Вівторок, 26.01.2021, 08:04
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Травень » 5 » Дорогі дороги
12:46
Дорогі дороги
В Івано-Франківську хочуть змінити систему ремонту доріг

На початку весни в місті виринає одвічна проблема  доріг. Все починається з так званого ямкового ремонту, який плавно переходить в поточний. Оскільки їхня якість завжди бажає кращого, то практично щороку доводиться ремонтувати одні й ті ж вулиці. Однак, як запевняють комунальники, зараз це чи не єдиний спосіб підтримувати дороги в більш-менш задовільному стані. На капітальні ремонти грошей, як правило, катастрофічно не вистачає. Їх здійснюють поетапно, залишаючи так звані «перехідні об’єкти». На окремих вулицях капремонти тривають роками. Щоб зробити «прорив» у ремонті доріг, потрібні десятки, а то й сотні мільйонів гривень. Наразі ж до Дня міста навіть не вдалося виконати запланований обсяг поточних ремонтів. Пожвавити роботи обіцяють вже після свят…
Дороги називають живими артеріями міст і сіл та візитівками держави. У спадок від радянської системи вони перейшли в жалюгідному стані. Дороги тоді будували спрощено. Часто без належної основи. Крім того, старі дороги та їхнє покриття не були розраховані на теперішню кількість транспорту й інтенсивність дорожнього руху. Догляд за проїжджими частинами міських вулиць полягав переважно у поточному ремонті шляхом накладання латок, т.зв. «пляцків». Ця технологія виявилась настільки живучою, що її використовували й досі.
Погодьтесь, коли заходить мова про ямковий ремонт доріг, в уяві більшості людей  неодмінно постає така картина: вуйко в оранжевому жилеті поливає смолою з дрантивого чайника ямки, дві жіночки кидають шуфлю-другу асфальту, третя його розрівнює, по паруючому асфальті два-три рази проїжджає коток і бригада ремонтників переходить до інших ямок. Якщо таким же методом асфальт укладали на більших площах, це вже називали поточним ремонтом доріг.
Всі ці ремонти були малоефективними. На зорі незалежності, за часів першого міського голови Ярослава Тайліха, дорожники впровадили, як вони тоді казали, передову технологію. Вона полягала в тому, що дефектне дорожнє покриття вже не перекривали новим асфальтом, а вирубували за допомогою відбійного молотка, який працював від компресора, і вже потім укладали свіжий асфальт. Зрештою, так би воно й повинно бути. Але це була трудоємка й важка робота. Можливо тому згодом і аж донедавна цей метод широко не застосовували. У попередні роки доходило до того, що, як тільки сходив сніг, перші ямкові ремонти виконували методом просочування. В яму заливали смоли, засипали щебінь, знову поливали смолою і знову присипали щебенем. Трамбували його машини, за колесами яких він і «вискакував». Потім робили ще один ямковий ремонт асфальтом, потім ще один, потім, якщо і він не утримувався, ямковість перекривали ще одним шаром асфальту.
Таким чином в одну й ту ж яму двічі, а то й тричі вкидали не лише асфальт, а й гроші. Можливо, так би було й надалі. Але новообрана депутатська більшість міськради від ВО «Свобода» вирішила покласти цьому край. І цей рік став винятком. Хоча дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління міськжитлокомунгоспу й хотіло ремонтувати дороги по-старому, депутати наполягли на тому, щоб дефектне покриття видаляти, робити т.зв. «карти», відповідно їх готувати до асфальтування і вже тоді в одному рівні з існуючим покриттям настеляти нове. «Ми нічого нового не видумали. Ми наполягли, щоб ДРЕУ виконувало ремонт відповідно до технології та стандартів, – каже депутат міськради від ВО «Свобода» Віталій Бурко. – Це триваліший і дорожчий процес. Тому ремонти доріг дещо затяглися. Але якість попередніх ремонтів вельми сумнівна і далі так тривати не могло».
 Він також зазначив, що після свят роботи з ямкового й поточного ремонту доріг мали б пришвидшитись. Спершу треба максимально позабивати всі «гострі» ями, щоб дорогами хоча б можна було нормально проїхати, а вже потім визначати ділянки під поточний і капітальний ремонти. «Зробити всі дороги не вдасться. Нормальних доріг в місті одиниці. Решта пошкоджені на 80%, – констатує В.Бурко. – Треба вибирати найгірші ділянки і ремонтувати. Але обов’язково якісним асфальтом та із застосуванням новітніх технологій».
З тим, що доріг з нормальним покриттям  в місті одиниці, погоджується й начальник ДРЕУ Володимир Юсипів. І щоб змінити ситуацію на краще, одним лише поточним ремонтом не обійтися. Але на капітальні завжди бракує коштів. Свого часу, за другого міського голови Богдана Боровича, до ремонту доріг в Івано-Франківську вперше залучили поляків з їхньою фрезою, якою вони зняли старе покриття на вулицях Вагилевича, Коновальця, Мазепи, Вовчинецькій, Січових стрільців (останній зараз теж би вже не завадив новий капремонт). Згодом капремонт частини вул. Петлюри разом з її комплексним озелененням вперше в місті виконала приватна фірма «Явсон». А останніми роками вдалося капітально відремонтувати вулиці Матейка, Короля Данила, Вороного, Панаса Мирного, Сорохтея та Сабата. Новий асфальт також настелили на частинах вул. Мазепи, Новгородської та Миру.
