Якщо вранці погано, значить увечері було добре Завідуюча гастроентерологічним відділенням ОКЛ Людмила Мисліборська говорить, що після Великодня кількість хворих збільшилась майже втричі. На першому місці – це панкреатити (запалення підшлункової залози). «Підшлункова – дуже делікатний орган, вона не витримує великого навантаження жирними, жареними і гострими продуктами. Друге місце – це виразки шлунка, які є результатом порушення режиму харчування. Особливо шкідливими після посту є різні салати, заправлені майонезом». Та найбільший удар під час свят приймає на себе печінка, яка страждає не лише від жирної і гострої їжі, а й алкоголю. «Найбільше звернень у святкові дні – з діагнозом алкогольного отруєння», – говорить спеціаліст. «Не сприйміть це як рекламу, але краще випити домашнього самогону, ніж ці сумнівні «самопалки». Хоча виробництво самогону стало вже бізнесом на селі, і деякі недобросовісні «бізнесмени» для того, щоб оковита була міцнішою, додають пластикові пляшки у закваску, які там розчиняються, добавляють карбід, що й спричиняє отруєння», – пояснює Людмила Вікторівна. Алкоголь надає людині штучної енергії, тому після чарки відчуваєш себе бадьорим та веселим. Все б нічого, якби не було цього огидного синдрому, який наступає після вчорашнього застілля, похмілля. Похмілля – найвища ціна за задоволення від гарної пиятики, кара вслід за нагородою, пастка, в яку потрапляєш, спокусившись на сир. Якщо любитель закласти за комір не знайомий з похміллям, то що втримає його від щоденних зловживань? Хіба здоровий глузд і стан гаманця, адже бережливість і розсудливість при п’янці – речі несумісні. Похмілля необхідне, це мудрий застережливий закон. Токсичність і спустошлива сила похмілля дають приблизне уявлення про те, як сильно страждає від пияцтва організм. Адже алкоголь завдає шкоди як фізичному, так і розумовому стану людини. Мене особисто вражає досвід мого знайомого. Він щодня випиває пляшку, викурює пачку сигарет, спить не більше як три години, а на другий день прокидається свіжий, як троянда. Мабуть, це пояснюється тим, що він постійно у стані напівсп’яніння, при якому для похмілля просто немає місця. А може це його печінка виробляє надлишок ацетальдегіду. Думаю, він заповість свою печінку науці, якщо тільки за неї заплатять, поки він ще живий. Інтенсивність і тип похмілля залежить від багатьох чинників. Важлива якість напою. Чим вона гірша, тим сильніше похмілля. Краще пити якісні напої, нехай навіть на шкоду вашому гаманцю. Для міцних напоїв важлива професійна дистиляція і благородство первинної сировини. Чим вища якість вина, тим нижчий вміст метанолу. В процесі метаболізму отруйний метанол перетворюється на формальдегід і мурашину кислоту, які і викликають огидне похмілля. Вміст метанолу вищий у темних напоях (коньяк) і нижчий у білих, наприклад, у горілці та джині. Крім того, у білих, несолодких напоях менше токсичних залишків і домішок. Чим здоровішою, сильнішою і працелюбнішою печінкою обдарувала вас природа, тим швидше і легше мине похмілля. Тютюн. Курці потерпають від похмілля дужче, ніж ті, хто не курить. Адже під час пиятики палять значно більше, фактично від склянки до склянки викуруючи цигарку. Крововиливи і важка голова наполовину спровоковані тютюновою інтоксикацією, нікотиновим отруєнням і смолами – сірим асфальтом, застиглим в організмі. Вага. В опасистих людей більше жиру та води, в яких розчиняється алкоголь, що й зменшує вміст етанолу в організмі. Харчування. Якщо воно різноманітне і збалансоване, кількість тваринних жирів обмежена, але при цьому ви вживаєте багато овочів, фруктів, риби і продуктів, багатих на клітковину, то зумієте дати відсіч похміллю, оскільки ваш організм має в своєму розпорядженні достатній запас вітамінів і мінералів. Стать. Жінки гірше за чоловіків засвоюють алкоголь: швидше п’яніють і, зазвичай, дуже страждають від похмілля. Але на цьому перевага чоловіків закінчується. Як і в багатьох інших сферах життя, чоловіки і жінки абсолютно по-різному поводяться після випивки. Жінок алкоголь провокує на блуд, а чоловіків ні, оскільки вони блудні завжди. Клімат. У тропіках менше потерпають від похмілля, це факт. Поза сумнівом, допомагає те, що потієш, як лангуст у каструлі, а при цьому з організму виводяться токсини. Настрій. Чинник суб’єктивний і досить спірний, але теж відіграє певну роль. Коли