Про Божу муху, мило, квас і Медовий Спас
Медовий Спас у Коломиї цього річ був дощовий, але це не зашкодило проведенню фестивалю меду і не зіпсувало гарного настрою його гостям та учасникам.
«Медовий Спас – 2012» відбувся втретє і вперше він проходив в статусі відкритого обласного фестивалю. Зініційований директором Музею історії міста Коломия Михайлом Арсаком у 2010 році фестиваль меду зміцнів, розширилася географія його учасників та збільшилася площа його проведення. Якщо перше і друге свято проходило біля музею, то третє вирішили провести з розмахом – у парку імені Кирила Трильовського. Там і місця усім виробникам меду мало вистачити, і концертну програму планували протягом цілого дня на сцені літнього кінотеатру, і людям було б комфортно прогулюватись та відпочивати. Сталось не так, як гадалось, погода внесла свої корективи, але попри все свято вдалось на славу!
Фестивалів меду є багато, розповідають гості свята, але одиниці можна порівняти з «Медовим Спасом» у Коломиї, адже тут не лише фестивалять, а й обмінюються досвідом бджолярі з усієї України та напрацьовують спільну стратегію дій щодо подальшого розвитку бджільництва на теренах нашої держави.
До слова, львівські бджолярі привезли до Коломиї різноманітне обладнання. Володимир Горішник, голова спілки пасічників Львівщини, зауважує, що не лише від держави залежить розвиток бджільництва. «Нині зростає кількість пасічників лише за рахунок дрібних виробників, що не вирішує проблему забезпеченості медом українців на 100%. Разом з тим у нас існує проблема культури споживання меду. Згідно з статистичними даними, Україна пасе задніх за показником споживання меду на душу населення. Тут без відповідної державної програми не обійтися. Необхідно налагодити партнерські відносини між бджолярами та державою, тоді і є реальний шанс розвитку цієї галузі сільського господарства», – переконаний В. Горішник.
Також пан Володимир наголосив, що пасічництво – справа не з легких і рік на рік не приходиться. Цьогоріч на Львівщині меду зібрали приблизно на 30% менше, як минулого року. Чимало меду відправляється на експорт, але за кордоном український мед ще не є розкрученим брендом, елітні сорти не цінуються, переважно експортують соняшниковий мед, якого в Україні надлишок.
А от карпатський мед – це вже бренд. На цьому наголосив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк: «Жоден мед в Україні не має таких лікувальних властивостей, як карпатський, зібраний в екологічно чистій місцевості з багатьох рослин».
Очільник області навіть пригадав, що колись його батько мав пасіку під горою, і дотепер Михайло Вишиванюк цінує і полюбляє темний мед з гірської місцевості, який вирізняється з-поміж інших.
У церквах Коломиї освятили перший забір меду, а вже після церкви мешканці та гості міста мали змогу відвідати виставку-ярмарок меду та бджолопродуктів, яких до Коломиї привезли чимало. Щоб не розгубитися в розмаїтті медів, треба слухати свій організм, переконують досвідчені бджолярі. Лише сама людина під час дегустації меду може обрати для себе найкращий продукт, тут кращий порадник – рецепторна здатність організму. Сподобався смак, не маєте ніяких сумнівних відчуттів – значить мед вам підходить!
Також чимало учасників фестивалю привезли до Коломиї медовий квас. У всіх він різний, але однаково корисний. «Не даремно наші прадіди завжди мали влітку у сіні бутлю медового квасу. Він добре втамовує спрагу, додає сил і корисний для імунної системи. Зробити квас вдома не складно. Мед розвести з водою до приємного смаку, додати шматок підсмаженого житнього хліба, дріжджів у пропорції 2 грами на 10 літрів води, а хто хоче – можна ще й родзинок покласти. Через добу можна вживати, а зберігається такий напій приблизно тиждень», – сам п’є і всім радить Костянтин Лецин з Богородчанського району.
Продукції бджільництва було вдосталь: переважно різні меди, прополіс, свічки, але траплялися і доволі оригінальні товари. Наприклад, воскові шматки, які рекомендували покупцям використовувати в косметиці. Якщо розтопити шматочок воску і додати до тої маси оливкової олії, то цією сумішю корисно мастити шкіру обличчя і шиї. А тлумацькі бджолярі привезли до Коломиї мило з меду. «Виготовляти мило дуже дрібна і кропітка робота. Процес виготовлення мила – це секрет. Син поки що виготовляє мило з меду, а нещодавно винайшов спосіб виготовляти мило з меду і молока. Така косметика робить шкіру гладенькою та здоровою», – розповів Василь Маруняк.
Переважна більшість пасічників намагаються продавати продукцію в Україні, а от гості з Хмельницька, більшу частину меду продають до Білорусі. Лише 10% від загальнорічного збувають в рідному Хмельницьку. Саме тут отримують найкращий гречаний мед, але, як наголосили гості, великою проблемою якості продукції стає використання на полях хімії. Тенденція до збільшення використання хімічних засобів на полях задля збереження урожаю дуже шкодить бджільництву, і мед, який цінується за кордоном за свої лікувальні властивості, може втратити свою популярність.
Про Божу муху, як ще називають бджолу, і продукти бджільництва можна говорити безкінечно. Вони корисні, смачні і натуральні, навіть лікарі та вчені після тривалих досліджень погоджуються, що щоденне вживання продуктів бджільництва позитивно впливає на людський організм.
Найпростіший рецепт з використанням меду для профілактики захворювань та зміцнення імунітету – це щодня зранку пити склянку води, в якій розчинити ложку меду. Можна зробити декілька ковточків, а протягом дня допити воду. Але обов’язково необхідно дати настоятись воді з медом, буквально через дві години мед структурує воду, що доведено науковцями, а вживати таку воду дуже корисно для організму.
Фестивальне дійство тривало до пізнього вечора, а вже через рік збереться ще ширше представництво пасічників України, адже з кожним роком фестиваль «Медовий Спас» набирає популярності як серед пасічників, так і в туристичних колах не лише України, а й світу.
Оксана ОСТРОВСЬКА
|