До вулиць з нормальним покриттям також можна зарахувати вул. Тарнавського, Орлика, Височана і Шухевичів (хоча в окремих місцях асфальт там просідає) та Максимовича. У попередні роки левову частку капітальних ремонтів доріг в місті виконували ОШРБУ №1(в якого це виходило найкраще) та ОУ «Автошлях», які збанкрутували. (Хоча «Автошлях», але вже як  ТзОВ, минулого року долучався до ямкових та поточних ремонтів). А ось капремонти вул. Сорохтея та Новгородської виконували шляховики з Городенки та Долини. Але на Сорохтея не доробили тротуар, на Новгородській позаасфальтовували люки, а на ділянці вулиці біля старого пивзаводу, яку два роки тому ремонтувало ДРЕУ, вже утворилися напливи, колія та ямки.
Минулого року зажевріла надія, що в місті таки вдасться капітально відремонтувати кілька вулиць. Ці роботи на загальну суму у 30 млн. грн. в кредит на три роки за рахунок транспортного збору погодилась виконати одна з приватних фірм. Однак депутати міськради попереднього скликання засумнівалися, що вона на це спроможна, і пропонували оголосити прозорий тендер. Час було втрачено, роботу не зроблено. За рік ситуація майже не змінилася. Хіба що кількість доріг, які потребують ремонтів, збільшилася. А ДРЕУ своїми силами, застарілою технікою та єдиним на все місто асфальтоукладачем просто фізично не може виконати необхідний обсяг робіт. До того ж не працює міський асфальтний завод. Асфальт возять аж з Надвірної. Тож як не крути, до ремонту івано-франківських вулиць треба залучати інші фірми. Причому ті, які володіють сучасними технікою і технологією виконання робіт, – наголошує В.Бурко.
Міськжитлокомунгосп свого часу запланував ремонт вулиць Дудаєва, Промислової, Угорницької (які в ремонті вже не один рік), Бельведерської, Польової, Деповської, Кисілевської, Кардинала Сліпого, Манюха. Але не на всі з них виготовлені проекти капремонтів. Та й самі пріоритети ремонтів вулиць з обранням нової міськради змінилися. «У нас виникло багато питань, – каже В.Бурко. – На вулиці Дудаєва прокладали нові комунікації до мікрорайону, який має будувати фірма «МАОДОТ-І». Які зобов’язання вона брала щодо цієї дороги, ще треба з’ясувати. На вулиці Угорницькій триває будівництво. Тож чи варто її зараз ремонтувати? Це ж стосується й Бельведерської. Також слід розглянути варіант, щоб ці вулиці відремонтувати за кошт забудовників».
Крім того, як з чималими зусиллями вдалося з’ясувати, змінюються вже й попередньо напрацьовані нові плани. «З представниками ВО «Свобода» ми об’їхали вулиці й визначили дев’ять ділянок для капремонту, – розповів головний інженер міськжитлокомунгоспу Микола Ковальчук. – Але поки не буде погодження бюджетної комісії та комісії з питань ЖКГ міськради, ні про що конкретно я сказати не можу». «Ситуація вже змінилася, – повідомив в телефонній розмові В.Бурко. – Фірма, котра б могла взятися за їх ремонт, на умовах, які їй пропонує міське УЖКГ, робити це відмовляється. Тож будемо ще раз розглядати всі варіанти». Хоча нічого особливого УЖКГ й не пропонує. «Я так зрозумів, що фірма хоче брати ділянку дороги і за своєю технологією зрізати асфальт й настеляти новий, – припустив М.Ковальчук. – Але ж треба ще встановити бордюри, зробити дощову каналізацію, попіднімати люки. Втім, ми готові розглянути всі варіанти й скоригувати роботи та їхню вартість».
Ще двома складовими запоруки належної якості ремонту доріг є їхня підготовка до цього процесу та якість сировини для асфальтобетону. Передовсім під дорогою слід замінити або хоча б відремонтувати комунікації та закласти добру основу. Для доброго асфальту потрібен добрий бітум, який відповідає нашій специфічній кліматичній зоні з високою вологістю, значною кількістю опадів та частими перепадами температур, які прискорюють руйнування дорожнього полотна. Необхідна високоякісна так звана висівка відповідної міцності. У асфальтобетонну суміш також слід додавати наповнювачі, мінеральні компоненти, поверхнево-активні добавки. Використовувати бітум-полімери, які змінюють структуру й властивості асфальту, роблять його пластичнішим, внаслідок чого на дорожньому покритті не утворюється ні нерівностей, ні напливів, ні колійності, а взимку воно не тріскатиме.
Пригадується, наповнювачі до асфальтобетонної суміші на верхній шар дорожньої одежі пробували додавати за часів другого міського голови Богдана Боровича. Згодом від цього відмовились. А нещодавно на одній із сесій секретар міськради Руслан Марцінків наголосив, що якість асфальту виробництва нашого асфальтного заводу визнана тільки лабораторією нашого ж асфальтного заводу і начебто цей асфальт взагалі не може використовуватися для ремонту доріг. Комунальники кажуть, що з цим можна й посперечатись. Але розповідають, що колись, виявивши бракований асфальт вже безпосередньо перед укладанням, головний інженер ОШРБУ №1 Богдан Досяк повернув самоскид з асфальтом на асфальтний завод і там його висипав.
Поки старий асфальтний завод у боргах і не працює (хоча його й пробують реанімувати), заступник міського голови з питань ЖКГ Микола Саєвич повідомив, що розглядається можливість будівництва нового заводу потужністю до 60 тонн асфальтобетону за годину. Зараз для його будівництва вишукують земельну ділянку.
Загалом, у найшвидшому вирішенні проблеми з ремонтами доріг зараз збіглися інтереси як міського голови Віктора Анушкевичуса, так і новообраної депутатської більшості міськради від ВО «Свобода». Вчора мали відбутися ще одні консультації виконавчої та представницької влади щодо визначення доріг для проведення в цьому році капремонтів, а також щодо подальшої долі асфальтного заводу. Хочеться сподіватися, що результати не забаряться і у скорому часі пожвавляться темпи поточних і розпочнуться капітальні ремонти міських доріг.
Хвалимир Владів

