Вода навчила
Весняне водопілля для Прикарпаття нехарактерне, але рятувальники до нього готуються
Недавно засоби масової інформації повідомляли про водну стихію на Закарпатті і в Одесі. Чи існує загроза повеней та весняно-літніх паводків на Прикарпатті і чи готові до протидії стихії місцеві рятувальники? В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Івано-Франківської облдержадміністрації заспокоюють: весняне водопілля для Прикарпаття нехарактерне, але рятувальники завжди готові до протидії можливим загрозам.
«Розташування гір на території області таке, що сонячне випромінювання прямо на них не потрапляє, – пояснює начальник управління НС ОДА Володимир Стебницький. – Закарпаття – з південної сторони, танення снігів у горах там інтенсивніше. «Наші» ж гори – з північної сторони. Вдень сонце сніг підтоплює, а вночі температура знижується і сніг знову підмерзає. Таким чином процес танення снігу на Прикарпатті не такий загрозливий. Хоча, Івано-Франківщина має іншу особливість. Найбільшу загрозу тут становлять раптові залпові дощі. Особливо у горах. Місцеві кажуть: «прориває небо». Тоді раптово на якійсь невеликій території за короткий проміжок часу може випасти місячна норма опадів. Достеменна причина таких аномалій невідома. Передбачити такі випадки практично не можливо».
Спостереження підтверджують: весняні паводки на Івано-Франківщині рідкість. Велика вода приходить здебільшого влітку. Так було у 2005, 2008, 2010 роках. Це стало великим випробуванням для рятувальників. Але тепер вони мають досвід дій у таких ситуаціях, – запевняє В.Стебницький. – Торік в області за участю представників МНС України провели командно-штабне навчання і здійснили комплексну перевірку організації цивільного захисту. Вони підтвердили готовність рятувальних сил до дій у складних умовах паводкового характеру.
Від великих повеней та паводків регулярно потерпають м. Галич, с. Дубівці Галицького району, м. Тисмениця, с. Довге Тисменицького району, с.Петрилів і Нижнів Тлумацького, м. Снятин, с. Борщів, Хлібичин, Заболотів, Тулуків, Олешків, Видинів, Прутівка, Запруття Снятинського, Гаврилівка і Волосів Надвірнянського, Кобаки, Рибне, Черганівка, Розтоки та Рожнів Косiвського районів. У минулі роки облдержадміністрацією закуплено 14 оснащених двигунами човнів і передано на баланс сільських рад, найбільш уразливих повенями населених пунктів Галицького, Долинського, Тисменицького, Тлумацького, Снятинського, Коломийського районів. Придбано і закладено до матеріального резерву 800 комплектів розбірних модульних дамб загальною довжиною 1194 метри, засоби рятування на воді, насосне обладнання, будівельні матеріали, мобільні електроустановки, засоби обігріву, предмети першої необхідності, паливно-мастильні матеріали. Створено запаси негабаритного каменю, піску, мішків у службі автодоріг та управлінні водних ресурсів в області.
За словами В.Стебницького, на формування частих високих паводків впливають природні та господарські фактори. Серед перших – мінлива гідрологічна ситуація та морфологічна будова русел гірських рік, різкі коливання температури та значна кількість опадів. До других належать вирубування лісів, що прискорює повеневий стік, розорювання водозборів без застосування протиерозійних заходів та будівництво шляхів і мостів без дотримання вимог державних будівельних норм щодо захисту від паводків. В управлінні НС ОДА визнають, що комплекс захисних споруд на річках є недостатнім і потребує значної реконструкції та перебудови. Більша частина захисних гідротехнічних споруд будувалася і будується для розв’язання локальних проблем і не становить єдиного комплексу, розрахованого на надійний захист від катастрофічних паводків. Через нестачу коштів на здійснення експлуатаційних заходів та догляду існуючі захисні споруди втрачають надійність.
У підготовці до можливої повені та паводків у цьому році є труднощі, спричинені ще паводками 2008 і 2010 років, які завдали збитків понад 4 млрд. грн. Після 2008 року в області зроблено багато такого, що унеможливлюватиме повторення подібного. Але передбачені тоді заходи виконані на 50%. На відновлення пошкоджених стихіями 2008-10 років об’єктів та на погашення кредиторської заборгованості потрібно приблизно 715, 6 млн. На завершення лише першочергових робіт на об’єктах комунальної власності необхідно щонайменше 253 млн. грн. Керівництво облдержадміністрації з цього приводу звернулося до уряду і сподівається, що при уточненні Державного бюджету на 2013 рік потреби області у фінансуванні ліквідації наслідків стихій будуть враховані.
Ще однією значною проблемою для Прикарпаття є активізація від перезволоження грунтів зсувних процесів у гірських районах та місті Снятині. Для виконання протизсувних робіт теж необхідні значні кошти. Тому велику надію область покладає на державну соціальну програму цивільного захисту населення, з якої на 9,5 млн. грн. має бути профінансовано відновлення 42 житлових будинків, які зруйновані або руйнуються зсувними процесами. Ще 40,4 млн. грн. повинні бути скеровані на відновлювальні роботи об’єктів життєзабезпечення. А виконання протизсувних робіт захисту інфраструктури у присілку Ведмежий села Космач Косівського району, де гора сповзає на дорогу, орієнтовно вартуватиме сім мільйонів.
Є проблеми і у обласному центрі. Зокрема, існуюча каналізація Івано-Франківська не забезпечує необхідної пропускної здатності, внаслідок чого під час інтенсивних опадів вулиці заливає водою. А на вулиці Медичній ріка підмивала берег, на якому стоять багатоповерхівки. Наразі там виконані лише роботи з регулювання її русла.
Тим часом, в області готуються до можливого льодоходу на ріках і основне завдання – уберегти від руйнування мости. Для цього укладені угоди з підривниками, які, при потребі, підриватимуть на ріках кригу. Найпроблемнішими у цьому плані є ріки Дністер, Прут та інші гірські річки. Загалом територією області протікає понад 8300 рік загальною довжиною 15656 кілометрів, які по водності за рік складають 8,8% водостоку України. Як вони себе поводитимуть цього року, передбачити важко.
Левко КУТИНСЬКИЙ
|
