Із Криму – до Карпат
На Прикарпатті триває масове переселення: кримські татари поповнюють лави «бандерівців»

Втікачі із Криму та південно-східного регіону України – це люди, яких доля змусила бути людьми без визначеного статусу, або радше біженцями у своїй країні. Парадокс, звичайно. Попри усілякі звинувачення українців у неонацизмі, фашизмі чи бандерівщині, Західна Україна для біженців із Криму та мешканців південно-східного регіону України стає справжнім прихистком від загрози війни. Чимало втікачів із Півдня переконують, що вони втікають не стільки від можливих воєнних баталій, як від невизначеності, небажання жити у російському Криму, але є й чимало таких, що втікають просто зі страху. За декілька днів на Прикарпатті вже оселилося понад 200 осіб, запевняють в Координаційній раді з питань надання допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях.
Що це за люди, що змушує їх насправді ставати втікачами в межах своєї держави? Як в Івано-Франківську приймають таких гостей із Півдня та Сходу? Відповіді на ці питання шукав «ЗК».

Дуже важливу і посильну допомогу кримським втікачам надають прості мешканці Прикарпаття. Одні люб’язно надають житло, інші зносять до «Просвіти» необхідні речі для нормального проживання – одяг, продукти харчування, побутові дрібнички, іграшки тощо. Волонтери Координаційної ради запевняють про чуйність і доброзичливість мешканців Прикарпаття, адже такої кількості речей ніхто не сподівався отримати. У понеділок до «Просвіти» надійшли посилки із допомогою з Вінниці та Києва, кажуть, що навіть телефонували із Запоріжжя. Такі пакунки із речами як правило супроводжують записки. Родина із Києва пожертвувала іграшки і додала записку такого змісту: «Доброго дня. Сподіваюся, що ці речі хоч трошки допоможуть. Іграшки віддав Тимурчик (4 роки), щоб діткам було чим гратися. Слава Україні!»
У Координаційній раді переконують, що на допомогу відгукнулися усі. Поки ми спілкувалися із волонтерами, то на власні очі переконалися, що і справді людям не шкода нічого. Один за одним іванофранківці приносили пакунки із речами та запитували, чого ще не вистачає. На разі, як повідомила волонтер-координатор Галина Гринюк, найбільше потрібні волонтери, котрі би допомогли розфасовувати речі. Жінка зі сльозами на очах згадує ті історії, котрі за останні декілька днів вдалося почути і від утікачів із Криму, і від людей, готових прийняти біженців.
«Чимало із тих, хто приїхав на Прикарпаття, не знають, що їм робити далі. Є такі сім’ї, котрі побули у нас декілька днів і вже повернулися додому, щоби вберегти власне майно. Натомість приїжджають інші. Ми кажемо, що їх є понад 200 осіб, бо не всі у нас реєструються, – каже координатор логістико-інформаційного центру Ганна Крисюк. – Нам відомо, що до своїх родичів приїхали деякі сім’ї військовослужбовців, а тому вони не вбачають потреби реєструватися».
Багато людей засвітилися як активісти та прихильники Майдану, а тому тепер не хочуть, щоб їх переслідували. Вони неохоче йдуть на контакт навіть із пресою. Дехто одразу каже, що буде залишатися тут на постійне місце проживання, бо вдома їх переслідують.
«Область вибрала правильний варіант прийому. З людьми, які прибувають, проводиться співбесіда. З ними вирішується питання соціального забезпечення. Із кожним конкретно ведеться окрема розмова, бо в кожного є своя ситуація, – каже заступник міського голови Михайло Верес. – Вся проблема в тому, що ніхто не знає, що буде дальше – ці люди приїхали на тиждень-два чи вони залишаться тут напостійно. Все буде залежати від тої ситуації, яка буде складатися і в Криму, і для кожної людини зокрема».
Загалом, як нам стало відомо, Івано-Франківська область може розмістити у себе майже 7 тисяч осіб із південно-східних регіонів. У випадку нагальної потреби Івано-Франківськ має можливість прийняти одразу 150 мешканців південно-східного регіону на базі лікувально-оздоровчого заміського табору «Лімниця» у селі Вістова Калуського району. За словами міського голови Віктора Анушкевичуса, там є усі належні для цього умови. «Якщо раптом приїде велика кількість біженців, то їх можна буде розмістити у таборі. Не будуть люди сидіти на вокзалі чи у приміщенні «Просвіти» і чекати, коли їх розселять по домівках мешканці міста», – зауважив міський голова. Він також наголосив, що є чимало підприємців та простих мешканців міста, котрі готові в себе прийняти кримських втікачів. Усі вони звертаються до Координаційної ради.
Івано-Франківська міська рада на спеціальній позачерговій сесії вирішила посприяти мешканцям південно-східного регіону. Заступник міського голови Михайло Верес переконує, що для міста це не проблема. У «Лімниці», у випадку крайньої необхідності будуть готові розмістити сім’ї військовослужбовців. Тим часом у готелі «Бандерштадт» поселилося одразу 25 кримських татар, серед яких 15 дітей. Як запевняє Михайло Верес, у цих людей є усі належні умови для повноцінного проживання. Крім того, 21 особу прилаштували у своїх сім’ях мешканці міста.
«9 дітей шкільного віку були розподілені по школах міста. Тим часом школа №3 готова прийняти значну кількість дітей. У будь-який клас можемо спокійно прийняти до 10 учнів. Поки що із дев’яти дітей жоден не пішов у російськомовну школу», – пояснює потенційні можливості Михайло Верес і додає, що у садочки міста також при можливості можна влаштувати дітей біженців.
 «Ми будемо скорочувати непершочергові програми на 2014 рік. Для прикладу, цього року церемонію «Тріумф» ми проведемо скромніше, ніж завжди. 80 тисяч вільних коштів ми готові передати саме на такі нагальні потреби, як допомога біженцям чи мобілізації. На мобілізацію були виділені кошти у сумі 1 мільйон 90 тисяч із вільних залишків. Решту резервів треба вишукувати шляхом скорочення і перегляду програм, – зауважує заступник міського голови Руслан Панасюк. – Зовсім інше питання, що до нас приїжджають люди, які не знають, що їх чекає далі. Їм у першу чергу треба зайнятися пошуком роботи».
За словами пана Руслана, на міський бюджет поки що не лягає тягар відповідальності за долю біженців, але переконаний, що у випадку крайньої необхідності все можна вирішити. Тим більше, що левова частка допомоги все-таки припадає на добродушність та гостинність наших краян. Готель «Бандерштадт» може прийняти ще 36 осіб. Власники відпочинкових баз готові надати до 100 резервних місць, понад 60 сімей можуть прийняти біженців у себе вдома. 11 сімей у Крихівцях готові прийняти сім’ї військових льотчиків.
Насправді усіх найбільше лякає часова невизначеність. Про це говорять і втікачі з Півдня та Сходу, і волонтери, і представники влади. Зрештою, навіть чиновники не впевнені, яким чином виглядатиме проживання переселених на терени Прикарпаття кримчан. Очевидно, мав би бути передбачений механізм повернення із бюджету коштів на виділення соціальних виплат. Але як міські, так і обласні чиновники переконують, що такими питаннями мали б відати відповідні органи на державному рівні.
Тим часом в області, як запевнив голова облдержадміністрації, поки що не вдавалися до потреби залучати пансіонати та санаторії, котрі готові прийняти втікачів із південно-східних регіонів.
«Тягар не лягає поки що на бюджет. Ми не несемо реальних затрат. Триває підготовка можливих місць розташування», – зауважує голова ОДА Андрій Троценко. Якщо перебування втікачів на території області буде затяжним, то, за словами голови ОДА, розраховують на цільову субвенцію – підготували відповідний лист на адресу уряду. Андрій Троценко вважає, що найправильнішим варіантом були б матеріальні допомоги конкретним людям, а вже вони могли б самотужки ними розпоряджатися.
Володимир БОДАК

