Більше уваги, тепла і любові
19 грудня Україна святкує День Cвятого Миколая — одне з найсвітліших і найрадісніших свят усього християнського люду. Цього дня кожен з нас, згадуючи дитинство, сподівається на якесь маленьке диво, здійснення заповітної мрії, котра під силу лише Святому Миколаю.
Колись у давнину Cвятий Миколай започаткував добру традицію – таємно обдаровувати дорослих і дітей. За цим прикладом батьки почали таємно класти подарунки своїм дітям, які вірили, що це — подарунки від Cвятого Миколая. Тому діти з особливим нетерпінням чекають 19 грудня. В Україні Святий Миколай завжди вважався покровителем і заступником усіх дітей.
Та, на жаль, є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди. Це дітки, які потребують підтримки від держави і суспільства вже сьогодні.
Кожній дитині потрібна родина
Втрата батьків – одна із найбільших трагедій у житті людини. Пережити її в дитинстві – ще важче. Найчастіше у випадку смерті батьків опіку над дитиною беруть близькі родичі, проте буває, що в дитини більше нікого немає, або в родичів немає змоги її взяти до себе, тоді долею сиріт опікується держава.
Мережа інтернатних закладів була створена за радянських часів. Особливо багато дітей там перебувало у післявоєнні роки. Тоді багато дітей, які залишилися без батьків і житла, жебракували на вулиці, і перебування в інтернаті було чи не єдиною можливістю для них отримати їжу та одяг.
Однак всі ми знаємо, що жоден інтернат не замінить повноцінної сім’ї. Розуміють цю проблему і на державному рівні. Саме тому зараз максимальних зусиль докладається, щоб влаштувати дітей у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, де дитина отримуватиме більше уваги, тепла і любові.
Якщо раніше, аби всиновити або взяти під опіку дитину, необхідно було пройти «7 кіл пекла» і витратити купу грошей на хабарі для чиновників, то зараз діє принцип «гроші ходять за дитиною». На кожну дитину-сироту держава виділяє соціальну допомогу: 2064 гривні на дітей-сиріт до 6 років і 2572 гривні на дітей від 6 до 18 років.
Завдяки підвищенню соціальних виплат прийомні батьки отримують фінансову підтримку, але, з іншого боку, виникає небезпека, що хтось захоче зробити з усиновлення бізнес. Аби цього не трапилося, за кожною такою сім’єю і будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник, якому дитина зможе розповісти про те, що її турбує. Оскільки дитину можуть залякати, соціальний працівник обов’язково обходить сусідів, аби з’ясувати, чи не виникає в сім’ї сварок, чи дітей одягають, чи не ходять вони голодними. Також кожна дитина може зателефонувати на гарячу телефонну лінію і повідомити про домашнє насильство, порушення своїх прав, отримати консультацію психолога.
Державна підтримка дітей з особливими потребами
У рамках соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича «Діти – майбутнє України» вперше в Україні розпочато програму з комплексної підтримки сімей, які виховують дітей з вадами у розвитку. Збільшено виплати на догляд за дітьми з обмеженими фізичними можливостями. З 1 грудня цього року державна соціальна допомога на дітей до 6 років складає 1438 гривень, на дітей віком від 6 до 18 років – 1628 гривень.
Для того, щоб батьки дітей з обмеженими фізичними можливостями могли повноцінно працювати, іде робота зі створення мережі державних центрів денного перебування – там дитина перебуватиме під надійним доглядом фахівців і медичного персоналу, а батьки зможуть ходити на роботу.
Аби якомога раніше виявити у дітей вроджені вади або затримки розвитку і провести вчасну медичну реабілітацію, в усіх регіонах України створюються патронажні служби при поліклініках, соціально-реабілітаційних центрах або будинках дитини. Допомога надаватиметься дитині з моменту її народження, що зменшить імовірність виникнення ускладнень.
У 2013 році розпочато видання 32 тисяч підручників та посібників зі шрифтом Брайля – діти з вадами зору можуть навчатися за сучасними програмами. Студентськими організаціями кілька років тому було розпочато акцію зі створення аудіо-бібліотеки для незрячих студентів. Кожен міг долучитися до цієї акції, яка вимагала мінімум зусиль – годину-півтори надиктовувати матеріал із підручника.
Зусилля влади і громади свідчать: кожна дитина може повноцінно розвиватися. І завдяки державним та громадським програмам не лише дитина стає готовою до життя в суспільстві – ми всі вчимося приймати «особливих» дітей.
Інна ОСТАПЧУК
|
