Чому через політичні ігри мають страждати люди?
Революційні події у столиці, можливо, комусь і видаються спробою щось радикально змінити у державі, однак жодного конкретного плану реформування держави та жодних конкретних пропозицій щодо модернізації вітчизняної економіки від очільників революції ми так і не почули. Можна було б їм це пробачити, якби вони, принаймні, не заважали працювати іншим. Однак для того, щоб підкинути багаття до полум’я протесту, опозиціонери вирішили заблокувати роботу ключових державних установ – Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Київської міської державної адміністрації. Логіку тут віднайти важко, адже одна справа – політична боротьба, а інша – перешкоджання роботі державного механізму. І якщо перше не має безпосереднього впливу на добробут пересічних громадян, то друге може призвести до суттєвих негативних наслідків.
Ось вам простий приклад. Як зазначив Прем’єр-міністр України Микола Азаров, блокування Уряду привело до зриву розгляду таких життєво важливих питань, як погашення заборгованості з зарплат, виділення чергових коштів на будівництво лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої лікарні «Охматдит», на реконструкцію централізованих систем водопостачання, енергозбереження, модернізацію централізованих та індивідуальних систем теплопостачання по всій Україні, а також зриву вирішення питань роботи атомної енергетики в зимових умовах, оперативних рішень щодо ліквідації наслідків поривів електромереж, порушень транспортного сполучення.
Також потрібно зазначити, що з 1 грудня збільшено розміри державних соціальних стандартів, прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати і відповідних їм соціальних і пенсійних виплат. Однак реалізація запланованих виплат затримується через блокування вуличними протестами роботи адміністративних і урядових будівель. Крім того, заблоковані Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів і Міністерство соціальної політики фізично не змогли погасити затримані раніше виплати так, як обіцяли – до 10 грудня. Як результат, Уряду доведеться переглянути графіки ліквідації заборгованості, що виконувалися до початку політичного протистояння в країні.
Після того, як силами правоохоронців було відновлено нормальну роботу Кабінету Міністрів, ситуація покращилась. 10 грудня Державне казначейство змогло перерахувати на соціальні виплати 800 мільйонів гривень. Згідно з планами, до кінця року всі заборгованості з виплат буде погашено.
Зазначимо також, що було зірвано роботу з прийняття державного бюджету на 2014 рік. А це означає, що наступного року всі сфери життєдіяльності фінансуватимуться за формулою мінімальних витрат бюджету 2013 року без виділення коштів на будь-які поточні потреби. Це може призвести до того, що буде заморожено індексації пенсій, зарплат і соціальних виплат. Відтак, зароблені на блокуванні опозицією політичні бали виглядають дуже сумнівно.
Усі проблемні питання мають вирішуватися за столом переговорів. Можливо, опозиціонери і усвідомлюють це. Але «революційна ситуація» чомусь заважає їм приймати виважені та конструктивні рішення. А захоплення Київської міської державної адміністрації – невже це подяка киянам за їхню гостинність?
А от у Верховній Раді опозиціонери могли б проявити себе у всій красі. Наприклад, за допомогою якісної законодавчої роботи. Тим паче, що це необхідно для продовження євроінтеграційних процесів, за які вони так палко виступають. Але і тут представники опозиції не дають нікому нормально працювати. І яка ж у цьому причина? У тому, що їм не вистачило голосів для відставки Уряду? Більшість депутатів виступила за те, щоб не відправляти Кабінет Міністрів у відставку, і це правильно – у складній політичній та економічній ситуації даний крок міг мати непередбачувані наслідки. Знову ж таки, знайти логічне пояснення діям опозиціонерів вкрай важко. Лише чомусь згадується прислів’я: згорів сарай – гори і хата.
Однак ігри іграми, а всі ми хочемо нормального життя. Політична боротьба – невід’ємна складова демократичних процесів, і інколи вона буває вкрай запальною. Однак відповідальні політики розуміють, що існує межа, яку не можна переходити, адже можуть постраждати люди…
Наталія КОВАЛЬ
|
