Допоможе власна тінь Головним фактором природного фотозахисту людини є меланін. Його кількісний вміст в організмі визначають колір волосся та очей, а якість майбутньої засмаги — спадкові чинники шкіри. Чим вона світліша, тим менш стійка до ультрафіолетової дії. Крім цього, українці належать до європеоїдного фототипу. А це значить, що вони можуть із легкістю «згоріти». Тож піддавати свою шкіру сонячному промінню абсолютно не варто блондинам. До речі, брюнетам також не слід на свій страх та ризик засмагати під прямими променями. Лікарі всім рекомендують, незалежно від місця відпочинку, обов’язково дотримуватися правил, які складалися століттями від початку існування наукової дерматології. Найголовніше з них — засмагати до 10 ранку та після 17 вечора, бо вдень прямі сонячні промені палять шкіру, послаблюючи людський імунітет та знижуючи природні захисні процеси в організмі. Тож не дивуйтеся, коли після «купелі» у сонячних променях, коли воно в зеніті, відчуватимете жар, а увечері не звинувачуйте нікого, крім себе, за нестерпний біль та відразливі пухирі на тілі. Деякі відпочивальники тішать себе ілюзіями, що буцімто ці небезпечні сім годин краще пересидіти у воді. Натомість дерматологи кажуть категоричне «ні» — вода практично не затримує опромінення. За словами косметолога-дерматолога Інни Бойко, врятуватися від впливу ультрафіолету допоможуть тільки одяг з натуральних тканин, панама, окуляри, намети, кашкети і капелюхи, рясне змащування фотозахисними кремами кожні дві години. Уникнути впливу сонячної активності допоможе й власна тінь. Придивіться уважно: якщо вона менша за ваш зріст, то є небезпека обпектися. І навпаки — якщо вища, то гайда смаглявіти без вагань.
Стрес для організму «Сонце знаходиться в настільки ж нерозривному зв'язку з нашою природою, як кров з нашим тілом. Це слова П.Г. Мезерницького і я з ними цілком погоджуюсь. Якщо через якісь причини людський організм втрачає можливість користуватися сонячним світлом, то в ньому виникають численні порушення фізіологічних функцій. Такий стан називається «світлове голодування». Проявляється воно в зниженні тонусу ЦНС і захисних сил організму, порушенні обмінних процесів. У дітей світлове голодування приводить до захворювання рахітом, у дорослих знижує працездатність, підвищує схильність до простудних захворювань, викликає погіршення самопочуття і сну», – говорить фізіолог Олег Лисак. Ультрафіолет, як і будь-яке інше явище, має два боки медалі (все залежить від дозування). Таке опромінення може пригнічувати реакції імунної системи, тим самим активувати вірус герпесу, навіть спровокувати виникнення раку шкіри. Та ж меланома розвивається на відкритих ділянках тіла, що підпали під надлишковий вплив сонячного світла (в Україні, за статистичними даними, кожної осені у 5 тисяч засмаглих встановлюють такий діагноз). Тож у групі ризику саме ті, хто має світлу шкіру, яка майже не виробляє меланіну – не засмагає, а червоніє. Серед таких людей найбільша й кількість хворих на рак шкіри. З іншого боку, для людей із шкірними захворюваннями на кшталт псоріазу, екземи та різних проявів дерматиту сонячні та морські ванни – ідеальний засіб посилення імунітету. Існує навіть відповідна наука – геліотерапія. Згідно з нею, перед виходом на сонце слід пройти період адаптації, бо зміна клімату, режиму дня та харчування, безумовно, є стресом для організму. Не можна також засмагати на повний шлунок чи натщесерце – наші ж співвітчизники після вдалого обіду люблять поспати під сонцем. А перед цим як правило посьорбати холодного пива та смачно закурити цигарку… Дерматологи жахаються! Такі клієнти першими потрапляють до лікарень з перегрівами, сонячними ударами та інсультами. Що стосується дітей, то до 1,5 року малюків не можна взагалі вивозити на курорти – засмагати діткам краще після трьох років.
Наступити на ті самі граблі Але якщо ще 20 років тому сонце було «добрим», а бронзовий колір шкіри вважався запорукою міцного здоров’я, свідчив про посилення імунітету на цілий рік, то нині воно жорстоке і нещадне. Словом, для шкіри дозоване сонячне опромінення – друг і цілитель, удень – ворог та винищувач. Однак щороку українці незалежно від віку, соціального статусу, професії, рівня освіти наступають на ті самі граблі. Вони абсолютно не реагують на застереження лікарів і зовсім не зважають на сумні факти щодо зростання показників захворювання на шкірні хвороби. Отримуючи опіки у перший день, не змащують себе захисними засобами, а готуються до наступних сонячних ванн. Представниці ж прекрасної статі втрачають глузд від уявної моди на золотисту засмагу, виставляючи своє тіло для «сонячних обіймів». Чи потребує краса таких жертв? Кожен вирішує сам. Але природу не обдуриш… То навіщо мучити своє тіло зайвим ультрафіолетом, щоб згодом в’янути від жахливих наслідків такої штучної краси? Ірина ЛАБ`ЯК