Роман Онуфріїв: Запроваджуємо практику звітування перед міськрадою
Кесареві – кесареве… — В коридорах міської влади побутує думка, що сформований виконавчий комітет проходитиме певний випробувальний термін. Мовляв, наразі керівництво «Свободи» дало вказівку своїм представникам на місцях «не заходити у виконавчі органи», дати можливість міському голові сформувати свій виконавчий комітет (принаймні, що стосується заступників). Але це перший етап. Далі, не виключено, кількісний і персональний склад МВК може змінюватися… — Насправді нічого немає вічного під сонцем. Все змінюється під впливом тих обставин, які диктує нам зовнішній світ. Щодо «випробувального терміну», то я би не був таким категоричним щодо терміну чи певних персоналій. Логіка нашої поведінки є наступною: виграли вибори до міської ради – працюйте у міській раді, виграли б вибори міського голови – працювали б у виконавчій гілці влади. Треба бути чесним перед виборцями і перед собою. Кожна з гілок влади повинна отримати ефективний інструмент реалізації своїх повноважень. Якщо міський голова призначив своїх заступників, то це його право. Це найближчі соратники, які будуть реалізовувати разом з ним повноваження мера, захищені законом про місцеве самоврядування. Було б порушенням етики нав’язувати йому тих людей, з якими він працювати не хоче. Якщо Віктор Анушкевичус виграв вибори міського голови – він має мати повноваження для виконання передвиборчих обіцянок. — Поруч з цим на минулій сесії через прийняття нового регламенту міськради (згідно з яким призначення і звільнення керівників комунальних підприємств, установ та організацій повинно погоджуватися з профільною комісією міськради, а також нововведенням, згідно з яким відтепер регламент роботи МВК встановлюватиме рада) повноваження міського голови дещо обмежені… — Неправильне трактування. Якщо говорити про прийнятий регламент міської ради, то він є одним з процедурних інструментів роботи представницької влади. І наше завдання, аби той інструмент був найзручнішим для реалізації наших повноважень – міської ради. — Згідно з вашим трактуванням це запровадження системи контролю міськради над виконавчим органом влади? — Власне. Тобто ми своє собі і взяли. А не претендували на повноваження міського голови. — Що може призвести до зміни виконавчої структури? — Починаючи з наступної сесії, ми запроваджуємо практику звітування перед міською радою керівників проблемних галузей. Першим на сесію викликаємо керівника відділу транспорту і зв’язку міськвиконкому. Маємо чисельні звернення перевізників, які б’ють тривогу, що конкурс на право перевезень в Івано-Франківську проводиться з порушеннями. Є сигнал – ми реагуємо. Тому на сесії заслухаємо Ігоря Гнатіва, якому депутат Роман Харук на минулій сесії озвучив депутатський запит. Окрім того, ми запросимо на сесію перевізників і всіх, хто зацікавлений у врегулюванні цього процесу. Таку практику ми будемо впроваджувати в принципі. Є галузь, на яку скаржаться, ми з’ясовуємо об’єктивність скарг. Якщо вони об’єктивні – запрошуємо керівника на сесію. Думаю, що через сесію пройдуть всі керівники служб і підрозділів міськвиконкому.
І буде процес… — Кажете, перевізники матимуть можливість виступити на сесії. Чому ж тоді «свободівці» відмовили надати слово представникам підприємців, коли на сесії розглядалося питання про відхилення протесту прокурора на заборону торгувати алкогольними напоями після 22.00? — Найперше. Ми вважаємо демарш підприємців лобізмом. На сесії відбувалася спроба провести лобістське рішення. Практика подібних процесів повинна бути наступною. З одного боку є підприємці, в яких приватні інтереси – заробляти гроші. Це нормально, для цього створений бізнес. З другого боку – влада. З третього боку – громадськість, яка представлена як окремими мешканцями – фізичними особами, так і громадськими організаціями, об’єднаними формально чи неформально. Для того, щоб таке питання можна було обговорювати на сесії, потрібно запросити кілька сторін конфлікту. Справедливо надати слово і підприємцям, і представникам влади, і представникам громадських організацій тощо. Зробити ширше обговорення, яке б вивело проблему в об’єктивну площину. Тоді б депутати приймали рішення не з одностороннього боку. Ми вважали, що некоректно одним надавати слово, а іншим – ні. Окрім того, наголошую, що в переддень сесії відбувся депутатський клуб і ніхто не заважав підприємцям прийти на цей клуб, щоб озвучити це питання, обмінятися аргументами і разом з депутатами з’ясувати формат його обговорення на сесії. Тоді ми би запросили на сесію підприємців, громадськість тощо і відбулося б абсолютно об’єктивне обговорення. В іншому ж випадку ми просто були проти лобістського проходження цього питання на сесії міської ради. До нас приїде ревізор — Чи правда, що фракція «Свободи» ініціюватиме проведення аудиту підприємств комунальної власності? — Правда. Цей процес ми бачимо так. В цьому році закінчується п’ятирічний план стратегічного розвитку Івано-Франківська, який приймався ще за каденції Зіновія Шкутяка. Об’єктивно, що потрібно почати планування нового п’ятирічного плану міста. За кілька місяців нам потрібно написати план стратегічного розвитку, провести широке обговорення громадськістю. Але для того, щоб ми це могли зробити правильно з погляду методології, нам потрібно знати, де ми є, визначити вихідну точку системи координат. А для цього потрібно провести аудит всіх значущих для