ГІС: всі там будемо
Створення геоінформаційної системи в Івано-Франківську дозволить мерії ефективніше управляти, а громадянам – активніше контролювати
Не так давно в українському законодавстві відбулися зміни у містобудівній сфері, згідно з якими кожен населений пункт мав би організувати роботу містобудівного кадастру. Власне, в Івано-Франківську створено Службу містобудівного кадастру у Департаменті містобудування та архітектури міськвиконкому. Інформаційний ресурс бази даних Служби містобудівного кадастру дозволяє на його основі впровадити Геоінформаційну систему управління містом. А про те, що це дасть для розвитку нашого міста, і взагалі, наскільки потрібне створення ГІС – в інтерв’ю з головним спеціалістом з питань містобудівного кадастру цього департаменту Михайлом Протасом.
– Пане Михайле, що таке геоінформаційна система і чому за неї так активно взялися зараз?
– У зв’язку зі змінами у законодавстві в галузі містобудування виникла нагальна потреба у повній та достовірній інформації при будь-яких діях у містобудівній сфері. Тобто потрібна повна інформація про об’єкт містобудування в контексті його розташування на території міста; відносно тих чи інших територій згідно з генеральним планом та інших планувальних документів; наявності на дану територію та суміжні з нею тих чи інших дозвільних документів; приналежності до пам’яток архітектури та історії; забезпечення інженерними мережами та під’їзними шляхами; наявності чи відсутності санітарнозахисних зон тощо.
Зрештою, місту необхідна повна інформація про стан земельних ділянок, водних ресурсів, стан екології, комунальної сфери.
Актуальність питання надання достовірної інформації давно назріла в Івано-Франківську. Власне, єдина електронна база даних, котра нестиме в собі інформацію про усі сфери діяльності міської влади, громадських організацій, приватних комерційних структур та громадян міста з їх залученням до наповнення бази даних інформацією, можна сказати, і є ГІС. Така інформаційна система потрібна як для ефективного керування містом, так і для окремо взятого громадянина. Адже маючи повну інформацію, можна прийняти найбільш ефективне рішення, оперативно реагувати в разі надзвичайних ситуацій тощо.
– Як створення ГІС відбувається на практиці?
– Хочу уточнити: ми не створюємо геоінформаційну систему, ми є джерелом наповнення цієї системи. Першим нашим досягненням, можна сказати, став оприлюднений генеральний план міста. Донедавна він був доступний обмеженому колу, а тепер кожен мешканець міста має доступ до його огляду і тим самим може навіть оцінити вартість своєї земельної ділянки чи будівлі та її подальші перспективи. Наступним кроком стало виготовлення довідок з містобудівного кадастру. Завдяки цій послузі мешканці отримують (причому безкоштовно) відповідно затверджені: викопіровку частини схеми генерального плану міста, текстове роз’яснення розташування об’єкта стосовно планувальної документації, планову основу масштабом 1:2000 і масштабом 1:500.
Створенням же ГІС займається спеціально створена робоча група. А наша служба, повторюся, є джерелом інформації.
Слід зауважити, що інформація персонального характеру не надаватиметься для загального доступу, а використовується виключно для службових потреб. Однак всю інформацію публічного характеру надаємо.
– Що сьогодні, на вашу думку, є найбільш актуальним для нашого міста?
– Я б назвав питання інженерних мереж. Дуже багато запитів маємо від організацій, які їх обслуговують. Це і РЕМ, і Управління газового господарства, комунальні підприємства – Водоекотехпром і «Теплокомуненерго». На жаль, на сьогодні ще немає єдиної бази даних усіх міських інженерних мереж, доступної для цих обслуговуючих організацій, щоб вони могли «вживу» бачити інформацію, яка, до речі, часто міняється. Тож ми працюємо над вирішенням цієї проблеми, говоримо про її актуальність керівництву міста.
– А можете навести приклад, наскільки це потрібно нам?
