для птахів. Проте місцеві газди до прохань військових останнім часом прислухаються все менше й менше.
Крім того, вздовж всієї злітної смуги встановлені опудала. Військовослужбовці між собою називають їх «комбатами», напевно через те, що вони зроблені зі старих військових одностроїв (див. фото), хоча в Україні є спеціальні сертифіковані опудала, які стоять на спеціальних шарнірах, створені з нержавіючих труб і крутяться від вітру на всі боки. Однак вартість одного такого опудала, що випускається спеціальними підприємствами, – щонайменше 900 гривень, а їх потрібно на аеродром до 70 штук. Ніхто зараз таких коштів ані військовим, ні цивільним авіаторам не дає, тому вони й виходять із ситуації самотужки. Знаходять дошки та деревину, збивають з них «хрести», чіпляють на них старі списані однострої.
«Життя» такого опудала – півроку, від вітру, дощу та сонця воно швидко «вмирає». Тому кожних шість місяців «комбатів» переодягають та прикопують заново. Ранньою весною по всьому аеродрому розвішуються так звані сфери, які військові також роблять власноруч зі старих м’ячів та битих дзеркал. Зовні сфери нагадують собою кулі для світлоефектів на радянських дискотеках, але користь від них велика. За словами військовослужбовців, птахи лякаються світлових променів, що постійно змінюються, більше, ніж чогось іншого.
«Окрема робота проводиться перед кожним злетом і посадкою літака, – продовжує капітан Москаленко. – На смугу виїжджає машина, яка рухається з сиренами та включеними маячками вздовж усього поля. Поряд з водієм завжди сидить людина, яка слідкує, чи немає в зоні посадки-злету літака пташок. Якщо ж бачить, то відразу намагається вигнати їх якомога далі».
До речі, з досвіду авіаторів Збройних сил Литви, де, як і у нас, немає спеціальної орнітологічної служби, купівля необхідного для аеродрому обладнання для захисту від птахів складає майже 11 тисяч євро. За словами завідувача аеродромної служби штабного сержанта Гінтаутаса Паліукаса, для відлякування птахів там використовується переносна система „Scarecrow", яка імітує сигнал небезпеки для дев’яти видів найрозповсюдженіших у регіоні птахів, зокрема, голубів, сорок, шпаків. За аналогічним принципом діє і змонтована на автомобілі система „Priemjer 1500". Також є спеціальна звукова гармата „Guardian-2", яка працює на скрапленому газі. Перед закупівлею того чи іншого обладнання командування авіаційних частин проводить консультацію з вченими-орнітологами.
Сьогодні багато мовиться про ймовірну задіяність Прикарпаття у прийманні вболівальників Євро-2012 і навіть проведенні на території краю Олімпійських ігор 2022 року. Тож, можливо, органам місцевого самоврядування, які бажають заробити на туристах та вболівальниках, варто було б долучитися до організації безпеки польотів на Івано-Франківському аеродромі, а не перекладати цю проблему лише на плечі військових.
Підполковник Тарас ГРЕНЬ,
Західний регіональний медіа-центр
Міноборони України
|
