Область чи край
Реформа місцевого самоврядування: якою їй бути?

Тема децентралізації влади на Прикарпатті зібрала на громадське обговорення  аншлаг: обласні чиновники, голови райдержадміністрацій, сільські та селищні очільники під куполом ОДА у формі діалогу обговорили новели та ахіллесові п’яти реформи місцевого самоврядування.  Дискутували про різне: починаючи з того, яку назву повинен носити регіон – область чи край, аж до вдосконалення бюджетного законодавства. Головним спікером зустрічі виступив безпосередньо голова облдержадміністрації Андрій Троценко.
Які ключові виклики стоять на шляху імплементації перетворень? Що у всеукраїнському вимірі реформа означатиме для прикарпатців? Про які реальні часові рамки доводиться вести мову? Вибірку затверджених на столичному рівні положень реформи в обрамленні коментарів її безпосередніх втілювачів на місцях читайте далі у «ЗК».

Виконавчу владу – громадам!  
Модель реформованої системи публічної влади на місцях, як планується, передбачатиме три рівні:  
– Рівень регіону, що включатиме у себе обласне державне представництво (йому, своєю чергою, підпорядковуються територіальні органи центральних органів виконавчої влади) та обласну раду (виконавчий комітет обласної ради);
– Рівень району, з аналогічною системою органів на своєму рівні: районне держпредставництво та районна рада;
– Рівень громади, тобто базовий рівень, своєю чергою, складатиметься із трьох рівнів: голови громади, що підпорядкує собі раду громади, виконавчого комітету ради громади та щаблем нижче – сільських голів громад.
Перерозподіл повноважень, згідно з реформою, здійснюватиметься на користь первинної ланки, тобто рівня громади. До їхньої компетенції, серед ключових, увійдуть функції:
 – Місцевого економічного розвитку;
– Розвитку та утримання місцевої інфраструктури;
– Планування розвитку території громади;
– Питання забудови території;
– Муніципальна міліція та ін.

Рівень компетенції району включатиме:
– Утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району;
– Транспортну інфраструктуру районного значення;
– Забезпечення надання вторинної медичної допомоги (первинна – знову ж таки, надаватиметься на базовому рівні);
– Виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю.

Основні сфери відповідальності регіону будуть наступними:
 – Планування регіонального розвитку;
– Спеціалізована охорона здоров’я (третинний рівень);
– Спеціалізована середня освіта;
– Утримання об’єктів спільної власності територіальних громад району.

Андрій Троценко, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації:
– Основна суть реформи полягає в тому, щоб надати максимальні повноваження первинній ланці, тобто громадам. Найбільша концентрація повноважень, фінансів повинна бути на найнижчому рівні, тобто там, де треба приймати найбільш оперативні рішення. Перш за все, ця реформа в своїй суті передбачає перерозподіл на користь громад повноважень органів виконавчої влади. Таким чином буде реалізована основна концепція – народовладдя.  Народ через своїх представників, які будуть обрані до органів місцевої влади, буде безпосередньо брати участь у формуванні конкретно виконавчої гілки влади, таким чином делегувати їй повноваження і контролювати їх реалізацію. Іншими словами, та ситуація, яка є сьогодні,  коли голова ОДА призначений однією людиною – Президентом, по суті йому, а не громаді підконтрольний і підзвітний, кардинально зміниться. Голова облвиконкому – це буде виборна посада, і, отже, він працюватиме виключно на інтереси громади, яка делегувала йому зайняти цю найвищу посаду в області. Якщо він працюватиме неефективно, то в будь-який момент громада через своїх представників, через депутатські корпуси зможе його відкликати і надати повноваження тій людині, яка зможе реалізувати їх краще.
Також паралельно з реформою органів місцевого самоврядування планується децентралізація земельних управлінь та архбудконтролів – вони також будуть підпорядковані місцевій громаді.

