П`ятниця, 29.03.2024, 10:40
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Лютий 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Лютий » 21 » ПОЛІТКУР’ЄР
14:17
ПОЛІТКУР’ЄР

Чи потрібен Україні демонтаж?


Останнім часом в Україні, зокрема у Галичині, все частіше чути розмови про необхідність зміни форми існуючого державного ладу, бо, мовляв, саме нинішня «суперцентралізована» модель управління – ядро всіх українських бід та нещасть. Але на що міняти – тут думки розходяться. Одні пропонують унітарну державу негайно або трохи згодом перетворити на федеративну. Інші схиляються до автономізації. Є навіть бажаючі повністю відокремити свій регіон від України, тобто сепаратисти. А з усіма ними запекло дискутують прибічники збереження унітарної держави. Отож свої думки про необхідність надання особливого статусу Галичині у складі держави, чи то перетворення унітарної України на федеративну на сторінках «ЗК» висловлюють провідні галицькі «уми» – представники різних політичних сил, роду занять, життєвих позицій та поглядів.
Сепаратизм, федералізм – відокремлення частини території держави з метою створення нового самостійного утворення або набуття статусу дуже широкої автономії. Ідея має глибокі історичні корені і пов’язана з іменами М. Костомарова, М. Гулака, що стояли біля витоків Кирило-Мефодіївського братства в першій половині 19 століття, а також Т. Шевченка. Найбільш рельєфно обґрунтував цю теорію відомий громадський діяч М. Драгоманов. На початку минулого століття палкими прихильниками ідеї були письменник І. Франко та перший Президент України М. Грушевський.
У новітній історії України прибічником федеративного устрою країни був засновник Народного Руху України В. Чорновіл. Він одним з перших заговорив про можливість федералізації України за німецьким зразком, коли керував Львівською областю після перемоги на виборах у 1990 році. У тому ж році керівники трьох галицьких областей – Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської – створили Галицьку Асамблею, що мала на меті консолідувати дії для зміцнення в регіоні демократії, а також проведення державних та господарських реформ. Щоправда, незабаром після цього Чорновіл відійшов від цієї ідеї, побоюючись локального сепаратизму – кримського або донецького, але сама ідея не вмерла і відродилася за часів «пізнього» Кучми у 2000 році. Це був пік втрати надій західноукраїнців на Велику Україну. Тому багато хто на знак протесту тоді називали себе сепаратистами.

Останньою подією, що призвела до нових проявів сепаратизму та розмов про федералізацію, стало підписання Президентом України закону «Про засади державної мовної політики» 8 серпня 2012 року.

Олександр Сич,  народний депутат, ВО «Свобода»: 
– Якщо говорити про сепаратизм, то я принципово проти. У всьому світі уступка державою бодай одного метра своєї території є символічним сигналом її слабкості, і цю державу на всі боки починають терзати. Чому, як ви гадаєте, багатезна Японія так принципово добивається від Росії повернення декількох островів, які загалом великого значення для неї як держави не мають? Тому що для неї вагоме значення має те, що вона як потужна держава повинна принципово відстоювати свою історичну територіальну цілісність. А коли ми покажемо, що Україну можна рвати на шматки, тоді Угорщина захоче Закарпаття, Румунія – Буковину, Росія теж щось там захоче…
Насправді це шлях до ліквідації української державності, хоча і здається начебто це найлегший вихід. Набагато важче шукати варіант оздоровлення ситуації і подолання тих історичних розбіжностей, які склалися. Але це вже лежить у політичній площині. Я переконаний, якби було сформоване нормальне національне керівництво держави, яке б, власне, відчувало свою місію «зшивання» держави докупи, а не навпаки, то ніяких проблем не було б. Адже насправді, якщо проаналізувати різні сфери життя, культури, мови, ментальності, способу ведення господарства і тому подібного, то в українців на Сході і на Заході є 85-90% того, що їх єднає, і тільки 10% того, що розділяє. Так що легше: подолати те, що роз’єднує, чи зберегти те, що єднає? Очевидно, останнє.
Щодо федералізації, то над цим замислювалися передові українські діячі ще на початку 20 століття. Але сьогодні Україна внутрішньо ослаблена, а поруч з нею – сильніші, здоровіші нації та держави, готові поживитись за її рахунок. Тому питання федералізації – це автоматично знак рівняння посилення сепаратизму. Теоретично можна допустити, що якісь перспективи федералізація матиме можливо років через 50, якщо стабілізується економічна, політична ситуації в державі. От тоді і можна буде про це говорити. А поки що цей шлях веде до сепаратизму, а отже, до ліквідації Української держави.

