П`ятниця, 29.03.2024, 16:14
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Вересень » 9 » П’ять кілець над Карпатами
13:50
П’ять кілець над Карпатами
Івано-Франківщина має свої козирі в олімпійській гонці

Наприкінці травня  Президент України  Віктор Янукович, виступаючи на засіданні ради регіонів у Львові, запропонував висунути нашу країну претендентом на проведення зимової Олімпіади 2022 року. При цьому президент чомусь згадав Буковину, однак згодом з’ясувалося, що гарант мав на увазі Буковель. Франківські чиновники зраділи. Підтримуємо, можемо, – почулося у відповідь. Наприкінці літа оптимізму у прикарпатців трохи поменшало. Віце-прем’єр Борис Колесніков, призначений відповідальним за місце вибору майбутньої бази, ознайомившись із зимовим потенціалом Львівщини, заявив, що саме цей регіон є фаворитом у передолімпійській гонці. Втім, посипати голову попелом зарано. Попереду відвідини Прикарпаття та Закарпаття. Не варто відкидати й те, що після тривалих роздумів буде сформована спільна заявка від двох-трьох областей.



Івано-Франківщина – один з стратегічних регіонів з розвитку зимових видів спорту, – вважають у Національному олімпійському комітеті. Однак вона конче потребує оновлення наявної матеріальної бази. За великим рахунком її (базу) потрібно зводити заново. Бо, окрім доживаючих віку ворохтянських трамплінів і лижного стадіону в П’ятихатках, що майже не використовується, вітчизняним спортсменам й запропонувати нічого.
Є, правда, «Буковель», на якому вже проведено кілька міжнародних стартів. Проте, як не дивно, відомий курорт швидше може прийняти турнір з фристайлу та сноуборду, аніж змагання з альпійських дисциплін. Місцеві траси проектувалися для широкого загалу, «чайників», а не для профі (розробкою спусків екстракласу займаються лише кілька фахівців у світі). Так що виконати тут обов’язкову олімпійську програму навряд чи вдасться. 

Від Долини до Верховини

Відтак потрібно шукати нові місця на мапі. Згадайте, той же «Буковель» свого часу розцвів практично на порожньому місці. На липневій нараді, що відбулася в Івано-Франківську за участю голови ОДА Михайла Вишиванюка і керманича НОК Сергія Бубки, очільники п’яти високогірних районів області – від Верховини до Долини – отримали від губернатора завдання віднайти перспективні ділянки. Головно – з земель держфонду. Так вдасться уникнути спірних моментів щодо власності, котрі сьогодні  додають головного болю організаторам наступної зимової Олімпіади в Сочі.
Обізнані люди стверджують, що відповідна робота вже проведена. Нам є що показати і столичним очільникам, і фахівцям з міжнародної федерації лижного спорту. Бо саме вони після так би мовити внутрішньої ревізії винесуть остаточний вердикт щодо можливості зведення на пропонованих землях олімпійських об’єктів.
«За вимогами Міжнародного олімпійського комітету селище, в якому проживатимуть спортсмени, повинно знаходитися на такій віддалі від місць змагань, щоб її можна було подолати максимум за дві години, – пояснює керманич обласного осередку НОК Мирослав Карабін. – З огляду на це й буде компануватися інфраструктура майбутніх Ігор».
На Іграх-2010 у Ванкувері т. зв. гірська частина змагань проходила в парку Уїстлера, що знаходився більш, як за 120 км від столиці Олімпіади. Це практично дорівнює відстані від Івано-Франківська до Львова. Збудувавши олімпійське селище десь посередині, приміром, на Долинщині, що є дуже перспективним у туристичному відношенні регіоні, можна охопити значну територію двох сусідніх областей разом з їхніми центрами.
До речі, гірськолижний центр у Тисовці, який нещодавно відвідав з інспекцією Борис Колесніков, розташований майже за 140 км від Львова, так би мовити на межі допустимого (а може й за нею). Івано-Франківщина у цьому сенсі більш компактна. Від обласного центру до потенційних місць змагань – не більше сотні кілометрів. Виняток складає лише Верховинщина.  
Можна взяти на озброєння й досвід Сочі. Зважаючи на рельєф місцевості, місця змагань там розділятиме лише 48 км. При цьому одна частина стартів пройде практично на рівні моря, а інша – на висотах у майже 1 500 метрів (максимально допустима – 1 800). Між ними прокладуть залізничну колію, час пересування по якій складатиме всього півгодини. Паралельно проходитиме автодорога. 

