В останньому звіті Всесвітнього фонду дикої природи йдеться, що людство споживає на 50% більше ресурсів, ніж може дати Земля. Його запити до природи продовжують невпинно зростати, і невдовзі знадобиться більше однієї планети, щоб підтримувати нашу життєдіяльність. Запобігти майбутнім трагедіям можливо, але діяти потрібно вже зараз. Україна належить до держав з середнім рівнем споживання, а якщо вона буде впроваджувати ощадливі технології, відновлювані джерела енергії, органічне господарство, «зелену» економіку, котра б задовольняла потреби людини так, щоб не нашкодити природі, то зможе забезпечувати ресурсами і себе, й інші країни. Однак найперше, що повинно статися, – це зміна ставлення до природи її громадян, розвиток у них «екосвідомості». Якщо ж тривожні заклики та пояснення важливості «екологізації» не видаються переконливими, то, мабуть, слід зазначити, що зараз у світі це ще й модно. Голлівудські зірки активно пропагують «зелений» спосіб життя, знамениті кутюр'є випускають екологічні колекції одягу. Відповідальне ставлення до природи перетворюється на показник статусу. А ринок, у свою чергу, пропонує все більше можливостей проявити цю відповідальність, багато фірм перетворюють все «зелене» на просте та доступне споживачу. Набуває популярності так званий «екотренд»: збільшується попит на екоавтомобілі, в архітектурі на зміну хай-теку приходить біотек, в магазинах у продажу численні лінії екопродуктів, натуральної косметики. Тобто, у світі зростає число людей, котрі обирають екологічний спосіб життя, потрібно, щоб їх побільшало і в Україні. Звісно, наш ринок ще не так щедро наповнила екотрендова продукція, однак вже зараз кожен з нас може малими буденними діями допомагати природі чи, принаймні, зменшувати шкоду від своєї діяльності. Головне, дотримуватися певних нескладних правил та порад, котрі на перший погляд можуть здатися смішними, але при щоденному виконанні вони здатні принести велику користь.
Екологія = економія Помірність у користуванні комунальними та іншими послугами, купівлі продуктів харчування та різних побутових речей позитивно впливає не лише на наше матеріальне становище, але також і на довкілля: Хоч часом буває дуже приємно поніжитися в гарячій купелі з ароматною піною, слід все-таки обрати душ, до того ж скоротити час перебування під його струменями. На одну ванну йде до 200 літрів води, в той час, як на 4-5 хвилинне «поливання» – від 30 до 80. Щоб не перевантажувати водні ресурси хімічними добавками, удвічі зменшуємо дози миючих засобів – пральних порошків, рідин для миття посуду, гелів для душу, шампунів тощо. За перший кілометр свого шляху автомобіль забруднює довкілля у два рази більше, оскільки двигун не встигає прогрітися. Отже, невеликі відстані ліпше долати пішки, заодно покращуючи свою фізичну форму, економлячи гроші на бензин (проїзд у маршрутці) та час, який іде на чекання на зупинці та стояння у пробках. Вода закипає швидше, якщо під час приготування їжі накривати каструлю кришкою, таким чином можна зекономити 30% енергії. Коли немає необхідності роздруковувати якісь документи, тексти, листи, то краще зберігати їх в електронному варіанті. Все ж інколи замість клавіатури нам таки доводиться користуватися ручкою та папером. У цьому випадку варто щось нотувати на звороті непотрібної ксерокопії, роздруківки чи списаного з одного боку аркуша. Підніматися в ліфті на декілька поверхів, а тим паче спускатися, – непростима розкіш з точки зору енергозбереження. Тож нумо крокувати по сходинках! Це й для підтримання форми корисно. Купуємо лише сезонні овочі та фрукти. На тепличну полуницю із супермаркету, вирощену в лютому і доставлену літаком, витрачається у 24 рази більше палива (відповідно зростають викиди вуглекислого газу), ніж на літню із передмістя. Дайте другий шанс немодним меблям і поламаній побутовій техніці. Багато речей можна полагодити й оновити, тоді вони служитимуть ще не один рік. Те саме стосується і вбрання. Перешивати, декорувати, перекроювати старий одяг, виготовляти аксесуари з підручних матеріалів – все що завгодно, лиш би не перетворювати свій гардероб на склад нових непотрібних речей. Перекриваємо воду, коли чистимо зуби. Це дозволяє заощадити до 24-ох літрів питної води на день. Ніколи не залишайте прилади (телевізор, комп'ютер) у режимі очікування, навіть на кілька годин. Відеомагнітофон поглинає 90% свого енергоживлення, коли він просто ввімкнений у розетку. Наливаємо в чайник рівно стільки води, скільки потрібно зараз. Тож викиди вуглекислого газу в атмосферу скоротяться на тонну на рік. Продукування кілограма м'яса вартує нашій планеті 20 тисяч літрів води плюс енергозатрати. Тому варто зменшити його споживання, принаймні, вдвічі.
