Відділення, без якого не може існувати лікарня
Жодна лікарня не може існувати без приймального відділення. Працює таке відділення і на базі Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська. Завідуючий приймальним відділенням Мирон Шаламай розповідає: щороку тут отримують допомогу в середньому 18-19 тисяч пацієнтів.
Приймальне відділення ЦМКЛ працює з часу існування лікарні. Спочатку воно було розміщене у підвальному приміщенні, як і раніше, при роботі обласної лікарні. Проте на той час підвали медичного закладу потребували капітального ремонту, тому керівництво прийняло рішення перевести приймальню на перший поверх.
Зараз у лікарні будується нове, за міжнародними стандартами, приймальне відділення, яке буде об’єднане з усіма службами лікарні. Пацієнта тут зможуть повністю обстежувати, працівники приймального відділення надаватимуть реанімаційну допомогу, там запрацює травматологічне відділення та травмпункт.
„До нас поступає дуже багато людей, понад 15 000 пацієнтів протягом року. І це ті, кого госпіталізують, хто отримує стаціонарну допомогу. Окрім того, є пацієнти, які звертаються за амбулаторною допомогою, а це ще близько 3-4 тисяч людей. Поступають не лише мешканці міста, 25-30% наших пацієнтів – мешканці навколишніх сіл, жителі Івано-Франківської та інших областей. З відкриттям нового відділення малоінвазивної хірургії і проведенням на базі ЦМКЛ стентування та коронографії до нас почали звертатися за допомогою і жителі інших областей – Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Закарпатської», – розповідає Мирон Шаламай.
Медики відзначають, на першому місці серед пацієнтів лікарні – хворі із серцево-судинними захворюваннями, поступає багато пацієнтів із гіпертонічними кризами та ішемічними інсультами. На другому місці – шлунково-кишкові захворювання, а також, хоча це більше залежить від сезонності, пневмонії. Окрім того, дуже багато людей звертаються із ускладненнями цукрового діабету.
Лікарі зауважують, що протягом останніх років хворі є „запущеними”, причина цього – соціальна. Значно подорожчали ліки при мізерному рівні зарплат і пенсій. Тому людина лікується уже тоді, коли немає іншого виходу.
Окрім того, порушилася ланка диспансерного нагляду. Обов’язкова щорічна диспансеризація відігравала значну роль. Також проблемним є те, що люди не хочуть стежити за собою. Іноді, після виписки з лікарні, пацієнту рекомендують продовжити лікування вдома, під наглядом дільничного лікаря, але багато хто це ігнорує.
„До нас поступають пацієнти за направленнями поліклінік, за направленнями швидкої медичної допомоги чи інших медичних закладів, або ж звертаються самостійно. Пацієнти є ургентні і планові. Якщо відділення лікарні перевантажені хворими, ми складаємо чергу і стараємося в межах одного-двох днів все-таки госпіталізувати планового пацієнта.
Ургентних хворих ми приймаємо одразу, назначаємо усі обстеження, викликаємо до них необхідних консультантів, адже спеціалісти з різних відділень чергують у лікарні цілодобово. Окрім того, керівництво нашої лікарні запровадило постійне чергування параклінічних служб – лабораторії, УЗД-обстежень, рентген-обстеження і комп’ютерної томографії. Все це пришвидшує процес діагностики захворювання, а це на користь хворого, адже чим скоріше ми можемо встановити діагноз, тим скоріше розпочнемо правильне лікування”, – каже Мирон Шаламай.
Позитивні зміни, які помітні у Івано-Франківській Центральній міській клінічній лікарні, це однозначно заслуга головного лікаря закладу Тараса Романовича Масляка. Адже з приходом на посаду він чітко окреслив пріоритетні завдання, які поступово реалізують в ЦМКЛ. Лікарня змінилася, і тут не лише проведені ремонти більшості відділень. У закладі з’явилося найновітніше обладнання, на роботу сюди прийшли висококваліфіковані спеціалісти.
Любов ЗАГОРОВСЬКА
|
