Напевно, немає такої людини, котра би не стикалася в житті із проблемами здоров’я. Найперше, чого ми завжди чекаємо від медичних працівників, це одужання. І в цьому вони покликані всім допомагати. Чи не найбільше клопотів лягає на плечі тих медичних працівників, кому доводиться щодня рятувати людські життя, незважаючи на власні переживання, відчуття, негаразди. Звичайно, мова йде про працівників реанімації. Саме у таких відділеннях відчувається найбільша напруга – тут йде боротьба за життя.
На думку редакції газети «Західний кур’єр», у номінації «Медик року» варто відзначити завідувача реанімаційним відділенням Центральної міської клінічної лікарні Володимира Вовчука. За одинадцять років вдалося зробити капітальний ремонт у відділенні, придбати належну апаратуру. Проте лікар вважає, що насправді успіх у такій роботі залежить від багатьох складових, серед яких і обладнання, і медикаменти, і персонал. Цього року зусилля працівників реанімаційного відділення не були марними, адже вдалося зменшити кількість летальних випадків. – Особисто мені завжди подобалась анестезіологія. До того, як я прийшов сюди на роботу, я вісім років працював у відділенні штучної нирки в обласній клінічній лікарні. Реанімація – дуже непростий відділ, – каже Володимир Вовчук. – Моя робота – це ремісничо-художня професія. З певного набору анестетиків ти повинен скомбінувати такий, щоби пацієнтові було комфортно, щоб він нормально пережив операцію та згодом спокійно виписався додому. У медицині є такий термін «професійне вигорання». Проте, навіть працюючи в реанімації, я переконуюсь, що така рутинна робота також приносить задоволення, і воно полягає в тому, що я можу поборотися за пацієнтів.
Авторитетна думка Емма Гошовська, заступник головного лікаря ЦМКЛ з охорони материнства і дитинства: – Володимир Вовчук – професіонал високого класу в своїй роботі. Під час тогорічної епідемії грипу завдяки Володимиру Михайловичу велика кількість важкохворих зараз живуть і приносять радість своїм близьким. Хороший сім’янин, бере активну участь у громадському житті, часто виступає на телебаченні та читає лекції. Безумовно, професія інтенсивіста вимагає постійного вдосконалення, але хороший результат роботи відділення залежить не тільки від завідуючого, а й від хорошого і згуртованого колективу, в чому я вбачаю його велику заслугу.
|