В установах міста пройдуть «Дні донора»

У критичні для здоров’я моменти ми вимушені звертатися за допомогою до іншої людини: рідного або чужого, який віддасть нам частинку себе. Саме в даруванні і полягає сенс слова «донор».

Донорство крові виникло понад 100 років тому після відкриття Ландштейнером груп крові. При його організації відзначали труднощі із залученням донорів. Спочатку для здачі крові запрошувалися родичі пацієнтів. Масове донорство в Україні було розпочате у 30-ті роки ХХ ст. Протягом 60–70 років ХХ ст. завдяки зусиллям працівників служби крові було досягнуто значних успіхів у гематології, хірургії, онкології, трансплантології тощо. Наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. пропаганду донорства було занедбано.
Зараз в лікувальній практиці застосовують в основному компоненти крові, які отримують в результаті сучасних технологій на станціях переливання крові: еритроцитарна, лейкоцитарна, тромбоцитарна маса, сироватка крові, плазма крові, фібриноген, кріоприципітат, сироватки крові та ін. Виготовляють також окремі імуноглобуліни: анти стафілококовий, природній. Ряд захворювань гематологічного, онкологічного характеру вилікувати без застосування крові та її компонентів неможливо. А при гострій крововтраті, спричиненій травматизмом чи захворюваннями, переливання крові є інколи єдиним способом зберегти життя людини.
Донорство у нашій країні, на жаль, стало проблемою хворих та лікарів, а не справою суспільства. Населення малообізнане у питанні донорства крові у зв’язку з недостатнім висвітленням цієї проблеми в засобах масової інформації. Про гостру потребу донорської крові більшості нашого населення стає відомо лише тоді, коли біда стукає в двері їхнього дому — близька людина потрапляє на операційний стіл, у дружини тяжкі пологи, дитині необхідна багаторазова гемотрансфузія.
У розвинених країнах донорство крові здійснюється головним чином на безоплатній основі. Це досягається завдяки високому престижу такої форми прояву милосердя, пропаганди донорства і заохоченню безоплатних донорів. В Україні з добровільним донорством справи йдуть значно гірше. За останні 20 років кількість донорів зменшилась більш ніж удвічі. Брак донорської крові призводить до зростання рівня смертності.
З метою заохочення населення до здачі крові або плазми крові законодавчо передбачені відзнаки та нагороди особам, які беруть активну участь у донорському русі. Донори, які безкоштовно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разів, відповідно до статті 12 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» нагороджуються відзнакою «Почесний донор України». Донорам, які здали кров або плазму крові 100 і більше разів, присвоюється звання «Заслужений донор України». На сьогодні посвідчення «Почесний донор України» мають майже 100 тис. донорів, звання «Заслужений донор України» – 60 осіб. А донору з Дніпропетровська Володимиру Костянтиновичу Ніколаєву, який здав кров та плазму крові більше 500 разів, .присвоєно звання «Герой України».
За минулий рік 3544 донори міста, серед яких медичний персонал, здали кров безкоштовно, що становить 72,3% від затвердженого плану. Проблема донорства у місті стала одним із першочергових питань на останніх нарадах міського голови Віктора Анушкевичуса. Головний лікар міста Тарас Масляк наголошував на проблемі залучення до донорства працівників підприємств, викладачів та студентів навчальних закладів. Виконавчий комітет вважає, що план донорства (4300 донорів) на 2013 рік може бути виконаний, навіть перевиконаний. Тому результатом обговорення цього питання стало рішення про звернення до керівників установ міста щодо проведення «Днів донора» у їхніх закладах. А всіх небайдужих громадян медики закликають долучитися до лав донорів.