Василь Гладій,  народний депутат,  ВО «Батьківщина»: 
– Я вважаю, що Україна має бути унітарною державою, а не інакше, і саме в такому форматі розвиватися як держава. А федералізація в даний момент, напевно, була б надто небезпечним кроком, який може призвести до непоправних наслідків. Коли ми разом, коли ми єди-ні – тоді ми сильні. І тому вважаю, що нам треба думати не про те, як Україну розділити, а навпаки, як об’єднати і зробити так, щоб українці думали однаково, дбали про одну державу, а не кожен про своє.
Більше того, я переконаний, що популярність цих ідей надто перебільшена, і такі питання навіть близько не стоять сьогодні на порядку денному. Принаймні, у колі моїх колег, в тому числі народних депутатів, з якими я спілкуюся, тема зміни державного устрою далеко не першочергова, адже зараз в Україні є ряд інших, набагато нагальніших проблем.
А у поширенні ідей сепаратизму заці-кавлені в першу чергу ті, хто не хоче, аби українці були разом. Джерела, що продукують ці ідеї, гадаю, в своїй більшості знаходяться за кордоном, але з іншого боку, політичні сили, зацікавлені у ро-з’єднанні нашої держави, є сьогодні і в Україні. Знаєте приказку: «розділяй і володарюй». Думаю, той, хто сьогодні володарює, той, напевно, і хоче розділити, бо так легше керувати народом. А коли народ разом, коли він єдиний, маніпулювати ним набагато важче. От і вся причина.

Андрій Микитин, громадський діяч:
– Я – за федералізацію, бо Україна вже сьогодні унітарна лише «де-юре», а «де-факто» – федеративна держава. Федерація – це єдиний шлях, щоб попередити розвал України та зберегти її в існуючих межах.
Щодо сепаратизму, то втілення в життя цієї ідеї неможливе, до того ж цього насправді ніхто не хоче, тим більше галичани – вони не збираються від’єднуватися від України навіть якби їх викидали звідти і пхали ногами. У нас на Заході немає сепаратизму, а є лише націонал-утопізм (мій власний термін) – ідея побудови Української мононаціональної, монорелігійної, монокультурної та мономовної держави «від Сяну до Дону», або хоча б у межах існуючої України. Наша помилка в тому, що ми нав’язуємо свій націонал-утопізм усім. Та хай там на Сході, на Півдні роблять, що хочуть! Головне, аби нам у Галичині давали все українське: журнали, книжки, фільми з нормальним перекладом, а не цими субтитрами для глухонімих і так далі. А для того, щоб ми могли виставити таку вимогу і захистити Галичину як останній бастіон України, власне, і потрібна федерація, тому так чи інакше вона буде проголошена. За моїми прогнозами, це станеться вже через рік-два.
Додам також те, що із маси варіантів того, як Україна буде виглядати як федерація (згідно з різними концепціями у її складі буде від 6-ти до 28-ми суб’єктів), в кожному з варіантів Галичина – три області: Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська – виділена як окремий регіон.

Ігор Міглачов,  секретар Івано-Франківського обкому КПУ:

– Комуністи завжди були і є прихильниками унітарної держави, але з огляду на ті події, що відбуваються в Україні протягом 20-ти останніх років, ми записали у своїй партійній програмі, що підтримуємо федералізацію, але рішуче виступаємо проти будь-яких проявів сепаратизму.
Сьогодні у країні немає політики єдності – ті нав’язують своє, а ті – своє, а в результаті воно не сприймається ні там, ні тут. От Радянська Україна справді була єдиною унітарною державою. Тому щодо програмної мети Компартії – відродження добровільного союзу рівноправних народів, об’єднання їх у єдиній союзній державі – Союзі Радянських Республік, то з урахуванням розвитку обстановки у світі і насамперед на пострадянському просторі ми пов’язуємо її досягнення якраз із послідовним дотриманням ленінських принципів федералізму.
А у поширенні ідей власне сепаратизму зацікавлені, на мою думку, проамериканські утворення, щоб у них знову не виникло такого серйозного конкурента, як Радянський Союз, бо політика «холодної війни» триває і сьогодні.
Але як би там не було, головне, аби федералізм саме у нашому регіоні не перетворився на феодалізм, бо окремі політичні сили, які сьогодні і так беруть на себе надто багато повноважень, можуть просто зробити цю територію своєю вотчиною як тільки у них з’явиться така можливість.