– До прикладу: мешканці часто чують про пошкодження газових мереж, пориви теплових чи водогінних труб на якихось ділянках міста. На жаль, не завжди вчасно можна залагодити проблему і причиною цьому є брак інформації у тих служб, які мали б рятувати ситуацію. Маючи доступ до інформації про комунікації міста, ці служби зможуть оперативно втручатися і лагодити пориви. Причому на карті міста в режимі on-line можна буде чітко побачити, де саме відбулася аварія і які мережі знаходяться поруч. Це дасть змогу провести ремонтні роботи суміжних мереж та підніме рівень безпеки. У випадку планових ремонтів одних мереж можна передбачити ремонт суміжних. Цим уникнемо зайвих розритих тротуарів чи проїжджих частин!
– А як це відбуватиметься на практиці, звідки газовики чи тепловики, скажімо, знатимуть про можливість отримати таку інформацію?
– На практиці працюватиме сервер, доступ до якого матимуть організації, що обслуговують мережі. Розглядаємо можливість підключення до сервера і того ж Єдиного розрахункового центру і екологічних служб, і дорожніх організацій, і управління торгівлі і т.д. Ми плануємо дати доступ до інформації публічного характеру для всіх громадян міста.
Створення такої інформаційної системи і її постійне коригування та наповнення свіжою інформацією значно спростить роботу багатьох служб міськвиконкому, різних комунальних організацій, дасть можливість їм працювати ефективніше й оперативніше. У багатьох випадках можна буде позбутися бюрократичної тяганини.
– Невже?
– Візьмімо до прикладу прийом громадян міським головою. Перед кожним прийомом міському голові чимало служб готують інформацію з конкретного питання, причому кожна задіяна служба готує матеріали практично одного і того змісту і форми. У випадку впровадження ГІС служби будуть позбавлені такої рутини. Бо, скажімо, по одному й тому ж об’єкту не може бути різної інформації, вона буде єдиною і повною в електронному вигляді. І достатньо буде лише однієї людини, щоб її відкрити у комп’ютері безпосередньо при зверненні громадянина.
До речі, на семінарі для івано-франківських комунальних служб, який відбувався недавно, розповідалося про досвід Литви, у меріях якої працює ГІС у сфері документообігу. Власне, там уся інформація зберігається лише у комп’ютерах, а на столах чиновників немає жодного паперового документа.
Ще приклад – щодо Дозвільного центру чи Центру надання адміністративних послуг. Тут можливе переведення всього документообігу на єдину базу для служб, котрі виконують послуги. Якщо будь-яка людина хоча б раз звернулася і замовила якусь послугу чи документ, вона буде позбавлена повторного замовлення того ж документа в іншу структуру. Для людей це означатиме, що не потрібно буде довідку, наприклад, про склад сім’ї отримувати по кілька разів для подання її в різні інстанції.
Інформація про кількість та вік мешканців того чи іншого мікрорайону міста та зміни в чисельності дасть змогу раціонально спланувати можливе будівництво дитячих садків і шкіл у майбутньому, розвивати іншу інфраструктуру.
Це і багато чого іншого можливе сьогодні при впровадження в місті геоінформаційної системи. ГІС дозволить виконавчим структурам більш ефективно керувати містом, швидко приймати правильні і актуальні рішення, вдосконалювати житлово-комунальне господарство, вчасно і оперативно справлятися з надзвичайними ситуаціями, а громадянам – економити час та кошти при отриманні послуг, бути більш поінформованими щодо процесів, котрі відбуваються у місті, і брати беспосередню участь у процесі управління містом.
– Невже це можливе в нашому місті, в нашому суспільстві?
– Це все можливо. Питання навіть не в коштах чи у висококваліфікованих спеціалістах. ГІС ведеться на базовому програмному продукті і кошти необхідні виключно на його придбання. Доля впровадження ГІС в руках пересічного чиновника, в його бажанні змінити звичний для нього шлях виконання своїх повноважень. Адже тільки щоденне належне наповнення бази ГІС забезпечить її існування.
Розмовляла Наталка Боднарчук
|
