Автобуси сюди не їздять
Маршрутів у місті багато, а куди потрібно, доїхати нічим
Із завершенням сезону відпусток та початком нового навчального року кількість пасажирів зросла, пасажиропотоки збільшились, а кількість автобусів на маршрутах не змінилась. За приблизними підрахунками, на міських маршрутах наразі бракує з чотири десятки машин. Із затверджених міськвиконкомом 56-ти постійних міських автобусних маршрутів дев’ять не функціонують і стільки ж маршрутів вважаються проблемними, бо на них автобусів менше, ніж необхідно. Час від часу міськвиконком оголошує конкурси на їх обслуговування, але перевізники просто не беруть у них участі, бо ці маршрути, мовляв, їм збиткові. Таким чином без належного сполучення пасажирським транспортом у місті зосталось кілька районів.
Проблемні райони:
Центр-АС-4
Ви колись пробували з центру міста, зупинки «Головпошта», зручно і головне – швидко – дістатись у мікрорайон вулиці Юності, де розташовані автостанція №4, чимало навчальних закладів і промислова зона? Ні? То навіть не пробуйте, бо швидко дістатись у заданому напрямку просто нічим. Автобуси маршрутів № 79 «с. Угорники – вул. Дністровська» та № 81 «с. Микитинці – вул. Дністровська» повезуть вас вулицями Орлика-Новгородською на обов’язкову екскурсію до універмагу і ринку, де неодмінно зупиняться на 5-10-15 хвилин, і вже потім, набравши нових пасажирів, вирушать по своєму маршруту в сторону вул. Юності. Зрештою, нічого дивного в цьому немає, бо зупинка «вулиця Дністровська» у них вважається кінцевою, а маршрути ці запроваджені, здається, лише для того, щоб мешканців Микитинців і Угорник довозити до ринку.
Тож краще вже одразу пішки дійти до кінотеатру «Космос» і там сісти або у тролейбус, або у «маршрутки». Хоча, маршрут, який би від головпошти, на зразок маршруту № 23, прямо пролягав до вул. Юності, очевидно, пасажирам би не завадив, чи не так?
Вул. Микитинецька
Сюди мали б курсувати автобуси маршруту № 82 «Обласна лікарня – вул. Микитинецька». Але не курсують вже давно. Відновити цей маршрут міська влада намагалася уже двічі. Однак безуспішно. Трохи попрацювавши, перевізники від нього відмовляються. Туди, мовляв, нікого возити. Але от потенційні пасажири чомусь не один раз просили владу «пустити» у тому напрямку хоч якийсь транспорт. Можливо, щоб на 82-му маршруті було більше пасажирів, його доцільно дещо змінити. Можливо, на Микитинецьку доцільно прокласти якийсь новий маршрут. Але про це ніхто не думає. Наразі туди можна дістатись лише пішки або з іншого боку міста – автобусами 85-го маршруту доїхати на вулицю Ребета.
Між іншим, колись давно вулицею Микитинецькою курсували два автопарківські «ПАЗики» маршруту № 6 «ЦУМ – вул. Микитинецька», який спершу пролягав колишніми вулицями Трускавецькою, Восьмого березня і Деповською. Згодом, після довгої перерви, відновлений маршрут № 6 уже проліг до готелю «Україна», а потім – через центр міста знову до ЦУМу.
Набережна-Кармелюка
У густонаселений мікрорайон багатоповерхівок вулиці Набережної з центру міста напряму дістатись теж неможливо. Хіба, сівши в автобус маршруту № 86 «Вокзал – вул. Довженка», об’їхати ним ледь не півміста вулицями Чорновола, Довженка, заїхати на Автостанцію № 3, почекати, поки автобус розвернеться, можливо, набере нових пасажирів, і вже тоді, підскакуючи на ямах, повезе вас Набережною. У години пік така, знову ж таки примусова, екскурсія, як бонус від перевізників, будьте певні, через постійні «корки» на вулицях затягнеться надовго.
Оскільки маршрут №63 «вул. Хмельницького – АС-3», який саме через центр міста мав пролягати до Набережної, довший час не функціонує, то сюди теж краще одразу йти пішки.
Із добиранням у мікрорайон вулиць Ленкавського-Кармелюка ситуація дещо інша. Туди пролягають маршрути № 27 «м-н «Каскад» – вул. Кармелюка» та № 87 «м-н «Каскад» – технічний університет нафти і газу». От тільки із необхідних на кожному маршруті чотирьох автобусів на першому з них наразі працює лише один, а на другому – аж два автобуси. На зупинках очікувати якогось з них можна годину, а серед дня – ще більше часу. І нема гарантії, що дочекаєтесь. Висновок? Вірно! Висолопивши язика, «пішкарусом» буде швидше. І таку дорогу щодня долає чимало потенційних пасажирів. Але перевізники на це не зважають. Як казав один з них: – «Я не можу там працювати, бо там їздить одна, розумієте, інтелігенція» (натякаючи, очевидно, на пенсіонерів, яких треба возити безкоштовно).