життєдіяльності міста установ та організацій, комунальних підприємств. Очевидно, що одразу по Різдву ми приступимо до складання календарного плану-графіка створення документа під назвою «Стратегічний план». І найпершим, очевидно, буде аудит. — Хто би мав бути аудитором? — Очевидно, не місцеві структури. Адже залучивши місцевих виконавців, можемо отримати дещо необ’єктивні дані через різні обставини. — Чи потрібно міському бюджету сьогодні такі витрати, адже кошти на аудит, вочевидь, передбачаються бюджетні? — Переконаний, якщо говорити про стратегію розвитку міста на п’ять років, яка визначить пріоритети, в тому числі видаткової частини міського бюджету, то краще сім разів відміряти і один раз відрізати. Можливо, це буде трошки більше коштувати, але ми стовідсотково відріжемо саме там, де треба відрізати. Тому, очевидно, кошти потрібно буде передбачати в бюджеті. Окрім того, думаю, що це будуть не тільки бюджетні кошти. Ми звернемося до підприємців, які зацікавлені в тому, аби бізнес-клімат в місті покращувався, щоб прозорішими ставали правила ведення бізнесу в Івано-Франківську. І бізнес відгукнеться. — Але ж у бізнесі є правило: якщо в якусь справу вкладаєш, скажімо, мільйон, то маєш з тієї справи взяти щонайменше два-три мільйони… — Розумію про що кажете. Але існує також інший погляд на це питання, зокрема, в бізнес-середовищі Івано-Франківська. Прогресивний бізнес міста хоче, щоб до всіх суб’єктів підприємництва з боку влади застосовувалися однакові підходи. Щоб не було ближчих і дальших підприємств. Щоб стосунки регулював ринок, а не влада вибирала улюбленців. Тоді виграє фаховіший. Такий отримає кращий підряд тощо. А це може забезпечити стратегічний план. Адже одним з його завдань є встановлення чітких правил гри, в яких влада абсолютно зрозуміла і доступна. — Останнім часом щораз голосніше звучить думка про можливість передачі теплокомуненергетики в концесію, а також про санацію деяких міських підприємств, зокрема водоекотехпрому. Якою тут є позиція «свободівців»? — Кожна дія міської влади щодо комунальних підприємств, установ та організацій повинна здійснюватися в інтересах мешканців. До громадськості міста потрібно донести мотивацію влади у тих чи інших реформах (нововведеннях). При цьому громада від тих реформ не повинна втратити частину суверенності. Що це означає? Вважаю, що громада є суверенною, якщо вона володіє певними ресурсами. Частиною цих ресурсів є інженерні мережі: мережі водопостачання, водовідведення, теплопостачання тощо. Доки громада володіє ключовими ресурсами життєдіяльності міста, доти вона є суверенною. Для мене особисто саме питання водопостачання, водовідведення – це і є питання суверенності громади. Доки ми маємо в комунальній власності інженерні мережі та об’єкти міської інфраструктури – ми є суверенними. Як тільки вони перейдуть в приватні руки, навіть під великі і потужні гарантії, навіть під якісь колосальні зобов’язання — ми віддаємо частину нашого суверенітету. Особисто я проти цього. Якщо хтось (чи то якісь посадовці, чи то якісь депутати) буде за це, то ми повинні зрозуміти і пояснити мешканцям, чому відбувається зміна власника і як вона вплине на мешканця в буквальному сенсі.
Це не майданчик… — Сьогодні у міськраді спостерігається синхронне голосування більшості фракцій. Чи довго, на вашу думку, так синхронно голосуватимете з другою за чисельністю фракцією «Фронт змін», яка є вашим потенційним конкурентом як на майбутніх парламентських виборах, так і загалом у місті?.. Якщо поглянути у перспективу, то «фронтовики» перебувають у позиційно вигіднішій ситуації, ніж «Свобода», оскільки вони більшості у міськраді не мають, відповідно перед виборцями несуть меншу відповідальність… — Справді, існує теза, мовляв, у «Свободи» більшість — значить на ній відповідальність за ситуацію у місті, а ми будемо вас з іншого боку сесійної зали контролювати. Скажу перше: ми не боїмося відповідальності, для того ми йшли у владу, для того ми чотири роки послідовно і принципово працювали з мешканцями міста. Друге. Що стосується колег по сесійній залі з інших фракцій… Ми відкриті до співпраці зі всіма проукраїнськими політичними силами. Будемо уникати тем, які викликатимуть взаємне поборювання і будемо шукати порозуміння. Бо краще поганий мир, ніж хороша війна. Нашим голосуванням по виконкому, куди увійшли представники різних політичних сил, ми продемонстрували: хочете іти у владу — ідіть, працюйте. Якщо говорити про політичну конкуренцію, то ми домовилися зі всіма суб’єктами політичного процесу в Івано-Франківську: вибори скінчилися, почалася робота. Прийдуть нові вибори – вони не повинні заважати в роботі місцевого органу самоврядування. Тобто в сесійній залі не повинні вестися політичні дискусії на виборах до парламенту. Це не майданчик для обговорення політичних концепцій при парламентській кампанії. І цього не буде. — І «Свобода» не ініціюватиме гучних політичних заяв? — «Свобода» завжди стоятиме на захисті національних інтересів. Тут не потрібно плутати. Громада не може мовчати, коли приймаються угоди на кшталт харківських. — Як «свободівці» сприймають похвалу на свою адресу, нещодавно висловлену в одному з інтерв’ю олігархом Ігорем Коломойським, чия бізнес-присутність на Прикарпатті є доволі вагомою? — Якщо твій ідеологічний опонент визнає твою ефективність, твою компетентність, твою силу – це означає, що він тебе поважає. Або ж остерігається. Розмовляв Антін ТИМУРА
