Погодна «несподіванка»,
або Які справжні причини повені в Івано-Франківську?
29 липня через шквальну зливу центральна частина міста від перехрестя Коновальця-Січових стрільців аж до вулиці Шевченка на півгодини перетворилася у справжню Венецію – вода піднялась до півметра.
Про причини нежданого-негаданого лиха іванофранківці сперечаються: хтось винуватить двірників, які змітають сміття і пісок у водостоки, хтось – працівників водоканалу через халатність при перевірках, а хтось – традиційно чиновників, мовляв, ті не подбали про готовність міста до природних негараздів. Які ж справжні причини міні-повені в центрі Івано-Франківська – дізнавався «ЗК».
У всьому винна природа
«Я не можу давати оцінку роботи ні водоканалу, ні комунальних служб, але, як на мене, таке стихійне лихо, яке сталося 29 липня, не витримала б жодна каналізація, – каже Юрій Щочкін, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій МВК. – Коли залпово випадає така кількість опадів, то яка б досконала не була каналізаційна система – вона не здатна моментально забрати всю воду».
Працівники водоканалу такої ж думки, мовляв, причина підтоплення середмістя єдина – велика кількість опадів. На перевірках, кажуть працівники «Водоекотехпрому», не «халявлять» – проводять згідно з планом – один раз в рік, тоді ж каналізаційні трубопроводи і чистять за допомогою спеціальної техніки, вибирають звідти намул і сміття.
«Якщо б колектор у каналізаційній системі був засмічений, то він просто б не вивів воду, вона б так і стояла на вулиці», – наголошує Іван Палімон, начальник виробничо-технічного відділу Івано-Франківського «Водоекотехпрому».
А взагалі, як стверджують на «Водоканалі», порівняно з іншими обласними центрами «наше місто стоїть ого-го як високо». Мовляв, у Миколаєві чи Херсоні під час чи не кожної сильної зливи підтоплюються підвали, а іванофранківцям нічого й жалітися.
Проблема дахів
У спальних районах міста під час бурі 29 липня вітер пошкодив більше півсотні дахів.
«Міською радою створена спеціальна комісія з усунення наслідків стихії, яка працює щодня, – розповідає Юрій Щочкін. – Основні проблеми, які вбачає комісія, це розчистка міста від повалених дерев та ремонт дахів. За півгодини, протягом яких тривала злива з сильним вітром, було повалено більше 130 дерев та пошкоджено 52 дахи. Покрівлі не повністю зруйновані, але пошкоджені суттєво – десь знесло шифер, а десь бляху – цього достатньо для того, аби дощ потрапив у квартиру».
У підсумку в Івано-Франківську на сьогодні є 52 будинки з дахами, які потребують ремонту. Усі будинки перебувають «під опікою» ЄРЦ. Фінансувати ремонт дахів будівель Єдиний розрахунковий центр не в змозі, тож працівники комунального господарства проситимуть кошти у міської ради.
Як дерева ударили по бюджету
Така неочікувана «єгипетська кара» загалом завдала немало збитків. За неостаточними даними, щонайменше 100 тисяч гривень. Точну суму завданої шкоди, кажуть в управлінні з питань надзвичайних ситуацій МВК, підрахувати поки що неможливо. Затримує цю процедуру «Зелене господарство», бо наразі не може повідомити, скільки коштів ще знадобиться, аби прибрати усі повалені бурею дерева.
«Протягом зливи 29 липня у місті було повалено 133 дерева, – розповідає Юрій Щочкін. – Але буря у неділю, 5 серпня, додала до цього числа ще п’ять дерев».
Наразі «Зеленим господарством» прибрано вже 115 дерев.
Аби якнайшвидше усунути наслідки підтоплення середмістя, комісія з усунення наслідків стихії звертатиметься до міського голови, аби виділити кошти з резервного фонду міського бюджету. І хоча резервний фонд не дуже і багатий, але на кілька десятків тисяч у ньому, мабуть, таки стане менше. Їх нададуть ЄРЦ для усунення наслідків негоди. А ось очікувати допомоги з Держбюджету не доводиться. Київ проігнорував підтоплення у центрі Івано-Франківська.
Виправдувальний вирок
Стихія стихією, але, як вважають деякі «народні експерти», у підтопленні, що сталося, без людського фактора таки не обійшлося.
Двірники – от чиїми руками, стверджують окремі іванофранківці, забилася водостічна система. Мовляв, аби не збирати сміття в пакети, вони просто згрібають його у дощеприймальні решітки. А що – так швидше!
Отож, з’ясовуємо, чи винні прибиральники у підтопленні.
Зараз вулицю Січових стрільців «підмітає» не ЄРЦ, а «Дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління».
У ДРЕУ кажуть: вулиці, що в сфері відання «Єдиного розрахункового центру», вони взяли «під опіку» недавно, то хоч як двірники б і «старалися», намести на глобальне засмічення не змогли б. По-друге, усім двірникам повідомлено, що змітати сміття у водовідводи строго забороняється, більше того, усі комунальні працівники трудяться під розпис, що сміття у водостоки не змітатимуть. Працівники ДРЕУ збирають наметене у пакети і відвозять на міське смітєєзвалище.
Отож, двірникам – наразі виправдувальний вирок, а мешканцям міста настанова: якщо побачите лінивого двірника, що змітає щось там у водостік, неодмінно зробіть зауваження, бо, можливо, завтра така халатність стане причиною затоплення і вашої вулиці.
Автомобільні «жертви»
Вода підтопила 12 автомобілів, внаслідок чого вони вийшли з ладу. Постраждалі уже зверталися. «Люди приходили в управління, – каже Юрій Щочкін, – аби просто спитати, що їм робити далі і чи мають вони право на компенсацію від держави. Так от, державного відшкодування постраждалим водіям не буде, але збитки за стихійні лиха їм повинні відшкодовувати страхові компанії».
Проте, як кажуть страховики, буде чи не буде компенсації – залежить від того, чи передбачено це у страховому полісі. Якщо пункт про природні негаразди включено до договору – сума за завдані збитки належить вам за законом, а якщо ні – то і грошей ніяких не отримаєте. Щоб отримати страхівку, потрібно надати у вашу страхову компанію довідку з управління надзвичайних ситуацій про те, що 29 липня стихійне лихо таки було. Юрій Щочкін запевняє, що довідки видаватимуть обов’язково. Практика такої роботи у них є ще з 2008 року, коли в Івано-Франківську вирувала справжня повінь з сотнями постраждалих.
…Сподіваємося, найближчим часом у нашому місті не ставатиметься подібних «форс-мажорів». Але, з іншого боку, іноді саме так можна змусити чиновників працювати. Метод «крайньої потреби» не дуже гуманний, зате у нашій державі дієвий: і гроші на ремонт знаходяться, і робота робиться в найкоротший термін. Що ж, як говорять у народі, доки грім не вдарить – баба не перехреститься.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
|
