Баш на баш?
Будинок фондосховища Музею мистецтв Прикарпаття, ймовірно, вже незабаром перейде у приватні руки
Щоправда, не за гроші, а в обмін на рівноцінне приміщення у новобудові неподалік музею. І хоча обидві сторони можливого бартеру переконують, що поки це лише розмови, вірогідність того, що вони таки матимуть офіційне продовження, досить велика.
«Музейне» питання
Над можливістю перенесення фондосховища художнього музею з будинку на Галицькій, 41, де воно знаходилося ще відтоді, як музей вперше відчинив свої двері, дирекція установи та чиновники всерйоз замислились наприкінці 2012 року, хоча назрівало «музейне» питання уже щонайменше п’ять років. Саме стільки часу теперішня «пінакотека» музею страждає від надмірної вологості, підтікань та грибка, а до ремонту приміщення «не доходять руки».
«Сьогодні наше фондосховище – руїна, де усі стіни та підвал з’їджені грибком та пліснявою, – бідкається директор музею Михайло Дейнега. – Грибок поширюється дуже швидко – така його властивість, і він у будь-який момент може перейти на твори живопису і скульптури, які зберігаються у фондосховищі. В мене зібралася вже ціла кіпа паперів, де кожна комісія під час перевірки стверджує, що приміщення у грибковому стані, що там необхідні ремонти… Але що я можу зробити, якщо кошти на поточний, а тим більше на капітальний ремонт влада не виділяє взагалі?».
Дирекція – «за»
Можливий вихід із ситуації несподівано з’явився наприкінці 2012 року. Тоді до директора музею з пропозицією, від якої «не можна відмовитися», звернулася підприємлива місцева панянка: будинок, у якому художній музей сьогодні зберігає свій фонд творів мистецтва (Галицька, 41), жінка запропонувала обміняти на рівноцінну нерухомість «з голочки», яка знаходиться у її приватній власності, а саме: два поверхи у приміщенні колишнього пивзаводу на вулиці Новгородській. Тобто, простіше кажучи, умови запропонованого обміну такі: будинок №41 на вулиці Галицькій, який нині належить обласній громаді, стане власністю небідної представниці слабкої статі, а приміщення на території пивзаводу – власністю територіальної громади і в перспективі новим фондосховищем музею.
Михайло Дейнега ініціативу підтримав, бо такий обмін, вважає директор, не що інше як справжній рятунок для творів мистецтва.
«Будинку на вул. Галицькій, 41 вже минуло сто років, це архітектурна пам’ятка місцевого значення, – розповідає очільник Музею мистецтв. – Але, скажу вам чесно, зараз мене мало цікавить, що буде із будівлею. Мене цікавить, що буде із 13 тисячами творів, які сьогодні зберігаються у нашому фонді. Тому що будинок – це архітектурна пам’ятка лише місцевого значення, а 13 тисяч творів – це культурне надбання держави України».
І комерція, і благодійність
Хоча питання на порядку денному стоїть лише кілька місяців, проте зацікавлена власниця «пивзаводських» поверхів і на оглядини працівників музею зводити встигла, і на колегії ОДА побувати.
«Будинок – це архітектурна пам’ятка лише місцевого значення, а 13 тисяч творів – це культурне надбання держави України».
Чому непоказний будинок на Галицькій, 41 так зацікавив заможну іванофранківчанку та які плани щодо архітектурної пам’ятки місцевого значення будує жінка, «ЗК» розповіла представниця ініціаторки можливого обміну нерухомістю – незалежний юрист. Своє ім’я та ім’я своєї роботодавиці жінка назвати чомусь відмовилася, мовляв, поки не хоче квапити події. Але уточнила: вона є представником фізичної, а не юридичної особи – мешканки Івано-Франківська, яка, за її словами, не має відношення до жодного приватного підприємства і обмін пропонує лише від свого імені. Приміщення на території пивзаводу, яке сьогодні пані «Х» люб’язно пропонує навзамін музейному фондосховищу, свого часу вона придбала у фірми «Гаразд-Україна». Але для комерційного задуму жінки – відкриття арт-кав’ярні чи то галереї-кафе – та нерухомість не підходить, бо знаходиться не на першому поверсі будівлі.
«Моя клієнтка не приховує, що має щодо приміщення на Галицькій, 41 комерційний інтерес, – стверджує представниця. – Але якщо врахувати те, що якби не пропозиція цієї жінки, то велика кількість творів мистецтва могла б бути повністю втрачена. Думаю, можна сказати, що це в якійсь мірі благодійність».
Отже, за попередньою, поки лише усною домовленістю, приміщення для майбутнього фондосховища музею передадуть уже з євроремонтом та повним «фаршем» комунікацій. До того ж площа його буде трохи більшою за будинок на Галицькій, 41: якщо нинішнє фондосховище має площу 575 квадратних метрів, то площа нерухомості на Новгородській, яку пропонує власниця, більше 6 сотень квадратних метрів.
Не факт, а «теоретична можливість»
Начальник управління культури ОДА Володимир Федорак ймовірний обмін приміщеннями коментує неохоче, каже, що поки це лише кулуарні розмови та чутки.
«Так, є така потенційна, я б сказав, теоретична можливість, що ці приміщення ми обміняємо, – зазначає В. Федорак. – Подання від дирекції музею я отримав наприкінці минулого року, а кілька тижнів тому виніс це питання на колегію ОДА, яка була не проти. Але говорити напевно, що обмін відбудеться, поки ще зарано».
За словами начальника управління культури ОДА, остаточне рішення за засновником Музею мистецтв Прикарпаття – обласною радою.
«Зараз питання розглядатимуть депутатські комісії, які і приймуть рішення, чи варто виносити питання на сесію облради, а вже потім депутати шляхом голосування вирішать подальшу долю музейного фондосховища», – запевнив начальник обласного управління культури.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|
