Сесія з пікетом
Минулого четверга перед початком 35-ї сесії Івано-Франківської міської ради під будівлею міськради відбулися дві акції, учасники яких вимагали від міської влади відремонтувати дороги і якнайшвидше завершити реконструкцію вулиці Шевченка. У сесійній залі своєї черги на виступ чекали представники мешканців кварталу вулиць Мазепи-Гординського-Шевченка, які хочуть домогтися заборони зведення у їхньому дворі восьмиповерхового будинку за адресою вул. Мазепи, 35-а.
Анархія – мати порядку?
На початку сесії учасники акції «Владо, відремонтуй дороги!» під вигуки «ганьба» занесли до зали засідань мішок із пошкодженими на ямах міських вулиць деталями автомобілів. Протестна акція у стінах міськради перетворилась на шоу, яким керував відомий громадський діяч Руслан Коцаба. «Ви перетворили місто на село», – не чекаючи дозволу на надання слова вигукнув він міському голові В.Анушкевичусу. «Шкутяк зробив центр міста європейським, а що зробили ви?», – допитувалися у мера інші. «Я розумію, що у нас демократія, але це вже анархія», – заявив В.Анушкевичус і, щоб скерувати роботу міськради у конструктивне русло, запропонував надати слово організатору акції, депутатові облради Володимирові Олійнику.
Вийшовши на трибуну, В.Олійник перш за все наголосив, що Віктор Анушкевичус став міським головою не останнім чином саме тому, що обіцяв відремонтувати дороги, і нагадав йому про його ж передвиборчу листівку, у якій були зазначені основні причини поганого стану доріг. «Коли ви стали міським головою, дороги ще були в нормальному стані. Зараз вони все гірші і гірші», – констатував В. Олійник. Такий плачевний стан справ у дорожньому господарстві, на його думку, пов’язаний з тим, що за цей час у місті ліквідували дві дорожні організації – ШРБУ №1 та «Автошлях» і закрили асфальтний завод. «Зараз місто повністю залежне від приватників. Коли в тебе все чуже, то не можна нормально виконувати роботу. Просто настеляти асфальт – це не робота. Дорога – це інженерна споруда. Перед тим, як класти асфальт, треба замінити комунікації, закласти нормальну основу», – розкритикував так звані вибіркові капремонти верхнього шару дорожнього покриття В.Олійник.
Потім він зачитав вимоги протестуючих. Передовсім вони стосувалися прозорості і публічності дій влади при ремонті доріг. Зокрема, міській раді запропонували створити громадську раду з контролю за використанням коштів і якості робіт з утримання і ремонту доріг та наглядову раду комунального підприємства «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління», погоджувати титульні списки ремонту доріг з громадськістю і щорічно оприлюднювати перелік ремонту вулиць, підрядників, що їх виконуватимуть, та укладені з ними угоди. Разом з тим учасники акції «Владо, відремонтуй дороги!» вимагали провести аудит використання коштів на ремонти доріг за 2006-2012 роки.
В підсумку з більшістю цих вимог депутати міськради погодилися і врахували їх у відповідному рішенні міськради за результатами заслуховування інформації міського голови «Про стан доріг у місті Івано-Франківську».
Слово у відповідь
«Жодного поганого слова про свого попередника я не сказав. Хто як міг, так і працював. Свого часу на реконструкцію центру міста до фестивалю «Родослав» область виділила 45 мільйонів гривень. Зараз, коли область одержала перший транш у сумі 33,3 мільйона гривень на ремонт доріг, Івано-Франківську не дали ні копійки. Так вирішили депутати обласної ради, більшість яких мешкає в Івано-Франківську. Коли в облраді розподіляють кошти, Івано-Франківськ увагою обходять, і депутати від міста нічого не роблять для того, щоб «вибити» хоч копійку», – сказав В.Анушкевичус. Водночас він наголосив, що навіть за умов обмеженого фінансування у попередні роки капітально відремонтовані вулиці Короля Данила, Вороного, Панаса Мирного, Миру, Сорохтея. Торік – перехрестя Тролейбусної-Галицької-Пасічної, вул. Пулюя, Гординського, Січових стрільців, частини вулиць Галицької, Тролейбусної, Вовчинецької. «Щоб щороку капітально ремонтувати п’ять-сім вулиць, необхідно 50-70 мільйонів гривень», – підсумував мер.