ІНФОРМАЦІЯ
для громадян, які приїхали
з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя
Для отримання всіх видів державної соціальної підтримки, зокрема пенсії, допомоги, компенсації тощо, вам необхідно звернутися до найближчого органу соціального захисту населення або управління Пенсійного фонду України в зручний для вас час.
Основні документи, які необхідно мати при  собі (за наявності):
- паспорт;
- посвідчення отримувача пенсії, допомоги, пільговика;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду.
Там вам також допоможуть отримати інформацію з усіх питань, які хвилюють вас на даний час, зокрема з питань розселення, медичного обслуговування, організації навчання та виховання дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах, а також щодо працевлаштування.
З усіх цих питань ви можете БЕЗКОШТОВНО (зі стаціонарних телефонів) звернутися за телефоном "гарячої лінії":
0 800 507 309
Крім того, для отримання допомоги ви можете звернутися  на "гарячу лінію":
Пенсійного фонду                           -  0 800 503 753
Державного центру зайнятості        - 0 800 505 060
                                                       -  730 – з мобільного телефону
Фонду соціального страхування
 з тимчасової втрати працездатності    - 0 800 501 892
телефон довіри Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань                                     - 0 800 501 383
Додаткову інформацію можна отримати на сайті Мінсоцполітики України www.mlsp.gov.ua