Льодова дилема   
  
Загалом для проведення «білої» Олімпіади необхідно більше десятка спортивних арен. Їх умовно можна розділити на дві групи – гірську і рівнинну. Перша включає все, що пов’язане з лижами, друга – з ковзанами. Перша відбувається на снігу і під відкритим небом, друга – на льоду і під дахом. Перша потребує чистої і майже незайманої природи, друга – комунікацій великого мегаполіса.
Для проведення льодової частини Ігор необхідно не один чи два, а одразу п’ять льодових палаців! Два – для хокею (чоловічого і жіночого), по одному – для фігурного катання, а також шорт-треку, ковзанярів і керлінгу. Виникає запитання: що робити з усім цим «добром» опісля? Для Ванкувера згадана проблема не була актуальною, оскільки канадці стають на ковзани мало не від народження, а для змагань олімпійців використовувалися діючі арени.
Інша справа Сочі. Для міста, розташованого у субтропіках, п’ять льодових стадіонів – це занадто. Відтак росіяни три з них вирішили зробити розбірними. По завершенні Ігор вони перекочують в інші регіони країни. У курортній столиці Росії залишиться тільки 12-тисячна арена, на яку, як очікується, ще до Олімпіади перебазується один з московських хокейних клубів. Ще один льодовий стадіон перелаштують для проведення виставок. У Сочі, що цікаво, всі льодові арени, включно з «літнім» стадіоном розташуються на одній площі. Як відзначають самі росіяни, подібного в історії Ігор ще не було.
Україні такий варіант навряд чи підійде. Швидше за все наші чиновники запропонують «розкидати» льодові палаци. Приміром, у Львові гратимуть в хокей, а у Франківську дивитимуться фігурне катання… Власне через це й витає ідея про спільну заявку регіонів. Погодьтеся, будувати в одній області п’ять ковзанок з місткістю трибун майже на 40 000 безглуздо. Навіть у майже мільйонному Львові згодом заповнити 12-тисячні трибуни вдасться хіба що за умови перепрофілювання споруди у концертний зал. Про втричі менший Франківськ й мови нема…  В Європі, до речі, такі великі ковзанки не будують.
З гірською частиною Ігор простіше. Все, що збудуємо до Олімпіади, потім буде використовуватися і професійними спортсменами, і аматорами. Для стартів потрібні два лижні стадіони (або один спільний) – для лижників і біатлоністів, комплекс трамплінів – для літаючих лижників і двоборців, санно-бобслейна траса, три гірськолижні схили для різних видів програми, а також трампліни і траса для фристайлу і сноуборду. В Сочі всі перераховані арени знову ж таки об’єднали в один кластер (комплекс споруд, розташованих на єдиній території). Причому, зводяться вони коштом власників наявних тут гірськолижних курортів. Після Ігор арени залишаться у приватних руках. 
У цій царині сочинський досвід нам навряд чи знадобиться. Ми, напевно, пропишемо лижні арени за різними адресами. Що кому дістанеться, очевидно, залежатиме від оцінки міжнародних фахівців. Вони ж і проектуватимуть профілі арен. Після Ігор якщо не все, то більшість об’єктів перебуватиме на державному утриманні, бо, скажіть, який комерційний зиск з трамплінів чи санного жолобу? 
Говорячи про арени майбутньої олімпіади, не варто забувати про стадіон для церемоній відкриття та закриття Ігор. У Ванкувері урочистості проводили на 55-тисячному стадіоні, що є домівкою місцевої команди з американського футболу. В Сочі будують абсолютно нову арену на 40 000 місць. В обох випадках споруди облаштовані пересувним дахом, здатним закрити від негоди всіх учасників дійства.
А що маємо запропонувати світові ми? 20-тисячний «Рух» чи нову 30-тисячну арену у Львові, що зводиться до Євро-2012? Можна, звичайно, пригадати Олімпіаду 1994 року в Ліллехамері. Тоді за відсутності місткого «цивільного» стадіону норвежці прилаштували під відкриття гору приземлення біля підніжжя трамплінів…

Чотири роки на підготовку
Заявку на проведення олімпійських ігор-2022 потрібно подати у 2014-му. Саме ж обрання столиці Ігор відбудеться за рік, у 2015-му. Треба відзначити, що останнім часом чиновники віддавали перевагу великим мегаполісам – Турину (900 000 мешканців), Ванкуверу (600 000), Сочі (понад 400 000)…
Як вважають у МОК, сім років – від моменту обрання столиці до початку Олімпіади – цілком достатній термін для того, щоб підготувати все необхідне. При цьому вступити в дію спортивні комплекси мають за два роки до Ігор. В цей час на майбутніх олімпійських об’єктах проходитимуть тестові змагання, без яких їх сертифікація не відбудеться.
Зважаючи на вищесказане, можна припустити, що у найближчі чотири-п’ять років олімпійські об’єкти у Карпатах існуватимуть лише на папері. Реальне будівництво розпочнеться тільки після перемоги в олімпійському тендері. Якщо ж ми його не виграємо, мабуть, все знову залишиться на рівні розмов. На жаль. Адже олімпійська база потрібна українським спортсменам за будь-яких умов…  
І насамкінець про ціну питання. Олімпіада у Ванкувері за приблизними підрахунками обійшлася у 6 мільярдів доларів. Росіяни планують витратити 30, тобто у п’ять разів більше! Як вважає вже згадуваний нами Борис Колесніков, Україна може підготуватися до стартів, витрачаючи по мільярду на рік. Проте відомо, що цифри мають здатність змінюватися.
Володимир Горощак

P. S. За попередніми планами, столичні чиновники повинні проінспектувати Івано-Франківщину вже цього місяця.
Переглядів: 1027 | Додав: bond | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]