І залізо душу має Під час урочистого відкриття «свята металу» стрільці та зброярі Львівського куркового товариства привітали учасників фестивалю святковою сальвою. Їхній очільник Василь Качмар вирізнявся не лише зростом та одягом, але й зброярським облаштуванням – старовинні ножі, мечі, пістолети… «Ми влились у когорту наших побратимів «по кухні», точніше, «по кузні», щоб продемонструвати старовинні речі та найголовніші вироби з металу – зброю. Такий живий, рухомий спосіб виставки ми впровадили для того, щоб популяризувати ремесло, яке є невід’ємною частиною нашої національної культури. Це прояв нашої української звитяги, героїчного духу та мужності», – говорить пан Василь. Гості зі Львова демонстрували не так зброю, як епоху Козаччини, яка залишається візитівкою української вольності. Ідею проведення свята ковалів наші «позичили» в Європі. Там подібні фестивалі ковальського мистецтва відбуваються декілька разів на рік. Їхні ковалі знають один одного в обличчя й по імені, незважаючи на те, що один живе в Німеччині, а інший — у Голландії. До дружної ковальської сім’ї, членами якої є майстри різних національностей і різних релігій, минулого року приєднались й українці. Протягом трьох днів на площі Шептицького лунав стукіт та дзенькіт металу. Важке залізо за допомогою вогню та молота перетворювалося на справжні витвори мистецтва. Під час фестивалю ковалі довели, що неможливого не буває. Хто б міг подумати, що з металу можна «ліпити» справжні вареники та «шити» одяг?! Купа заліза на очах відвідувачів фестивалю перетворювалася на оригінальні витвори. Здавалось, всі людські відчуття та явища природи знайшли вічність у холодному металі. Тут були не лише цікаві ковані дзеркала, підсвічники, підставки для вазонів, мангали для пікніків, а й екзотичні птахи, цікаві композиції та букети квітів, цілий загін плазунів… Чи не найбільше дивувала глядачів метрова кобра (ціна 33 тис. грн.), яку представили майстри кузні «Сторожук». Найбільшою популярністю серед відвідувачів користувалися підкови та ковані троянди, які юнаки охоче дарували дівчатам. Поряд із веселощами та демонстрацією своєї творчої уяви майстри не забували і про головне завдання — виготовлення елементів для композиції «Круговерть ковальських міст». Добре тому ковалеві, що на дві руки кує Кожен охочий міг відчути себе у ролі коваля. Корифеї українського та закордонного ковальства проводили майстер-класи та давали охочим трохи покувати. Цікавинкою свята ковальського мистецтва стала школа традиційного ковальства Богдана Попова з Києва «Мистецтво ковадла та молотка». Вперше мешканці та гості міста стали свідками творчого задуму майстра, який виготовив горно для розжарення заліза із звичайної землі та трави. Богдан Попов – досить цікавий майстер, який бере за основу те, що було тисячу років тому, в сучасних умовах трансформує та відновлює. Як еколог та коваль за професією, він поєднує ці два напрямки в екологічні засоби праці. Вдруге фестиваль відвідав гість з Ізраїлю, зірка світового масштабу, засновник техніки ергономічного кування, розробник ергономічного дизайну ковальського інструменту – Урі Хофі. Ще однією новинкою цьогорічного фестивалю було відливання сувенірних ковадл Сергієм Максумовим просто на площі, які пізніше дарували як призи для переможців.
Куй залізо, поки гаряче Уже стало традицією під час кожного фестивалю виготовляти спільну скульптуру всіма учасниками. Ці декоративні металеві композиції є подарунком місту від ковалів як подяка за гостинність та привітність його мешканців. Минулого року кожна делегація викувала свій елемент до загальної скульптури під назвою «В рамках ковальських традицій». Її урочисте відкриття відбулось 7 травня. Цього року ковалі України та іноземні гості взяти участь у спільному проекті – виготовленні декоративної композиції «Круговерть ковальських міст». Ця скульптура являє собою кругову карусель, центр якої оздоблено символічними кільцями – від кожного учасника, міста, країни. За 1,5-2 години майстри мали виготовити кільце розміром 80-300 мм довільної техніки виконання, форми, з цікавими, індивідуальними декоративними елементами за бажанням автора. Після закінчення усім виконавцям видали дипломи і почесні нагороди. Кільця, якими прикрасили композицію, мають символічний характер, адже минулого року Івано-Франківськ завдяки фестивалю «Свято ковалів» увійшов до «Кільця європейських ковальських міст», до якого, окрім нього, належать 16 міст Європи, серед яких Україну представляє, окрім нашого міста, ще і Донецьк. Крім того, в рамках фестивалю відкрились дві тематичні виставки: «Орнаментальне ковальство» та «Сакральний знак в ковальстві». Іванофранківці захоплено сприйняли подаровану карусель, на якій не лише діти, а й кожен дорослий може покружляти, пригадуючи радісні миті дитинства. Кілька століть тому у кожному українському селі був коваль – чи коня підкувати, чи робочий реманент полагодити. Сьогодні ж ковальство – вже бізнес, за допомогою сучасних зварювальних інструментів можна виготовляти найхимерніші вироби мистецтва. Але тільки у кованих вручну речах вкладена душа майстра, лише вони мають свій характер та енергетику. Мар’яна Риндич