Василь Скрипничук, голова Івано-Франківської обласної ради:
 – Загалом я підтримує реформу у цьому вигляді. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування – це перепустка до цивілізованого європейського життя. Але, на мій погляд, є кілька моментів. По-перше, на законодавчому рівні потрібно чітко прописати усі механізми і повноваження місцевих рад, щоб у майбутньому не виникало спекулювань на таких поняттях як «децентралізація» і «федералізація». По-друге, необхідно усунути ряд неточностей у термінології. Тобто, якщо у нас сільську раду назвати громадою, то ми найперше повинні знати, що громада – це люди, а ніяк не територія і не адміністративно-територіальна одиниця, це люди, які проживають у населеному пункті. Необхідно було вживати термін «територіальна громада». В концепції адміністративної реформи і у змінах до Конституції на проектному рівні закладено дуже багато поганих речей. Наприклад, сільського голову обзивають «органом». Такі речі треба усунути.
Державні представництва – привіт із 90-х?
До компетенції державних представництв на місцях увійде:
– Контроль за наданням адміністративних, соціальних послуг громадянам та юридичним особам;
– Координація діяльності територіальних органів виконавчої влади;
– Координація діяльності усіх органів влади в умовах надзвичайного стану;
– Нагляд за законністю в діяльності органів місцевого самоврядування.

Андрій Троценко:
 – Навіть під час обговорення питання державних представництв на центральному рівні, на зустрічі у віце-прем’єра Гройсмана, розгорнулася гостра дискусія з приводу призначення голови облвиконкому чи голови райвиконкому. В який спосіб повинна обиратися ця посадова особа: чи шляхом народного волевиявлення, так як це відбувається з міським  головою, чи все-таки це повинна робити обласна чи районна рада шляхом таємного голосування. Наразі дискусія продовжується, але приблизно 90% зараз за те, що цю функцію доцільно закріпити за радами. Така модель виключить політичне протистояння між депутатським корпусом і виконавчою владою, яке ми неодноразово спостерігали на теренах нашої області. Ще один позитив у тому, що такого голову облвиконкому набагато простіше усунути, якщо він не виконує своїх обов’язків – знову ж таки таємним голосуванням депутатів. Натомість, якщо голову обиратиме громада, усунути його можна буде тільки через референдум.

Василь Скрипничук:
 – Я вважаю: категорично не можна створювати в регіоні дві майже рівнозначні посади. Ми вже мали невдалі такі приклади у 90-х. Нічого не станеться, якщо голова виконавчого комітету буде виконувати обов’язки голови районної чи обласної ради. Бо інакше, які тоді будуть функції голови ради? Спікерувати на засіданнях? Такі речі не можна робити на конституційному рівні. Я сподіваюся, що ми їх обминемо.
Децентралізація фінансів: можна і без казначейства  
Реалізацію цього пункту реформи розділили на два блоки:
– Збільшення частки ІІ кошика в місцевих бюджетах до 30% за рахунок перерозподілу на користь місцевого бюджету:
• Частини податку на доходи фізичних осіб (до 25%);
• Частини податку на прибуток підприємств (від 10 до 25%);
• Екологічного податку (частково);
• Єдиного податку (повністю);
• Земельного податку (повністю);
• Інших податків та зборів;
– Інші заходи щодо зміцнення матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, а саме:
• Виведення обслуговування витрат ІІ кошика з казначейства (після стабілізації економічної ситуації);
• 100% фінансове забезпечення делегованих повноважень без відволікання власних доходів;
•  Можливість використання економії фінансових  ресурсів місцевих бюджетів від кредитних коштів та лізингового обладнання для погашення відповідних кредитних ресурсів;
• Вдосконалення системи бюджетного планування.

