Молочне літо закінчилося достроково На Центральному ринку Івано-Франківська за довгими рядами стоять панянки із пластиковими пляшками. Кожна наввипередки розхвалює цілющий продукт, мовляв, і смачний, і поживний. Щоправда, покупців небагато. Ще б пак, за один літр просять щонайменше шість гривень. «Купуйте, – припрошують жінки, – бо до зими подорожчає ще гривень на чотири». Якби то можна було запастись молоком на всю зиму! Адже цей продукт є корисним лише свіжим, а найбільш поживним є парне свіжовидоїне молоко, особливо козяче. Такого на ринку й не шукайте, найсвіжіше, яке вам запропонують, – вранішнє молоко. Як кажуть у народі, «Молоко у корови на язиці». Цього року молочні канікули розпочались набагато раніше, ніж зазвичай. Ще з серпня ціни на молокопродукцію почали зростати, і сьогодні за півторалітрову пляшку домашнього молока треба заплатити 8 грн., за літр сметани – 17 грн., сепарованої – 30 грн., за грудку сиру – 10-15 грн. Причини очевидні: надої впали, кормів не вистачає, корови йдуть у «декрет», а «надлишок» поголів’я вирізають. Натомість у селі інші цінові орієнтири. «Збуваємо молоко заготівельникам по дві з половиною гривні, – пояснює Ірина Кріцак із села Хмелівка, яка утримує дві корови. – З такими цінами багато не заробиш. 1400 гривень на місяць, не більше. А скільки треба витратити на корми?!» Не секрет, що для багатьох селян молочне – основне джерело доходів. На ці гроші і вдягаються, і харчуються, і дітей готують до школи. Кмітливіші скуповують у сусідів молокопродукти на гривню-дві дешевше і везуть до обласного центру. «Ще півроку тому я ніколи б не подумала, що продаватиму молочне, – говорить пані Тетяна Грушак. – Працювала продавцем у косметичному бутику і заробляла тисячу гривень за місяць. Тепер я два рази у тиждень поїду на ринок і п’ять соток у кишені. Звичайно, важко тягти сумки по дизелях…» Дехто вже має свою клієнтуру. Тож на ринку не мерзне. Натомість рознесе по квартирах літрів 20 – і 120 гривень у кишені. Наталя, студентка третього курсу, майбутній педагог початкових класів, на навчання із села їде теж із чималим багажем. І одногрупники навіть не здогадуються, що дівчина після закінчення пар іде не на каву чи пиво, як більшість студентів, а на ринок. «Молока більше, як п’ять літрів, не беру – тяжко нести. Ще дві літри сметани і пару грудок сиру. Вторговую 80-120 гривень, які маю на тиждень – на проїзд, солодощі». На запитання, чи не соромиться торгувати, дівчина відповідає: «А у мами клянчити гроші не соромно?!» Здавалося б, подорожчання продукції додасть настрою виробникам, мовляв, нарешті дочекалися, що їхня праця буде належно поціновуватись. Відтак, відроджуватимуть поголів’я рогатої худоби. Але висновки робити передчасно. Звісно, це добре, що роздрібна ціна на молоко майже зрівнялась із вартістю дизельного пального. Такий паритет – ознака цивілізованих країн. Щоправда, у нашого населення купівельна спроможність надто низька, тому для багатьох літніх людей молоко перетворилось мало не на делікатес.
