Червоний відгомін війни
9 травня... 66-а річниця Перемоги, а Україна й досі роздерта на два фронти.
Протиставлення двох поглядів на історію замість об’єднати країну у спільній скорботі за жертвами тієї жахливої війни ще більше посіяло розбрат між ветеранами двох армій – Червоної та УПА – і відповідно двома частинами України.
Іскрою запалювання скандалів став червоний прапор, який Верховна Рада назвала «прапором перемоги» і проголосувала за його використання під час святкування 9 травня.
Хоча президент так і не підписав цей закон, окремі політичні сили почали масово ним маніпулювати. В результаті – скандал у Львові та Івано-Франківську. Але якщо у місті лева дійшло до кривавих сутичок між прибічниками двох радикальних сил, то в Івано-Франківську правоохоронні органи зреагували вчасно і не допустили зіткнення між «свободівцями» та «червоними».
Ситуація неоднозначна. З одного боку, обласна рада своїм рішенням від 15 квітня 2011 року заборонила на території Івано-Франківської області публічне використання, а також вивішування, демонстрування, встановлення у будь-якій формі антиконституційних червоних прапорів на усіх державних установах області, приміщеннях державної та комунальної форм власності, інших спорудах, незалежно від їх форм власності та підвідомчої підпорядкованості.
Проте, незважаючи на всілякі заборони влади, учасники мітингу в Івано-Франківську не тільки принесли численні червоні прапори, але й під час виконання гімну України підняли червоний прапор і запустили його у повітря на кульках.
Представники ВО «Свобода» намагалися перешкоджати проведенню мітингу, проте вони були відсторонені від участі в акції численними кордонами міліції.
«Депутати обласної ради розцінили цей факт як невиконання рішення обласної ради, – заявив голова обласної ради Олександр Сич. – Тому вони мали намір не допустити демонстрацію червоного прапора».
На брифінгу 10 травня О. Сич повідомив, що таке грубе недотримання рішення обласної ради він не залишить безкарно. Тому вже на наступній сесії буде порушено питання незаконного використання червоних прапорів.
Також О. Сич розповів, що він свідомо не брав участі у святкуванні, бо своєю присутністю не хотів загострювати ситуацію та виконував рішення обласної ради, згідно з яким 9 травня не є днем перемоги. Днем перемоги для нього особисто є 24 серпня – День незалежності України. Він перебував у робочому кабінеті та моніторив хід виконання рішення обласної ради, контактував з головами районних та міських рад Прикарпаття.
Поруч з цим варто зауважити, що на державних установах, приміщеннях державної та комунальної форм власності, як і обіцяв на «заборонній» сесії облради голова ОДА Михайло Вишиванюк, майорів виключно державний синьо-жовтий прапор. Чого тут більше – виконання Конституції України, в якій про червоні прапори, як відомо, ні гу-гу, чи виконання рішення обласної ради – кожен може судити зі своєї «дзвіниці». А ось щодо використання червоних прапорів біля «вічного вогню», то пригадується, що в Івано-Франківську і в минулі роки ветерани, котрі воювали під «червоними», не соромилися піднімати свій стяг перемоги. Ніхто з опонентів особливої трагедії з цього не робив.
Звідси очевидний висновок – нинішній галас довкола 9 травня спричинений штучно. Хтось з політтехнологічних сценаристів знову конче хоче розвести українців по різних фронтах… Шкода лише, що ми, «діти неньки-України», незалежно від політичних кольорів, так легко піддаємося на подібні провокації.
Мар’яна РИНДИЧ
|