Андрій Троценко:
– Децентралізація фінансів – це основа основ реформи, основний стимул, який повинен дати можливість запрацювати новій концепції. Але водночас, децентралізація влади в державі має деякі негативні моменти саме в частині перерозподілу фінансів. Якщо зараз у місцевому бюджеті залишається 30% ресурсів, а 70% іде в державний, то після реформи буде навпаки. Тому розраховувати на дотації з держбюджету ми більше не зможемо. Оскільки наша область дотаційна, то тут потрібно буде добре попрацювати над залученням інвестицій та над розвитком бізнесу для наповнення бюджету. Якщо не знайдуть інвестиції, ми з вами не будемо мати чим наповнити наші бюджети. І в такому випадку жалітися можемо тільки самі на себе. Конкуренція областей між собою — це буде другим потужним механізмом, який буде стимулювати розвиток економіки в нашій державі, тому що процес буде приблизно такий, як у поляків – в них воєводства конкурують між собою за інвесторів. Хоча це теж позитив.
Що стосується відсотків по податках – це показники дуже прогностичні, вони можуть змінитися. Маю уточнення по екологічному податку: позиція нашої області в тому, щоб у місцевому бюджеті залишалося 70-80%. Ще окремо хочу наголосити на тому, що принциповою є позиція нашої області в частині залишення в обласному, районному та місцевих бюджетах плати за надра – 20-30%. Для нашої області це дуже значні суми.  

Леся Балагура, заступник голови департаменту фінансів ОДА:
 – Ми зробили розрахунки на базі фактичних надходжень за 2014 рік по податку на доходи фізосіб, який пропонують залишати в місцевому бюджеті у розмірі 25%. Таким чином, приблизно додаткові надходження до місцевих бюджетів від цього податку складуть 290 млн. грн. Частка податку на прибуток підприємств, яка сьогодні перераховується до державного бюджету (розглядається пропозиція залишати на місцях від 10 до 25%), у вартісному вимірі складе від 49 до 125 млн. грн. Наступним є питання екології. Податкові надходження у запропонованому Андрієм Володимировичем випадку – 70% від екологічного податку лишається в області,  50% – в селі, селищі, місті і  20% йде в область – склали б приблизно 41 млн. грн. З них безпосередньо в місцеві бюджети надійшло б 29 млн. грн. Зарахування єдиного податку до ІІ кошика збільшили б надходження на 129 млн. грн. Плата за користування надрами в межах 20% – 200 млн. грн.
Також важливим є блок щодо удосконалення казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів. Що це означає? Більшість органів місцевого самоврядування виступає сьогодні за закріплення права самостійно визначати фінансову установу, яка здійснювала б обслуговування видатків ІІ кошика і видатків бюджету розвитку. У зв’язку з цим розглядається питання щодо виведення таких видатків з казначейства. Але це залежатиме від стабілізації економічної ситуації в державі.

Перейменувати на «краї»
За словами Андрія Троценка, план з проведення децентралізації влади поки попередній, адже Мінрегіонрозвитку ще збирає пропозиції на місцях щодо реформування місцевого самоврядування. Зокрема, дискутують про те, чи залишити адміністративно-територіальний поділ української території на області, чи перейменувати їх на «краї».
«На нараді у Володимира Гройсмана Івано-Франківщина запропонувала назву – «край», – зауважив Андрій Троценко.  –  Тут і історія, і позитивне сприйняття людей. І співзвучна назва з назвою нашої країни».
Думки громади з цього та інших приводів, що стосуються реформи місцевого самоврядування, всі охочі зможуть висловити до вересня цього року. Тоді планується закінчення обговорення та прийняття відповідних змін до Конституції. За словами Андрія Троценка, народні депутати взяли на себе зобов’язання до вересня прийняти всі зміни. Остаточна реалізація реформи за оптимістичним сценарієм планується на жовтень 2015 року.
«Приймаючи бюджет на 2015 рік, уже буде закладено принципи децентралізації, – переконує голова Івано-Франківської ОДА. –  Тобто січень-вересень 2015 року – це перехідний період реформування. А в жовтні етап безпосередньої реалізації –  вибори на новій територіальній  основі».
Оксана ГЛУШКЕВИЧ