А ваша Калина має паспорт? Купуючи домашнє молоко, ми вже самі вирішуємо, що зробимо з нього: додамо до кави, зробимо сметану, кисле молоко, яке можна просто випити, а можна з нього відігріти сир… Словом, аргументів на користь домашнього молока багато. Але разом із користю воно приховує ще й багато небезпек. Часто умови зберігання призводять до розвитку різних видів бактерій, які активно розмножуються у молоці. «Всі молочні продукти, що надходять на ринок, працівники ветсанлабораторії ринку обов’язково перевіряють, — розповідає ветлікар міської державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Петро Яворський. — У кожного продавця обов’язково повинен бути паспорт, виданий місцевим ветеринаром, де вказується: коли робили щеплення корові, результати аналізів на лейкоз, туберкульоз, сибірську виразку, мастит та інші захворювання. Тільки при наявності цього документа дозволяється торгівля молоком і молочними продуктами на ринку. Номер довідки й дані продавця ми обов’язково фіксуємо у відповідному журналі, і якщо довідка в порядку — починаємо відбирати проби на аналізи». Найперше лаборанти провіряють органолептику: смак, запах, колір. «Якісне незбиране молоко повинно бути однорідне – без осаду і пластівців, від білого до світло-кремового кольору, без стороннього запаху, мати приємний, злегка солодко-солонуватий присмак», – пояснює лікар. Лабораторними методами досліджують чистоту продукту, щільність, густину, кислотність, жирність. Тільки на ті продукти, що пройшли повне лабораторне дослідження, санстанція видає відповідний експертний висновок. Так повинно бути. В реальності ситуація зовсім інша. Достатньо заплатити три гривні і ви отримуєте дозвіл торгувати. І ніякі зразки на аналізи не треба здавати. Звичайно, є паспорт. Але де ж гарантія, що молоко на прилавку саме від тієї корови чи кізки?! Тим більше, що більшість продавців – ті самі перекупки, про яких ішла мова вище. Молоко… із смітника? Заборонено і продаж молока у пластиковій тарі. Петро Яворський пояснює: «Пластикові пляшки – одноразові, відповідно подальше їхнє використання несе загрозу для потенційних споживачів продукції». Але скляні банки незручні та ще й дорогі, тому майже всі продають молоко у пластикових пляшках. Добре, якщо це «домашня» тара, яка залишилась після якогось святкування і ретельно вимита перед тим, як її наповнили молоком. Переважно все значно сумніше: з появою в нашому місті корзин для пластикових пляшок саме звідти беруть собі «тару» недобросовісні продавці. Сумнівним є факт, що хтось їх миє перед тим, як надати їм «друге життя». А якщо саме з цієї пляшки пила людина, хвора на туберкульоз чи на будь-яке інше захворювання, навіть на банальний герпес? Та навіть якщо пляшка добре помита і ви довіряєте людині, в якої купуєте – сам пластик при повторному використанні виділяє токсини, що згубно діють на людський організм. І користь молока тоді опиняється під великим знаком запитання. Цікавлюсь у продавців, звідки ж вони беруть тару для молока. Відповіді мене просто шокували. Не зговорюючись, всі запевняли одне і те ж: «Моя дочка працює у ресторані, вона мені приносить». Дивний збіг – дочки десяти продавців молока на ринку працюють офіціантками? Очевидно, це той варіант, коли пляшки витягують саме із смітників, але ж хто в цьому зізнається?! Селяни поспішають заробити копійку. Влітку ягоди, гриби возили. Тепер можна заробити на яйцях та молоці. Ніхто не знає, чого чекати від завтрашнього дня. Нині вкладати гроші у довгострокові проекти невигідно. «Ми з чоловіком хотіли купити ще зо дві телички. Але в країні такий бардак робиться, що вирішили відкласти це до кращих часів – поки вигодуємо, ситуація на ринку може різко змінитися», – бідкається пані Валентина. – Шкода, що земля пропадає – бур’ян на полях такий, що в ньому корову не побачиш, якщо вона туди зайде. Раніше у кожному дворі корова була, а зараз худобу тільки пенсіонери утримують. А якщо люди і цю худобу продадуть, що їсти будемо?!» Мар’яна РИНДИЧ Фото Тараса Яковина
Подскажите, пожайлусто, может кто владеет информацией : А какими правилами , нормами запрещено продавать молоко в пластикой таре . Ветеринарные правила на рынке не предусмиатривают этот вид упаковки , но не запрещают. Все специалисты СЕС торочат, что запрещено. Но ссылку на норму не называют. Что-то здесь " не чистое" Спасибо. Просьба : свои коментарии сбросьте непосредственно на указанное мною мыло.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