Коли відбувалась акція протесту і тривали дискусії в сесійній залі, за словами мера, на міських дорогах попередній ямковий ремонт виконували чотири бригади. Вони вже відремонтували найпроблемніші перехрестя, продовжували ремонти вулиць Мазепи, Довгої, Коновальця, Привокзальної і мали перейти на вулиці Чорновола, Довженка, Петлюри. Поділився мер і планами капітальних робіт на 2013 рік. Це завершення ремонту перехрестя вулиць Галицької-Пасічної-Тролейбусної, будівництво продовження Південного бульвару з виходом на вулицю Мазепи і її розширення, продовження ремонту вулиці Галицької на площі у три тисячі квадратних метрів та кінцевої зупинки «радіозавод». Також, за його словами, капітально відремонтують частини вулиць Довгої (від вул. Галицької до Берегової), Мазепи (від фізкультурного коледжу до вул. Дорошенка), Чорновола (від стадіону «Рух» до вул. Сорохтея), Хоткевича (з розширенням біля ринку), перехрестя вулиць Коновальця-Петлюри і частину вулиці Петлюри майже до хлібокомбінату, перехрестя вул. Галицької-Північного бульвару-Василіянок і вул. Василіянок до вул. Гарбарської та частину вулиці Гарбарської до вул. Княгинин з будівництвом нового відгалуження і перехрестя з вул. Галицькою, біля народного дому «Княгинин». «Існує попередня домовленість, що «Облавтодор» за кошти субвенції області відремонтує вулицю Тичини», – обнадіяв міський голова депутатів міськради.
Втім, депутати міськради у план ремонту доріг за рахунок державної субвенції внесли свої корективи. Найбільше окремих депутатів обурило те, що на завершення капремонту вулиці Промислової передбачалось виділити два мільйони гривень. Не зважаючи на прохання підприємців, які вже власним коштом замінили на вул. Промисловій частину комунікацій, один мільйон гривень з цього об’єкта, за пропозицією бюджетної комісії, сесія перенаправила на завершення будівництва вулиці Проектної між вул. Короля Данила і Мазепи. А за мільйон, що залишився, за словами начальника управління капітального будівництва Володимира Ковальчука, на вулиці Промисловій встановлять лише бордюри. Ремонт вулиці Дудаєва теж продовжать за рахунок пайової участі підприємств, які там розташовані.
Стоп будові
Окрім незадовільного стану доріг у Івано-Франківську, є ще одна проблема – так зване ущільнення забудови. Протестуючи проти спорудження восьмиповерхового 50-квартирного житлового будинку за адресою вулиця Мазепи, 35-а, мешканці прилеглих будинків №№ 27, 29 на вул. Мазепи, №№ 1, 3 на вул. Гординського та №№ 22, 24, 26, 28, 30 на вул. Шевченка вже перекривали вулицю Мазепи, а тепер прийшли на сесію міськради. Від їхнього імені слово надали Оксані Соколан. У своєму виступі вона наголосила, що, відповідно до державного акту, земельна ділянка, на якій розпочали будівництво восьмиповерхового будинку, виділена для малоповерхової (не більше трьох поверхів) забудови. Крім того, забудовник, за її словами, самовільно захопив площу 0,05 га, яка призначена для обслуговування існуючих будинків і належить до їхньої прибудинкової території, та несанкціоновано зрізав два десятки дерев.
«Проектом будови, яка ведеться, заздалегідь заплановане знищення прилеглої території. Повністю руйнується інфраструктура. Грубо порушені санітарні норми з розрахунку на одну особу. Територія дуже перевантажена. Згоди на будівництво громада не давала. Дозволи на будівництво видані з порушенням законів», – заявила О.Соколан. З огляду на це мешканці довколишніх будинків просили депутатів міськради заборонити будувати житловий будинок за адресою вул. Мазепи, 35-а більше трьох поверхів, зобов’язати департамент містобудування і архітектури відмінити видані забудовнику містобудівні умови і обмеження для будівництва восьмиповерхового будинку, як такі, що не відповідають державним будівельним нормам.
Також слово для виступу надали ще одній представниці тамтешніх мешканців Наталії Нагорняк-Гаврилів. Вона наголосила, що у них з чиновниками досі «якоїсь конструктивної розмови не вийшло» і що «є серйозні документи, які, ми вважаємо, зацікавлять силові структури».
Депутати Василь Бойчук (ВО «Батьківщина») та Сергій Борзов («За зміни у Івано-Франківську») запропонували на основі звернення мешканців ухвалити відповідне рішення міськради і, як запит, направити його на розгляд до Генеральної прокуратури України.
