Добре, що бльондинка нам всьо розказала…
Як вже нас, галичан, не обзивають наші «браття»-східняки? І «бандеровці», і «бандерлохи», і молдавани (за версією Бузини). Вже якось звик.
Але ж тепер мене назвали циганом, причому не просто циганом, але ще й до того циганом немитим та нечесаним. Ну, це вже змушує мене відреагувати – до цього я ще не звик… До бандерівця – так, до бандерлоха – теж, до молдаванина – трохи гіршіше… Але циганом… Вібачте, браття галичани, перепрошую вас, ґазди гонорові…
Але ось так нас всіх з вами назвала минулого тижня завезена в Калуш київська бльондинка, дохтир пані Віталіна Радецька. А завіз її туда мер Калуша пан Ігор Насалик. І не просто так завіз, не на гостину, не на Великдень чи на Поливаний понеділок, аби святов водов покропити, не на лижах, не на… нартах її покатати, не бриндзьов з баношєм її годувати в колибі під смереков, але … керувати нашов калуськов медицинов. Ну, бльондинка та то і є бльондинка – зразу приступила до діла: все, що думала про нас, відразу випалила в вочи:
«Вы – генетически недоразвитый регион, цыгане вы немытые и нечесаные…, вы разбиваете себе лбы, когда бьете поклоны в церкви, а ничего в душе святого у вас нет».
А наші славні управителі, наші галицькі хлопці-націоналісти одразу заклеймили її тавром «табачниці», мовляв, то дурний Табачник її «хрестив» і порадили відправити її звідси від гріха подалі на Велику нашу рідну Неньку Україну. Хай собі там «табачниця» живе й розуму набирається. Хай відхрещується від свого «хрещеного батька» – бородатого «україножера» і стає сьвідомою українкою «холодноярівкою» чи «попідкрутчанкою».
Одиноко, жи пані Віталіна ніяк не второпає, що то вона такого натворила… Ну сказала… Ну те, що думає, сказала, а хіба зле??? Зрештою, на її захист стали поважні калуські «ґазди», як вось пан Дзунза, наприклад. І тут думки галичан роздвоїлися, розроїлися… і так далі. І справді, ну, подумаєш, «табачниця» – таж пані бльондинка наша київська ще не окріпла на посаді, не перевиховалася в нашій найукраїнськішій Україні, себто в Галичині, не набралася добрих звичок та фраз… А нам же ж треба Україну будувати – Соборну від Сяну й до Дону й далі на Кубань, жиби ближче до «братньої» Чечні. А там вздовж і впоперек таких «табачниць» мільйони, причому по ходу руху пастерунком на Схід їх кількість зростає в геометричній проґресії… І не всі ж з них «бльондинки»: не зразу так признаються у своїх справжніх почуттях до нас, бандерло.. тобто циганів немитих та нечесаних.
Ну що, браття галичани, мийтеся, чешіться, поклонів у церкві менше бийте, прокльонів менше засилайте новосвятителям Київскої Руси-України Кірілу та Аделанджі – зближуйтеся, одним словом, з братами своїми-східняками, чи то ліпше буде сказати – «великоукраїносами». Зближуйтеся і дякуйте товаріщу Хрущову за те, що не приєднав до України разом з Кримом Кубань та Ростовську область…
А я тим часом, як буду їхати до Києва, причешуся, помиюся фист файно, та й вже буду добре знати, що про мене думають київські брюнетки, шатенки, нарудопомальовані… Добре, що бльондинка мені всьо розказала…
Андрій Микитин
|
