Остання крапка – «язик»
Ми стоїмо на порозі 21-ї річниці Незалежності України. А починалась незалежність, дякуючи Богові, без крові, але з Товариства української мови ім. Т.Шевченка. Мені, українці, яка з перших днів незалежності України активно брала участь у всіх процесах будівництва, душа болить. Особливо в останні роки, коли все українське, національне, територіальне, патріотичне нищиться у нашій молодій Україні.
Останньою крапкою стало підписання Президентом України такого собі «закону про державну російську мову», хоча в статті 10 Конституції України зазначено, що державною мовою є українська мова.
Складається враження, що два невігласи Ківалов і Колесніченко мають таку велику силу, що у 46-мільйонній Україні спромоглися утвердити російську мову державною, а голова Верховної Ради В.Литвин і Президент держави Україна В.Янукович поставили свої підписи.
Серце обливається кров’ю, коли думаєш про майбутнє своїх дітей і внуків, про прекрасну, Богом дану, українську землю, яку нищать і топчуть «іноземці».
Звертаюся до наших письменників, лауреатів Шевченківської премії, до вчителів: чому ми не чуємо вас, не бачимо вас? Лише одиниці людей обурюються.
Подивімося на інші держави. Наприклад, США – багатонаціональна держава, всі між собою розмовляють, як бажають, але державна мова одна – англійська. І взагалі Україна виглядає (як посміховисько) білою вороною в цілому світі.
Закликаю письменників нашого міста, просвітян, інтелігенцію, всіх свідомих українців, сказати своє слово і боротися за рідну мову, бути сміливим, не ховатись і не вичікувати. Пам’ятаймо завжди наших велетів-українців Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українку, В.Стуса, наших героїв С.Бандеру, Р.Шухевича, В.Чорновола і багато тисяч українців, які віддали життя за волю України.
Боже! Дай українському народові розум, силу, єдність і свободу.
Квітослава СКУЛЬСЬКА,
голова громадської організації
«Жіноча громада»
м.Івано-Франківська
|