Втім, представники міської влади і міської прокуратури запевнили, що перевірка за цими фактами вже проводиться. Мовляв, прокуратура завершить перевірку і подасть відповідне подання. Тоді можна буде про щось говорити конкретніше. За словами першого заступника міського голови Зіновія Фітеля, у класифікації «малоповерхової забудови» нема, але у 2004 році так було написано. «Я визнаю, що було видано конфліктне рішення, але до завершення перевірки нічого більше сказати не можу». Натомість головний архітектор міста Володимир Гайдар взагалі сказав, що не може бути експертом у цьому питанні, бо «малоповерхова і багатоквартирна забудова на генплані позначаються одним кольором». «Переважаюча забудова там п’ятиповерхова. Відповідно, територія не може бути під малоповерхову забудову», – вважає він. А забудовник Василь Друк каже, що йому просто всілякими методами перешкоджають будувати: «Є всі документи, розроблений генеральний план з влаштуванням дитячого майданчика, якого там у дворі, між іншим, не було. Там стоять гаражі. Їх треба знести і зробити відповідний благоустрій. Але хтось цього не хоче», – переконаний В.Друк.
Левко КУТИНСЬКИЙ
Війна за крісло
Жвава дискусія щодо нового міськвиконкому розгорілася ще під час формування порядку денного. Варто зазначити, що формування міськвиконкому і внесення кандидатур його членів на затвердження сесією міськради – виключна компетенція міського голови. За його словами, він готовий був внести на розгляд сесії відповідне подання про кількісний і персональний склад міськвиконкому, але, через окремі, як наголосив В.Анушкевичус, суто юридичні суперечності, попросив депутатів перенести це питання і розглянути його першим на другому пленарному засіданні сесії, а не другим на першому засіданні, як передбачалось проектом порядку денного.
«Ми обговорювали і практично виходили на прийняття рішення. Кандидатури були погоджені навіть на рівні Києва. Але в останній момент все змінилось. Тому, як суб’єкт подання, я або вношу його на друге засідання, або не вношу взагалі. Я знаю, як має пройти голосування, і я категорично проти. Я за пакетне голосування», – заявив мер. Р.Онуфріїв натомість порекомендував меру не протиставляти себе міській раді і заявив: «Ми готові пройти всю процедуру сьогодні». Сесія проголосувала «за» включення цього питання під №2 і депутати розійшлися на перерву. Вона затягнулася. На знак протесту депутати фракції «УДАР-Громадський форум» покинули сесійну залу. А Депутати ВО «Батьківщина» не встигли. Коли вони виходили, до зали зайшли народний депутат Руслан Марцінків, Р.Онуфріїв та В.Анушкевичус.
Але суперечки продовжувались. Стало зрозумілим, що «Свобода» не змінила своєї позиції. «Я не можу працювати без першого заступника, – заявив В.Анушкевичус. – Я не бачу рівноцінної заміни Фітелю. Я не візьму на себе відповідальність, щоб місто втратило такого фахівця». «Я не розумію вашого пафосу, – звернувся до мера Р.Марцінків. – До роботи першого заступника міського голови є багато питань. Особисто мені не подобався принцип його роботи. Це була одна із причин відставки виконкому. Тут протестували проти забудови на Мазепи, і таких питань виникатиме ще багато». Водночас «свободівці» запропонували призначити З.Фітеля в.о. першого заступника міського голови. Але, як пояснила начальник юридичного відділу Надія Кедик, це суперечило б закону «Про державну службу».
Вихід з глухого кута депутати намагалися знайти під час ще однієї перерви. Повернувшись до зали, голова мандатної комісії Михайло Сеньків попросив міського голову, як суб’єкта подання, внести на розгляд сесії кількісний і персональний склад міськвиконкому. За пропозицією міського голови новий міськвиконком мав складатись з 16-ти членів. Свої посади зберігали секретар міськради Микола Вітенко, перший заступник міського голови З.Фітель, заступник з гуманітарних питань Михайло Верес, керуючий справами міськвиконкому Андрій Лис. Заступника з питань економіки Любомира Слободяна мав замінити Руслан Панасюк, а заступника міського голови-директора департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Миколу Саєвича – теперішній його перший заступник Василь Білик. Членами міськвиконкому на громадських засадах залишалися Руслан Руско, Дмитро Демків, Анатолій Богуш, Олександр Кулик, до яких мали б приєднатися Іван Креховецький, Вадим Войтик, Ярослав Зуб’як, Любомир Богуславець та Олег Загурський. Однак при голосуванні такий склад міськвиконкому підтримали лише четверо депутатів, а тридцять один утримався. «Не проголосували за новий склад міськвиконкому, – буде працювати старий», – резюмував міський голова.
Левко КУТИНСЬКИЙ
|
