Четвер, 28.11.2024, 13:01
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Категорії розділу
[356]
Пошук
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті »

Лідія АНУШКЕВИЧУС: «Наша сім’я перейшла Рим, Крим і мідні труби»
– Лідіє Ярославівно, ваш чоловік є публічною особою. Його репутація вам допомагає чи, можливо, інколи заважає проявити себе як особистість?
– Бувають різні ситуації. Але скажу так: мені ще ніколи не було соромно за своє прізвище, свого чоловіка і за те, чим він займається.
– Чим сьогодні займається дружина міського голови? Як впливає ваше заняття на імідж чоловіка?
– Уже чотири роки я очолюю наш сімейний бізнес. Як директор фірми я відповідаю за роботу підприємства, за людей, які тут працюють. Повірте мені, в період кризи не так просто втримати бізнес  і зберегти колектив. У нас хоча невисока, зате стабільна зарплата.  З перших днів існування фірми «Рітас», а це вже майже 17 років, Віктор  дотримувався принципової позиції – бізнес повинен бути соціально-відповідальним. Я продовжую розпочате ним. Що стосується благодійності, то ми не проводимо гучних акцій та піар-програм, а просто виконуємо реальну роботу – допомагаємо тим, хто цього потребує. Це не є тимчасовий процес – від виборів до виборів, це спосіб життя і роботи.  Я вважаю, якщо Бог дав тобі можливість заробляти – поділись із тими, хто не має такої можливості,  і тобі це вернеться сторицею.
– Незабаром розпочнеться виборча кампанія. Чи підтримуєте Віктора Андрюсовича у бажанні балотуватися на другу каденцію?
– Однозначно, підтримую. Хоча розумію, що ця виборча кампанія буде набагато важча від попередньої. Мешканці міста тепер оцінюватимуть, як міський голова справився зі своєю роботою і з тими  викликами, які ставило перед ним життя. Реальна робота – це найкращий піар. