У полоні фаст-фуду,
або Де поділися українські вареники?
З недавніх пір в Україні, і у нашому місті зокрема, невпинно зростає популярність фаст-фуду. При чому як серед підлітків, що напихаються картоплею-фрі та піцою, як правило, на дозвіллі, так і серед дорослих, які все частіше замість повноцінного обіду нашвидкуруч уминають дешеві хот-доги.
А як результат – зростання любові іванофранківців до такого харчування: у 2012 році кількість «швидких» кафе у нашому місті збільшилась чи не наполовину порівняно з минулим роком. Як не прикро, але все більше наших співвітчизників віддає перевагу гамбургерам перед варениками та відмовляється від дерунів на користь чебуреків. Ніде правди діти – фаст-фуд поволі витісняє зі шлунків прикарпатців традиційні українські страви.
Чому українцям краще їсти українське – вивчав кореспондент «ЗК».
Швидка їжа – швидка допомога
Про шкоду швидкої їжі сказано і написано немало, але більшість наших співгромадян все одно не знає, чому саме фаст-фуд є небезпечним. Переважно народ вважає, що єдина шкода від таких продуктів – можлива з’ява кількох зайвих кілограмів, ото й усе. А це, виявляється, лише квіточки! Швидка їжа при регулярному вживанні здатна викликати «букет» зовсім нешвидких у лікуванні хвороб.
Детальніше про шкоду фастфудівських страв «ЗК» розповіла завідувач гастроентерологічного відділу МКЛ №1 Івано-Франківська Неля Масюк.
«Готуючи швидку їжу, її, як правило, смажать у великій кількості олії, а при цьому утворюються найбільше тяжких жирних кислот – канцерогенів, які при частому і тривалому їх вживанні можуть викликати рак шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, печінки».
Усім відоме ожиріння також не забариться. А зайва вага – це гіпертонія, ішемічна хвороба серця та цукровий діабет.
Також, за словами Нелі Масюк, у продуктах фаст-фуду є багато речовин, які містять ГМО, а це тим паче шкідливо.
«Наслідки вживання ГМО можуть не проявитися через два тижні, до прикладу, виникненням гастриту, але з часом вони впливають на генетичний фонд, викликають генні мутації. А це також пряма дорога до онкозахворювань», – розповідає медик.
У підсумку, навіть молода здорова людина, час від часу вживаючи таку їжу, може захворіти. Гастрит, пані Неля обіцяє, як мінімум, а уже як «бонус» – холецистити та панкреатити. «А рятує нас лише те, що ми не вживаємо цих продуктів щоденно», – додає завідувач гастроентерологічного відділу.
До речі, ще один мінус фаст-фудів і одна з причин того, чому так важко виключити гамбургери та чізбургери зі свого раціону – звикання, адже згодом швидка їжа починає викликати в дітей і дорослих залежність, подібну до наркотичної. Хоча зрештою, цей факт поки нічим не доведено.
А продукти – якісні?
Ще одним недоліком фаст-фудів є той факт, що багато недобросовісних підприємців на швидкій кухні намагаються заощадити, готуючи їжу з уже непридатних продуктів, маскуючи їх різними спеціями і соусами. Особливо це явище поширене в літній період часу.
Але в Івано-Франківську така практика у швидких кафе відсутня, запевняє завідувач відділу гігієни харчування міської санітарно-епідеміологічної служби Юрій Мікула.
«На сьогодні у закладах швидкого харчування жодних порушень санітарних норм нами не виявлено. Та і скарг від споживачів на те, що хтось цією їжею коли-небудь отруювався, до нашої служби ніколи не надходило».
І хоча для роботи фаст-фудів, порівняно з іншими закладами харчування, не потрібно жодних особливих дозволів, але, запевняє Юрій Мікула, цим підприємцям під час перевірок все одно приділяється особлива увага.
Отож, івано-франківські ресторани швидкого харчування до свого ремесла ставляться сумлінно – треба віддати їм належне. І хоча користі від цього фаст-фуду не додасться, але принаймні тішить, що за якістю своїх продуктів прикарпатські «швидкі» кафе стежать.
Українська кухня: з'їв та подобрішав
Швидка їжа не характерна для традиційної української кухні взагалі. І хоча наші страви зазвичай також не піддаються довготривалій кулінарній обробці, більшість звичних українських частувань не зберігається довго та не заморожується.
Медики запевняють: наші предки були такими здоровими, бо не вживали надмір багато м’яса, а джерелом білка у них служили в першу чергу бобові, які для організму людини дуже корисні. Також традиційно на українському столі було багато страв з овочів, що теж сприяє міцному здоров’ю.
Відмінною рисою української кухні є різноманіття перших страв і кількість інгредієнтів у них. Наприклад, до складу традиційного українського борщу входить майже 20 компонентів. Але, незважаючи на таку складність, червоний борщ є одною із найпопулярніших страв у світі. А дехто навіть відносить його, разом із салом, до когорти символів українського народу.
Єдиний недолік українського столу – все-таки ми любимо і смажене, і жирне. Але світова медицина довела, що навіть вживання сала, якщо воно не копчене та без великої кількості перцю, має деякі лікувальні властивості, до прикладу, як жовчогінний препарат.
До слова, віднедавна стравам української кухні стали створювати меморіали та музеї. Наприклад, пам'ятник варенику встановлено в Черкасах, галушці — у Полтаві, а у Львові відкрито музей сала.
