Комплекс 1. «Дайош п’ятирічку за три роки!» По-перше, за давньою совєтською традицією Янукович прозвітував про перемогу ще «до завершення п’ятирічки». Так, у пафосному зверненні до співвітчизників Лідер Федорович проголосив свою перемогу, вільно потрактувавши результати волевиявлення. «Вся Україна висловила єдину думку, яку почують у всьому світі, від Москви до Вашингтона, від Брюсселя до Пекіна. Провальна влада, що існувала в Україні протягом останніх 5 років, сьогодні категорично не сприйнята народом. Рішення народу однозначне», – сказав як зав’язав Янукович. І твердою рукою викреслив 60% українців, які не підтримали двічі судимого у першому турі, з лав народу (нагадаємо, що у першому турі виборів за Януковича віддали свої голоси 35,32% виборців). Примітно, що, за даними опитування «Вибір-2010», яке проводилося Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка, виборець Януковича живе у містах, які не є обласними центрами. Серед прихильників того, хто обіцяє почути кожного, велика частина етнічних росіян – 22%. Воно й не дивно, адже у команді Януковича сконцентровані головні українофоби, для яких в Україні ненависним є все те, що відрізняє її від Росії. Владимир Владимирович Путін, набравшись сорому на весь світ у 2004, коли двічі вітав вигідного Кремлю політика, що, зрештою, пролетів над президентським кріслом, як фанера над Парижем, цього року від коментарів результатів проміжного результату виборів утримався. Натомість російський політик, який постійно закликає відділити Крим від України, – один із лідерів правлячої партії «Єдина Росія» Костянтин Затулін офіційно підтримав Януковича як кандидата на виборах. Бо є за що – на кожній зустрічі зі своїми прихильниками (серед яких, до речі, на 6% менше людей з повною вищою освітою, ніж взагалі серед електорату) – Віктор Федорович не забуває розповісти про «дружбу з братським російським народом», вигідність ЄЕПу, у якому верховодить Росія, та передачу української газотранспортної системи під зовнішнє управління Росії. Комплекс 2. «Рука тягнеться й тягнеться» Друге, що зробив Янукович після виборів – поїхав у турне країною, щоб вихвалятись і багатіти думкою про подвійний термін омріяного президентства. «Змінити життя на краще – завдання непросте, але я беруся його виконати за 10 років», – пригрозив Янукович у Харкові. «Тому що послідовний» слів на вітер не кидає – пообіцявши кілька років тому «покращити життя вже сьогодні», він загарбав 140 га державної резиденції «Межигір’я» вартістю у півтора мільярда доларів, продав своєму однопартійцю Клюєву квартиру за 30 млн. доларів та й власним нащадкам немалі маєтки нагарував. Оскільки ж віддавати «маленьку хатинку» розміром із князівство Монако та вчетверо більшу за Ватикан, очільнику біло-блакитних дуже не хочеться, так само, як і відповідати за «гріхи зрілого віку», то вихід один – стати президентом. До слова, звичка прибирати до рук ласі шматки з’явилась у Дона ще замолоду, коли він крав шапки. Друга «ходка» потяг привласнювати чуже міцно зцементувала. «Тому що послідовний» кожного разу, як отримував владу, щось таки у держави «лямзив». Так, під час першого прем’єрства в 2004 році він вкрав «Криворіжсталь» – держава втратила 20 мільярдів. Під час другого перебування на посаді Янукович поцупив найбільшу енергетичну компанію Східної України – «Дніпроенерго», обчистивши державу на 10 мільярдів. Тоді ж вкрадено нафтогазоносний Чорноморський шельф із запасами для України на 35 років уперед. Як любить повторювати Людмила Янукович, «рука тягнеться і тягнеться». А в народі кажуть, що горбатого могила виправить.
Комплекс 3. «За базар отвєтіш!» Філологія – наука цікава і складна. Особливо для Віктора Федоровича. Прізвища письменників і назви країн йому вимовляти складно, а от слова-паразити наче мухи до липкого, клеяться до язика. Оскільки ж для боротьби з комплексами треба їх як мінімум усвідомити, «проффесор» приділяє «язиковому вопросу» багато уваги. «Не можу вивчити української? То зроблю російську другою державною мовою. І ніяких проблем. Як у сусідній братській державі. Бацька ж на початку 90-х подібний експеримент здійснив і живе собі без проблем – білоруська поступово зникає. Нема мови – нема нації. Чи як ви там пишете?» – кажуть, мріє Янукович, бринькаючи на гітарі «Владимирский централ» довгими зимовими вечорами. Якщо ж говорити серйозно – поки ще можна говорити – особливої гостроти двобою поміж Тимошенко і Януковичем додає усвідомлення того, що для Віктора Федоровича цей герць останній. Програє знову – зникне із політичної арени взагалі. Нагадаємо, що українські олігархи, зустрівшись напередодні Нового року на французькому гірському курорті Куршавель, поставили на людину, що звикла жити «по понятиям» і гарно знає, що буває на «зоні» із тими, хто не виконав вказівку «кума». Отримавши гроші і карт-бланш від олігархів, поціновувач взуття зі шкіри страуса, який не раз демонстрував політичну безхребетність та залежність від партійних фінансистів, дуже боїться програти. Боїться настільки, що вже починає виміщати свій страх на вчорашніх соратниках. Так, керівництво київського міського штабу Партії регіонів у середу отримало на горіхи від центрального штабу за низький результат Віктора Януковича у першому турі виборів у Києві. 15,9% голосів жителів столиці на виборах президента – значно менший результат, ніж зазвичай отримує Партія регіонів навіть на міських виборах. Типова «бурхлива» і «емоційна» аж до рукоприкладства реакція Лідера на те, що йому не подобається – зайве нагадування про традиційні «методи роботи» кримінального світу. А президент країни, нагадаю, згідно з Конституцією, є Верховним головнокомандувачем Збройних сил. Це означає, що, у випадку перемоги пана Януковича, військо, міліція та СБУ будуть виконувати його накази. Тобто, коритись волі людини, яку свого часу навіть не взяли до лав Радянської армії, бо тих, хто пройшов тюрми, до війська не призивали. ...Нині дуже популярна теорія «голосування за менше зло». Чи існує більший сором на весь світ, аніж глава держави, засуджений за крадіжку та розбій? Досі у світовій історії таких випадків не траплялось. Наталя Ярцева, (Центр оперативного журналістського реагування)
