Водночас заможним громадянам не доводиться розраховувати на потурання з боку фіскальних органів. Новий кодекс пропонує збільшити прибутковий податок для громадян, місячний дохід яких перевищує 13 тис. грн., до 20%. Ті ж, хто отримує менше, платитимуть колишні 15% з усієї суми доходу. Важливою новацією Податкового кодексу є запровадження 5%-го податку на дохід від депозитів. Якщо законопроект ухвалять, клієнти банків вимушені будуть ділитися з державою відсотками не лише з депозитів, а й також з накопичень на поточних і карткових рахунках. Власників великої нерухомості оподаткують на розкіш. Тим, хто володіє квартирою площею понад 300 кв. м або будинком понад 500 кв. м, доведеться щорічно платити 20 грн. за кожен квадратний метр понад ці норми. Підвищиться податкове навантаження і на автомобілі. Зараз акцизний збір на нові машини з бензиновим двигуном об’ємом понад 3 тис. куб. см і з дизельним двигуном понад 2,5 тис. куб. см становить 1 євро за 1 куб. см. Але вже незабаром він може збільшитися: для автомобілів вартістю 50-100 тис. євро – вдвічі, 100-150 тис. євро – втричі, а понад 150 тис. євро – в чотири рази. Як повідомив спікер Володимир Литвин, Податковий кодекс може бути ухвалений вже до кінця поточної парламентської сесії (до 9 липня). Якщо зараз для громадян України існує єдина ставка податку з доходів фізичних осіб, то новий Податковий кодекс пропонує їх цілих три. Базовою, як і раніше, залишається ставка на рівні 15% – її платять особи, чия зарплата не перевищує 13 тис. грн. на місяць. Вказана сума – максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески до соціальних фондів (встановлюється щорічно). Вся сума понад цього до теперішнього часу не оподатковувалася. Тепер же людей, чиї доходи перевищують 13 тис. грн. на місяць, чекає неприємна новація – вони повинні будуть заплатити у вигляді податку ще 20% від суми, що перевищує максимальний ліміт. "Тобто при зарплаті, наприклад, в 15 тис. грн. 15% будуть сплачені з 13 тис. грн., а 20% – з різниці в 2 тис. грн.”, – пояснює партнер компанії Deloitte & Touche USC Вікторія Чорновол. Також податковим кодексом закріплюється категорія людей, які платять прибутковий податок за пільговою ставкою. Шахтарі, співробітники оперативних штабів МНС, а також люди, зайняті на небезпечних і шкідливих роботах (їх перелік регулюється списком Кабміну), платять прибутковий податок у розмірі 10%. "Ця пільга для шахтарів діяла з 1 січня 2010 року згідно з законом "Про підвищення престижності шахтарської праці”, її не ризикнули скасувати. Ніхто не хоче зв’язуватися з шахтарями”, – говорить голова Незалежної профспілки гірників України, народний депутат від БЮТ Михайло Волинець. За його підрахунками, ця пільга дозволить заощадити працівникам галузі майже 1 млрд. грн. щороку. Міністр фінансів Федір Ярошенко заявив про намір встановити ставку податку з доходів фізичних осіб на рівні 17% для громадян, доходи яких перевищують 50 мінімальних зарплат (майже 50 тис. грн.), проте у варіанті проекту податкового кодексу, який був розісланий вчора по міністерствах і відомствах, цієї норми не було. "Об’єктивно, 15% – це досить низька ставка податку на прибуток. При цьому середня зарплата по Україні нижча за 13 тис. грн., тому прогресивна ставка більшість населення не зачепить. Можна констатувати соціальну ідеологію, закладену в Кодексі, – підвищення податкового навантаження для більш забезпечених людей і при цьому не підвищувати або навіть знижувати її для інших категорій громадян”, – говорить Чорновол. Ще одним сюрпризом Податкового кодексу для роботодавців стало скасування лазівки для мінімізації податків шляхом укладення з працівниками не трудових, а цивільно-правових договорів. Зараз поширена практика, коли роботодавець оформляє співробітника як приватного підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і платить єдиний податок – 200 грн на місяць, а підприємство і зовсім не несе навантаження. Проте новий кодекс закріплює, що якщо по суті працівник є співробітником компанії – працює в офісі, підкоряється штатному розкладу, їздить у відпустку, то ним повинен бути сплачений податок на прибуток. "Ця норма поширена за кордоном, таким чином цивілізовані держави захищають свої інтереси. Тому для міжнародних компаній великого шоку не буде, адже така практика є в їхніх країнах, – говорить Чорновол. – Але багато працедавців виводили з штату своїх співробітників, і їм доведеться змінювати систему”. Від підвищення податкових ставок виграють регіональні органи влади. Податок на прибуток надходить до місцевих бюджетів, причому частка цього податку в структурі прибуткової частини значна. "Це основний податок для нас – він формує до 80% всієї прибуткової частини. Наприклад, в бюджеті на цей рік прибуткова частина для нас встановлена на рівні майже 1,2 млрд. грн., з них більш ніж 900 млн. грн. – це надходження від податку на доходи фізичних осіб, – говорить фахівець департаменту фінансової політики Львівської міськради Надія Ковальчук. – Цей податок є бюджетотвірним у будь-якому регіоні”. За інформацією інтернет видань. ДО ТЕМИ Україна чи не єдина з пострадянських країн, в якій Податкового кодексу досі не пийнято. Протягом багатьох років цей документ продовжував лежати під сукном. Розробка ж його почалась ще в середині 1990 років. У той час над створенням аналогічних документів працювали уряди усіх країн СНД. Декільком з них розпочату роботу вдалося завершити ще в минулому сторіччі. Лідером став Казахстан, де податковий кодекс прийняли 1995 року. На початку 2000 років країна почала роботу над новим варіантом акта, який набрав чинності з 2009 року. Інші країни СНД просувалися цим шляхом не так швидко, але теж результативно. У Киргизії податковий кодекс прийняли у 1996 році, у Молдові – у 1997 році, у Росії перша частина документа почала діяти через два роки – у 1999 році. Цей документ встановлював загальні принципи оподаткування та сплати податків, права платників податків, форми та методи податкового контролю, порядок оскарження дії податкових органів. Друга частина податкового кодексу Росії набрала чинності у січні 2001 року. Кожному із спеціальних податкових режимів приділялася окрема глава. Єдиним податком, сплата якого у Росії регулюється не податковим кодексом, а окремим законом, є податок на майно фізичних осіб. У Білорусі податковий кодекс діє з січня 2004 року. Тоді ж були прийняті відповідні акти у Таджикистані та Грузії. У 2005 році запровадив податковий кодекс Туркменістан, а через два роки – Узбекистан. Чому ж Україна досі без податкового кодексу? Чи є важливим для суспільства прийняття такого документа? Безумовно. Цей акт встановлює, змінює та скасовує податки і збори, дає їхній перелік, порядок адміністрування, визначає платників податків, їхні права та обов’язки, компетенцію та повноваження контролюючих органів при здійсненні контролю, а також закріплює відповідальність за порушення. Для розробки та прийняття податкового кодексу України були виділені значні ресурси – матеріальні, часові та інтелектуальні. Очевидно, чиновникам вигідніше було регулювати податкову систему у ручному режимі. У підсумку, Україна безнадійно відстала від інших держав у якості збирання податків.