п’єш із задоволенням, в гарній компанії або на гармонійній самоті, насолоджуєшся приємною бесідою, похмілля не таке важке. Вік. З віком похмілля переносити все важче. У 20 років прокидаєшся із болем голови і трохи розбитим. А ось уже після тридцяти п’яти, саме тоді, коли нарешті розумієш, що все на світі – обман, похмілля стає особливо жорстоким і може тривати не один день. Якщо не похмелятись, то навіщо пити? «Питання з алкоголем є дуже цікаве, – пояснює пані Людмила. – Ось, наприклад, мусульмани взагалі не п’ють горілки, адже у них це заборонено релігією. Чому? А тому, що генетично у них так закладено, що у печінці не виробляється алкодегідроденаза – фермент, який розщеплює алкоголь. У слов’ян є цей фермент, тому наші народи сміливо п’ють горілку. Але це питання дуже відносне. З історії відомо, що ще з часів татаро-монгольської імперії нації перемішались і сьогодні практично немає чистокровного етносу. Саме від наявності цього ферменту у людини залежить її стійкість до алкоголю та симптомів похмілля”, – пояснює лікар. Проте незалежно від типу й інтенсивності похмілля, є ряд рекомендацій, які слід додержуватись у момент кораблетрощі. Звичайно, в жодному випадку не сідати за кермо і не літати літаком. І взагалі краще уникати далеких подорожей. Адже хисткі підвалини похмілля можуть підвести, викликати не лише блювотні позиви, перетворивши подорож на справжнє жахіття. Не сперечатись із дружиною. У жодному випадку! Хай вона стверджує, що сніг має колір індиго, а ти останнім часом схожий на мавпу, – будь незворушним і насвистуй якусь побутову пісеньку. Легка суперечка, спалахнувши через якусь побутову нісенітницю, на дріжджах твого похмілля швидко переросте в італійську сварку з вереском, витонченими прокльонами, грюканням дверима, адресованими Богові трагікомічними вигуками: «Це не життя, а мука!» Уникайте товариських заходів і будь-яких святкувань. Жодних весіль, хрещень, обідів колишніх однокласників, літературних вечорів… Перше, що роблять люди, зібравшись за столом, – починають галасувати. Якщо святкуванню передує релігійна церемонія, жах бенкету доповнюється відвідинами церкви. Не заходь до храму. Служба Божа з похмілля згубна. Єдина церемонія, на яку можна зважитися, – похорон. Висловлені покійнику співчуття швидко приведуть тебе до тями або принаймні змусять задуматись, що «життя таке коротке, а ти витрачаєш його на пиятики». Головне – нізащо не біжи. Хай ти стоїш серед дороги і на тебе мчить авто – побачиш, воно зупиниться. Якщо за тобою женеться міліціонер, хай наздожене. Твій девіз – пасивний опір, як у Ганді. Не наближайся до напарфумованих бабусь. Це не жарти. Багато пань не першої молодості люблять рясно зрошувати себе різкими і нудотно-солодкуватими парфумами, радіус ураження яких зростає у контакті з зів’ялою шкірою. Для зняття симптомів похмілля часто застосовують загальнодоступні лікарські препарати від головного болю – аспірин або цитрамон. Для зняття інтоксикації організму вживають активоване вугілля або його аналог — біле вугілля. Існує ряд препаратів, які позиціонують саме як ліки від похмілля, але більшість з них – це різні комбінації з ацетилсаліцилової, аскорбінової та бурштинової кислот, доповнені різними добавками, наприклад, кофеїном, тому за складом і дією вони мало відрізняються від того ж цитрамону. Порівняно ефективними «народними» засобами від похмілля вважаються: молоко, кефір, квашена капуста, яблука, розсіл з квашених огірків, квас, солоні огірки, рибні консерви або інша їжа, багата мінералами, капустяне листя, томатний сік з червоним або чорним перцем. Найпоширеніший симптом похмілля – це сухість у роті («сушняк»). Тому треба пити якомога більше води (3-4 літри), щоб усунути зневоднення. Наркологи не рекомендують лікувати похмілля алкоголем, оскільки це шкідливо (вже ослабленому організму доводиться приймати і знешкоджувати нову дозу отрути) і виникає небезпека не зупинитися, що може призвести до запою. Однак зробити похмілля приємним вам ніколи не вдасться, тому мусите пережити цю напасть гідно. Похмілля потребує тиші, спокою, самоаналізу, тісних закутків, пастельних барв, самоти. Ліпше взагалі не виходити з дому, не відповідати на дзвінки у двері, вимкнути телефони. Все це рятує від того, що є суттю недуги: самозакулупування, хаосу, зеленої води, яку видихає смердючий метил боліт. Мар’яна Риндич
