«Карпати-арт»
Фестивальне літо продовжує дарувати любителям культурно відпочити все нові і нові проекти. Неординарний і не зовсім традиційний для гуцульського краю фест "Карпати-арт" завершився нещодавно в Яремче.
Це перший фестиваль академічного мистецтва у Карпатах, що поєднується з активним відпочинком. Він проходив у рамках святкування Дня міста Яремче з 25 по 29 липня і діяв у двох локаціях: Яремче та Ворохта.
Темою його цьогоріч стала "Камерна музика". Проект спрямовувався на актуалізацію академічної музики, підтримку учасників у їх творчій діяльності, об’єднання та обмін досвідом між молодими виконавцями в груповій (тренінги) та сценічній (концерти) роботі. Серед учасників фестивалю були музиканти з України, Польщі та Іспанії.
"Насправді значна кількість музикантів відгукнулася, як відомих, так і маловідомих, тих, які тільки стоять на порозі своєї кар’єри... Я ще не отримав зворотньої реакції від публіки, тому що настільки зайнятий самим процесом, супроводом, підтримкою, що не встигаю спілкуватись з глядачами, слухачами. Дивлячись на обличчя, відчуваючи ауру приміщення після концерту, я думаю, що це добрий початок," – розповідає автор проекту Ігор Прокопюк.
Що ж до подальшого розвитку та спрямування фестивалю, Ігор зауважує:
"Це буде не тільки музика. Ми плануємо долучати хореографічне й театральне мистецтво, а також робити пленери з малярства. Так, щоб була можливість кожної пори року проводити такий фестиваль, з’їзд професіоналів своєї справи, котрі можуть поділитися своїм, даруйте за ринковий термін, продуктом, отримати адекватного слухача і паралельно поспілкуватися в професійному колі. Тобто таким ще одним з напрямів, який ми ставимо собі за мету, є поєднання відпочинку та професійного росту. Це звична практика, скажімо, для країн Заходу. В Європі дуже багато таких фестивалів відбувається. Можливо, локація буде мінятися, тобто ми думаємо зараз про зимовий фестиваль на Буковелі. Але поки що ведуться переговори з тамтешнім керівництвом. Бо хотілося б на більш глобальному рівні це робити".
У списку гостей фестивалю були завідуючий кафедрою менеджменту шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв скрипаль Кирило Стеценко, а також доценти Львівської Національної музичної академії імені М. Лисенка Ірина Пижик та Олена Пилатюк.
Кирило Стеценко відвідав фестиваль як незамінний учасник проекту. Він поділився з нами своїми оптимістичними прогнозами: "Думаю, пройде три роки, і цей фестиваль може стати таким достатньо модним міжнародним фестивалем. Якщо організатори будуть продовжувати професійно і настирливо не змінювати свою місію, то це неодмінно викличе хвилю резонансу... Людське життя стає все більшою цінністю, і якраз такого роду музика – вона і складає ту більш інтимну сутність людини. Тому я абсолютно переконаний, що от на такі фестивалі має бути вибрана публіка, тобто та, що сама себе обирає. Для цього треба, щоб ця інформація дійшла до якомога більшої кількості людей. Тут дуже багато залежить від правильного позиціювання цього фестивалю. Та вибрана меншість може складати мільйони. Але для цього треба, щоб ці мільйони про це знали. Тому, я думаю, успіх неминучий, але на це потрібен час".
Подія стала цікавою як для активних музикантів, ансамблістів, молодих композиторів, критиків, мистецтвознавців, так і для поціновувачів академічної музики та усіх бажаючих культурно відпочити. Публіка з великим захопленням сприйняла дійство, зайвий раз показавши, що й сьогодні є багато небайдужих до справжнього, не зіпсованого часом, глибокого мистецтва. Що й говорити, коли самі організатори фестивалю, свідомі і цілеспрямовані люди, несуть у собі вміння цінувати і творити безцінне.
"В силу того, що я себе вважаю українцем, і я хочу жити в цій країні, то для мене важливим є розвиток, поширення от власне академічного мистецтва в суспільстві, – ділиться Ігор Прокопюк. – Мені здається, це абсолютно нормальна практика, коли ти бачиш, що щось треба робити, якщо цього ще не зроблено, і намагаєшся долучитись. Ну однозначно, що це не є моя професійна діяльність, я більше виступаю менеджером фестивалів, займаюся організаційними питаннями, якими би, очевидно, не мав займатися. Але... країна молода, знаєте..."
Ірина ГОЛОВЕНКО
|
