В Івано-Франківську видався гарячий тиждень – в розпалі процес висування кандидатів на місцеві вибори. Цього разу він скорочений до одного тижня – з 27 вересня до 2 жовтня. І тому щодень приносить свіжі вісті про передвиборчі списки до міської ради або кандидатуру на посаду міського голови. Основна увага звісно прикута до претендентів на крісло мера.
Виборчу кампанію часто називають перегонами. А якщо вдатися до легкоатлетичної термінології, то цього року буде спринт, бо „дистанція” дуже коротка – трохи більше місяця. У спринті, як відомо, стартують з низького старту та ще й користуються спеціальними колодками для відштовхування. Окремі кандидати запаслися ними ще задовго до виходу на „бігову доріжку”.
Минулої неділі, за день до початку офіційного висування кандидатів, відбулося громадське висунення кандидатом в мери лідера „Громадського форуму Івано-Франківська” Юрія Солов’я – добре зрежисоване, помпезне півторагодинне дійство в обласному драмтеатрі, куди можна було пройти тільки по запрошеннях.
Державний гімн у виконанні хору, яким диригує заслужений працівник культури Ганна Карась, відеоролик на тему „Я такий, як ви – простий іванофранківець...”, чіткий програмний виступ кандидата хвилин на 15, зіпсутий хіба що захмарними обіцянками за 5 років відремонтувати всі дороги і будинки в місті та повністю перевести Франківськ на автономне опалення. Плюс слова підтримки з боку однодумців, серед яких один – обов’язково військовий, плюс напутнє слово священика і в подарунок – ікона. Ну, і, звичайно, пісня про любов до міста, яка у випадку перемоги стане його гімном... Класика!.. „День виборів” (дивіться на DVD).
Офіційно ж Ю.Солов’я висуватиме маловідома партія «Третя сила». І, напевно, для змалювання більшої масштабності фігури Ю.Солов’я та потенціалу його „молодої професійної команди” були виставлені охоронці в чорній уніформі на вході та люди в цивільному перед сценою з переговорними пристроями у вухах. Зрозуміло, що вся ця політична вистава, яка не вписувалася ні в часові, ні в законодавчі рамки виборчої кампанії (адже депутатів висуває не громадськість, а партії), насамперед була спрямована на те, щоб посіяти паніку в лавах супротивників. І насамперед, як гадається, похитнути впевненість у перемозі чинного міського голови Віктора Анушкевичуса, проти якого «Громадський форум» та його лідер цілеспрямовано працюють вже чотири роки.
Непряма, але доволі адекватна відповідь мера Івано-Франківська його, як наразі вважається, головному супернику по виборах надійшла вже наступного дня. Кандидатуру Віктора Анушкевичуса, керівника облорганізації Української народної партії, як і 2006 року одностайно підтримала міська організація УНП. І зробила це в Центрі патріотичного виховання, що під пам’ятником Степану Бандері на Європейській площі – саме в тому місці, де пан Соловей свого часу сподівався звести багатоповерхівку. Тобто команді пана Анушкевичуса вдалося не тільки продемонструвати виборцям патріотизм мера та нагадати про один із найголовніших здобутків його каденції, а й наступити опоненту на старий мозіль.
Звітуючи перед однопартійцями, В. Анушкевичус зазначив, що належить до тих людей, які вміють чесно визнавати свої недопрацювання, а також, що певні передвиборні обіцянки не були з тих чи інших причин виконані. Які зі своїх недопрацювань готовий чесно і публічно визнати Віктор Андрюсович і чи допоможе йому така чудова риса як самокритичність у передвиборчій кампанії – за місяць побачимо.
Зовсім по-іншому висували кандидата в мери франківські «регіонали». Швидко, сухо, по-діловому, як і належить партії влади. Можна сказати навіть, що поспішно. За якихось півгодини конференція міськорганізації Партії регіонів і передвиборчу програму прийняла, і підтримала безальтернативну кандидатуру Богдана Федьківа, колишнього редактора газети «Прикарпатська правда», а нині – начальника управління внутрішньої політики ОДА. Ще якби не виставлена із зовнішнього боку дверей варта з двох активістів, які стежили за тим, щоби партійці не покидали засідання до його закінчення, то можна було би позаздрити їхній організованості і партійній дисципліні.
З’явилася в компанії претендентів на крісло мера й жінка. Міська організація Народного руху України кинула у вир жорсткої чоловічої боротьби свою нову лідерку, депутата міськради Ліліану Сімонович. Пані Сімонович сповнена бажання і перемогти на виборах, і відновити колишню славу НРУ часів В’ячеслава Чорновола, але з відчутно поріділою після відцентрових подій кількамісячної давності парторганізацією, напевно, це буде непросто.
Від ВО «Свободи», як вже заявляли її місцеві лідери, кандидуватиме голова секретаріату міськорганізації партії та депутат облради Руслан Марцінків. Спостерігачі скептично оцінюють його шанси через молодість та відсутність достатнього життєвого досвіду. Але «свободівці» сильні тим, що вміють іти напряму до людей і вміють їх переконувати. На тлі наступальних кроків центральної влади на українську мову та історію вони мають великий шанс бути почутими.
Про інших офіційно висунутих кандидатів на час підготовки матеріалу ще не було відомо. Але відомо, що «Сильна Україна» має намір делегувати в мери переможця народного праймерізу в Івано-Франківську, підприємця Віктора Козачка. А «нашоукраїнці» ще думають над тим, вступати Зіновію Шкутяку втретє у ту ж річку, чи дати спробувати сили директору «Ярковиці» й члену виконкому Володимиру Балагурі. Від «Батьківщини» в статусі кандидата – секретар міськради Василь Бойчук, від «Фронту змін» балотуватиметься Ігор Прокопів, про що він заявив, будучи гостем редакції «Західного кур’єра».
Свої кандидатури на мера також повинні бути ще у низки інших партій. Очікується, що до кінця тижня, а саме до 2 жовтня, коли закінчується висунення кандидатів, їх число помітно зросте. За прогнозами, бажаючих спробувати свої сили в боротьбі за крісло мера набереться зо два десятки. Але чи переросте ця кількість в якість?.. Бо привселюдно мірятися рейтингами і напружувати свої політичні м’язи – то одне, а керувати обласним центром – дещо інше.
Тарас ТКАЧУК
|