Сагайдачного-Хмельницького
Як вже зазначалось, описуючи проблеми з пасажирським сполученням Набережної, маршрут № 63 «вул. Хмельницького – АС-3», який міська влада вже теж тричі намагалася реанімувати, зараз не функціонує. Вулицею Хмельницького не їздить жоден автобус. Чиновники від транспорту кажуть, що ця вулиця в межах пішохідної доступності від вулиці Вовчинецької і проблем туди дістатися начебто нема. Ну то нехай один із маршрутів, які пролягають вул. Вовчинецькою, чиновники «пустять» по вул. Хмельницького і тоді вже вулиця Вовчинецька буде в межах пішохідної доступності. Але то так, до слова. Маршрут по Хмельницького потрібен хоча б тому, що там розташоване ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», куди щодня навідуються чимало відвідувачів у своїх комунальних справах. Ним також користувалися б і працівники цього підприємства, і учні коледжу електронних приладів, які не один рік домагаються відкриття маршруту по вул. Хмельницького.
З огляду на проблеми з маршрутом № 63, міська влада свого часу ухвалила рішення збільшити кількість автобусів на маршруті № 67 «АС-3 – вул. Максимовича». Але із чотирьох необхідних автобусів там працюють лише два, а влітку – взагалі один мікроавтобус «Мерседес-Спринтер». Тож дістатися у згаданий мікрорайон теж практично нічим. Про цю проблему знає навіть міський голова Віктор Анушкевичус, але зарадити людям нічим не може. Втім, відстоюючи своє право на пасажирське сполучення, пасажири відступати не збираються. Зневірившись у владі, вони за допомогою почали звертатися до засобів масової інформації. Чиновники ж коментують проблему просто: маршрути № 63 і № 67 – збиткові. Їх виноситимуть на конкурс, але обслуговувати їх перевізники не хочуть. От і вся відповідь. Мовляв, перекваліфіковуйтесь, пасажири, на пішоходів, бо нема на то ради.
У збитковості маршрутів винні перевізники?
Чи не дивно, що пасажири просять маршрутів у ті чи інші мікрорайони, а перевізники не хочуть туди їздити, пояснюючи це збитковістю? А як ці маршрути, скажіть, будь ласка, можуть давати вам прибутки, якщо зневірившись, потенційні пасажири на них вже навіть не чекають, бо не знають, чи діждуться, і сідають в інші «маршрутки», щоб тільки ближче доїхати до місця призначення? Якщо б на потрібних людям маршрутах автобуси їздили регулярно, хоча б приблизно дотримуючись графіків руху, пасажири б на них чекали до останнього і не сідали в інші.
Послуги з пасажирських перевезень із самого початку треба надавати максимально, а потім чекати, коли з’являться пасажири і сформується сталий пасажиропотік. Це аксіома. Скажімо, на маршруті № 28 «м-н «Каскад» – АС-3», який починала «обкатувати» колишня фірма «Ференц і К», пасажиропотік формувався півроку. Навіть екс-начальник відділу транспорту Ігор Гнатів, який колись працював заступником директора автобусного парку, свого часу запевняв, що, за умови додержання регулярності руху, «в принципі, обкатати можна будь-який маршрут». Але перевізники не розуміють, що регулярність руху сьогодні – це, образно кажучи, їхній кусок хліба завтра і шматок масла до нього післязавтра.
Де логіка?
Не так давно, на прохання пасажирів, міськвиконком ухвалив рішення про зміну автобусного маршруту № 83 «Онкодиспансер – Обласна лікарня». На конкурс не зголосився жоден перевізник. Уже після конкурсу, за тимчасовими дозволами, маршрут № 83, в який внесли додаткові зміни, почали «обкатувати» два автобуси. Але хто з пасажирів на зупинках буде чекати на маршрут, про відкриття якого не було жодної офіційної інформації, а інтервал руху якого між автобусами становить 45 хвилин? За радянських часів мінімально допустимою частотою руху на міських маршрутах вважалася частота кількістю три машини на годину. І це було логічно. Такий інтервал в очікуванні автобуса ще можна було витримати, якщо достеменно знати, що автобус у визначений час таки приїде на зупинку.
Ще одним своїм рішенням міськвиконком змінив маршрути № 40 «АС-2 – вул. Шухевичів» та № 50 «м-н «Каскад» – Аеропорт». Пролягаючи вулицею Шухевичів, вони мали б забезпечити сполучення з обласним бюро медико-соціальної експертизи на вул. Переяславській, до якого щодня дістаються люди зі всієї області. Але, як не дивно, жоден із затверджених міськвиконкомом маршрутів руху цих автобусів у прямому напрямку не пролягає через вокзал, куди здебільшого і прибувають мешканці області, відвідуючи Івано-Франківськ. Ну то де, скажіть, логіка у таких змінах маршрутів? І чого тоді дивуватися, що ці маршрути ніхто з перевізників теж не забажав обслуговувати?
От і виходить таке собі зачароване замкнене коло проблем пасажирів і перевізників, з яких так і не відомо, хто мав би бути для кого. Перевізники і їхні автобуси для пасажирів, чи пасажири для автобусів приватних перевізників.
Стах МІРЧУК
|