Корисні речі Можливо, з допомогою більш економного способу життя вдасться заощадити певні кошти. Варто їх витратити на покупки, що зроблять ваш побут більш екологічним. Наприклад: Універсальний миючий засіб. Є фірми, що випускають рідини, які годяться для миття посуду і прибирання всього приміщення, і навіть для миття голови у крайніх випадках. Таким чином полиці звільняться від численних флаконів, баночок, пляшечок, пачечок, нав'язаних нам рекламою. Енергозберігаючі лампи. Якщо встановити хоча б три такі в кожній квартирі, то можна буде закрити чотири атомні електростанції. Спеціальні каучукові м'ячики, що вкидають у барабан пральної машини. Вони добре «збивають» бруд, надають гнучкості волокнам та економлять понад 20% прального порошку. Рослинні пахощі. Треба сказати рішуче «ні» аерозолям, що роблять дірки в озоновому шарі, та вбивчим спреям-освіжувачам повітря. Замість них – аромапалички, ефірні олії тощо. Органічні миючі засоби. Плини та порошки, що не містять фосфатів, не забруднюють довкілля, не викликають алергії вже представлені у магазинах. Зокрема, є досить якісні від українських виробників. А в аптеках та косметичних крамницях можна знайти туалетне мило, зроблене з натуральних олій та інших природних компонентів, не тільки безпечних, але й корисних для шкіри. Пральна машина класу «А», що використовує утричі менше енергії, ніж класу «С». Велосипед. На жаль, у нас немає ні спеціальних доріжок, ні паркувань. Але гарне спортивне тіло може стати хорошою компенсацією за всі ці незручності. Дитячі іграшки з льону, шерсті, дерева. Придбані чи зроблені своїми руками, вони стануть ліпшими друзями малюків, аніж забавки із шкідливого пластику та синтетики.
«Чисто не там, де прибирають...» Напевно, однією з найбільш болючих і неприємних екологічних проблем є нагромадження відходів. Внаслідок чого – забруднення вод, ґрунтів, повітря, виділення токсинів, неприємного запаху, неестетичний вигляд... На жаль, налагоджені механізми сортування та перероблення сміття наявні лише в небагатьох населених пунктах нашої держави. І поки вони не набули загальноукраїнських масштабів, кількість відходів зростає. На наших очах країна з пребагатою географією перетворюється на смітник. Причина тут не лише в державній політиці, а й у культурі нас самих. Дивно читати: «Дякуємо за чисті узбіччя» та «Будь сильним – донеси своє сміття до смітника». Дивно, що прибирати за собою та не смітити не є загальнозрозумілою та очевидною річчю, адже ми всі любимо, коли гарно й охайно, та чомусь багатьом не вистачає снаги підтримувати чистоту. Отож, усвідомлення цієї потреби є вкрай важливим як для захисту довкілля, так і для елементарної людської культурності. А далі необхідно робити все можливе, щоб зменшити кількість та шкідливість сміття, яке ми викидаємо щодня: Сортувати сміття. Здавати купи непотрібного паперу, газет, що повсякчас накопичуються в домі, на макулатуру, викидати пластикові пляшки у спеціальні урни, що стоять коло сміттєвих баків, а органічні відходи – на компост тощо. Навіщо, поласувавши улюбленими солодощами, викидати потім стільки різноманітних обгорток? Краще печиво та цукерки купувати на вагу. Те саме стосується чаю в пакетиках – ліпше заварювати листовий, аніж плодити стільки сміття. Замість гелю для душу користуватися милом, яке не потребує пластикової упаковки та, як правило, не містить продуктів нафтопереробки. Робити нематеріальні подарунки. Це може бути сеанс масажу, похід в аквапарк, на каток, ресторан, на концерт. Приємніше накопичувати хороші емоції та спогади, ніж гори сувенірів. Купувати продукти у скляних чи паперових упаковках. Доведено, що пластиковий посуд містить канцерогенні речовини. Замість пластмасових маркерів для виділення тексту користуватися кольоровими дерев'яними олівцями. Відправляючись на закупи, брати з собою пакет, щоб не приходити потім ще з одним з магазину. А ще краще придбати зручну, можливо полотняну, сумку для покупок. Поліетиленові торбинки, які ми десятками приносимо з супермаркетів та базарів, скоро покриють всю Землю непроникним шаром. Відмовитися від одноразового посуду. На миття брудних тарілок після пікніка вистачить години, а розкладання пластмаси у природі триває майже 450 років. Отож, є багато-багато маленьких речей, які ми можемо здійснювати щодня, а вони матимуть значний вплив на чистоту довкілля. І робити їх потрібно вже зараз, інакше наслідки будуть погані. Ми живемо у такі часи, коли природа сама себе підтримувати вже не може, адже вона перестала бути хазяйкою на нашій планеті. Господарями залишаються люди – тобто ми з вами. Нашим обов'язком є захищати природу від нас самих, тим самим рятуючи і себе також від можливої загибелі. Якщо будемо робити маленькі речі разом, матимемо більший результат. Людмила БАРАН