Юрій Андрухович, письменник:
– Те, що я є прибічником сепаратистських настроїв, не зовсім так. Я просто не маю відчуття, що мешканці Донбасу – мої співвітчизники. Вони мені, можливо, всього лише сусіди. Проте і з ними можна було би більш-менш безболісно співіснувати в межах єдиного державного утворення, якби вони в цьому утворенні не захопили владу. Але позаяк вони її захопили і віддавати зовсім не збираються, то співіснування з ними стає таки відчутно – вживу різкіших слів – гидким і ганебним. Ми потроху перетворюємося на депресивну околицю, втрачаємо будь-які можливості впливати на долю своєї країни. Стаємо такими собі аборигенами з гірськолижного курорту «Буковель» – обслугою для значно грошовитіших та агресивніших панів зі Сходу.
Федеративний устрій нічого не вирішить і не змінить, якщо центральна, київська влада залишатиметься насправді «донецькою». Отже, якщо ми вимушені розглядати тільки найгірші варіанти, то в будь-якому разі не федералізацію і не якусь там автономію. На чому ми маємо всіма силами зосередитися – це на цілковитому виключенні «донецького» фактора з українського політичного процесу. А як його цілком позбутися? Звичайно ж, тільки виведенням цього реґіону за полі-тичні межі країни. От і все.

Богдан Федьків,  депутат міськради,  Партія регіонів: 
– Сепаратизм – це тема дуже делікатна і нею не можна спекулювати. Той, хто сьогодні про це говорить, не має ні голови, ні серця. Ми вже бачили на прикладі Югославії та інших країн, до якого кровопролиття призводять такі речі.
У нашій державі, як у Галичині, так і на Сході, є політики, громадські діячі, навіть представники інтелігенції, які час від часу закидають ідеї чи то відокремлення Галичини від України, чи створення Південно-Східної республіки, як це було у 2004-2005 роках. Але я вважаю, що все це не більше, ніж емоційні висловлювання, і якщо хтось із представників навіть Партії регіонів, дозволяє собі заявляти такі речі, то це не є позицією Партії регіонів загалом – у нашій політичній силі є понад мільйон членів і всі вони різні люди з різними поглядами. Але в цілому сьогодні державна політика і керівництва Партії регіонів, і зокрема Президента Віктора Януковича – це цілісність, соборність, єдність держави. Як ніяка інша політична сила Партія регіонів зацікавлена у тому, щоб держава була зцементована у тих кордонах, які є сьогодні, і нікому не буде дозволено розхитувати цей човен. Більше того, сепаратизм – це зазіхання на територіальну цілісність, на кордони держави, а за все це передбачена кримінальна відповідальність.
Так, Україна неоднорідна держава: різна історія, різні культурні традиції, але у цьому багатоманітті ми якраз і сильні. Тому нам треба шукати між регіонами те, що нас об’єднує, і навколо цього трудитися, а не підкидати якісь спекулятивні теми, пов’язані з мовою чи вірою. Нам треба працювати в тих кордонах, які є, рівномірно розвивати регіони, враховуючи їхні особливості. Автономізація, федералізація – це кроки до розпаду держави, тому я однозначно за збереження унітарної держави Україна.

Оксана ГЛУШКЕВИЧ 


Переглядів: 985 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 rtt  
0
Федьків засцяв :))) Якщо захід відокремиться, за нами захочуть і крим і мб східна україна :) А тоді звідси сосати бабло? Де брати холопів щоб на них пахали =) ай яйяй, яка біда =)
Погоджу з п. Андруховичем. Валити треба від тих даунбассів :)

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]