VOX POPULIОЛ
Як ви оцінюєте стан доріг в Івано-Франківську?

Володимир, підприємець зі стажем:
– За п’ятибальною шкалою – на мінус три. Звісно, подекуди трапляються вулички з більш-менш рівним покриттям, але загальна картина дуже сумна, і похвалитись нічим.

Людмила, домогосподарка:
– Сьогодні я сіла за кермо (зазвичай їздить тільки чоловік) і можу сказати велике «фе» про наші дороги. Яма на ямі. Навіть тротуари подекуди страшні, а вже про проїжджу частину і говорити нема чого! Наші дороги діляться на погані, і дуже погані.

Володимир, музикант:
– (Сміється) Назбирав от грошей на машину, але навмисне не купую, – дороги дуже страшні! Думаю, не витримає моя машина лихої долі, тож не стану її прирікати на вірну загибель…

Світлана, пенсіонерка:
– В центрі більш-менш нормальні дороги, а по мікрорайонах такого можна надивитись, що жах! Як ті бідні водії поміж ямами і калюжами їздять – не уявляю!

Василь, таксист:
– Ви що, навмисне мене по болючому місці б’єте? Для когось дорога – це дорога, а для мене це ще і робота, і добра половина життя! Я про ходову частину моєї машини можу стільки розказати, як травматолог про пацієнта з хворими ногами. Особливо весело після зими, як сходить сніг, і картина доріг виглядає значно сумнішою, ніж була восени… З кожним роком гірше і гірше.

Валерія, перекладач:
– Немає у нас доріг, тільки напрямки. Це в цивілізованих країнах дороги хоч їдь, хоч пішки йди, – рівненькі! Приїхали до мене іноземці, йдемо містом, а дама – на шпильках, і все в ямки потрапляє бідолаха. А тоді питає мене: «А якщо я ногу зламаю через ваші горби і ями, хто платитиме за це – дорожня служба чи муніципалітет?» А я собі думаю: «Ти і платитимеш, голубонько! І лікарям, і медсестрам, і санітаркам, і гіпс сама купиш… Так що вважай, куди ступаєш».
Переглядів: 1110 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
0
1 Мешканець міста   [Матеріал]
Багато жителів міста полюбляють в свято відвідати церкву на Майзлях, але ніхто не звертає увагу на те, що вулиця Трускавецька, на яку звертають з Незалежності, щоб запаркувати свої шикарні автівки, вже не має права називатися вулицею, це просто суцільна яма або стічна канава! Транспорт повзе по ній повільно, перевалюючись з колеса на колесо, неначе після бомбордування залишилися сліди! ГАНЬБА

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]