Замість гамбургера – борщ і вареники
Отож, якщо ви вже забули смак українського борщу чи вареників, натомість зараз жуєте черговий гамбургер, то бігом біжіть на кухню відроджувати смачні українські традиції. А щодо фаст-фуду, то заборонити їжу тільки через її некорисність звичайно, не можна. Тут багато залежить від суспільної свідомості. А можливо, зараз в Україні «чужинська» кухня всього лише переживає свою «хвилину слави», бо не стільки вона смачна, як модна і дешева. Але сьогодні, як не прикро, в українців до швидкої їжі особлива тяга, яка, сподіваємось, мине так само швидко, як і здобула популярність.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
ДО ТЕМИ:
Історія гамбургера і хот-дога
Один німецький купець під час поїздки по Азії в 1800 році помітив, що кочові татари для пом'якшення м'яса зберігають його під сідлами коней. При русі коня м'ясо відбивається, стаючи більш їстівним.
Повернувшись в рідне місто Гамбург, купець запропонував своєму кухареві приготувати таким чином м'ясо. Приготована страва всім дуже сподобалася, і купець назвав її «Гамбургське м'ясо».
Один з німецьких емігрантів привіз рецепт у США. Сам термін «гамбургер» з'явився в 1834 році в одному з ресторанів Нью-Йорка. А вже першу згадку про «Гамбурзький стейк» можна знайти в журналі «Вечірній Бостон» від 1884 року.
Гамбургер
Саме завдяки Чарлі Нагріну, який в 1885 році представив в містечку Сеймур на ярмарку «Outgamie» гамбургер, він масово поширився по всіх штатах. До речі, Сеймур досі вважається столицею гамбургера.
Вперше котлета в булочці, як ми зараз і представляємо гамбургер, з'явилася в 1904 році в Сент-Луїсі на Всесвітній Ярмарці.
У 1921 році один заповзятливий кухар з Уічіто, штат Канзас, Уолт Фендерсон, першим представив концепцію «Ресторан гамбургерів». Саме він переконав фінансиста Біллі Інграма інвестувати 700 $ на створення мережі ресторанів «Білий замок», це принесло успіх. А далі – це вже історія McDonald's.
До речі, м'ясо гамбургера складається з 70-80% м'яса, а інше – це жир і спеції.
Хот-дог
Один франкфуртський м'ясник виготовляв ковбаски під назвою «ковбаска dachshund». До речі, dachshund – так називають «таксу». Німецький емігрант привіз у США цю ковбаску, і в 1871 році почав продавати її обгорнуту скибочками хліба. Йому вдалося продати за рік 3684 «ковбаски dachshund». Це стало дуже популярним продуктом.
А в 1901 році ілюстратор Дарган помітив, що один продавець сосисок замість звичайних скибочок хліба почав використовувати булки, в які акуратно укладав сосиску. Дарган вирішив проілюструвати цей випадок. Але він не був упевнений в правильності написання «dachshund» і просто назвав продукт – «хот-дог».
Укладання м'яса між скибочками хліба походить з давніх часів, і сосиска була згадана ще в «Одіссеї» Гомера.
За матеріалами Інтернету
VOX POPULI
Чи користуєтесь ви послугами закладів швидкого харчування (фаст-фуду)?
Оксана, продавець:
– Так, звісно. Я працюю у великому торговельному центрі зранку до ночі, і вибігаю перекусити у найближчий такий заклад, що знаходиться прямо в нашому приміщенні. Я знаю, що це не здорова їжа, але вона тепла, смачно пахне, а я не можу кожен день і протягом дня їсти лишень холодні бутерброди або носити з дому борщі у баночках.
Василь Дмитрович, робітник:
– Я сам таке не їм, і дітям ми з дружиною забороняємо. То ж справжня хімія і холестерин!!! Подивіться американські фільми – чіпси, гамбургери та пепсі-кола робить з людей потвор ще у дитячому віці. Вони страждають ожирінням, яке веде і до інших захворювань. Наші діти, які виростають на маминій і бабусиній домашній їжі, слава Богу, здоровіші, і не такі товсті.
Олеся, студентка:
– Частенько перекушую з друзями хот-догом або чимось таким. Це швидко і недорого. А що робити студентам, коли часу між лекціями мало, а їсти хочеться? Так, нам постійно пояснюють, що це не корисно, але альтернативи я не бачу. Навчання забирає багато сил та часу, на перервах переходи з корпусу в корпус, добре, якщо хоч щось нашвидкуруч перекусиш…
Іван, водій:
– Ніколи не їм такого, ви що!!! Вони на тій самій олії смажать тижнями, вона аж чорна!!! То не їжа вже, а одна назва. Я обідаю в недорогих кафе, де можна поїсти суп або вареники, а найкраще – стараюсь потрапити додому, бо мої дружина і теща готують так, що пальчики оближеш!!!
Валерія, викладач:
– Сама таке не їм, і вам не раджу. Це ж ціла таблиця Менделєєва в одному такому «обіді» в лапках!!! Краще вже купити булочку, чи взяти з дому бутерброд, який самі приготували, і не з ковбасою, а з відвареним вдома шматком м’яса, чи з сиром. Так, воно інколи ліньки приготувати, і час забирає, але здоров’я дорожче, як на мене!
Опитував Тарас ЯКОВИН
|
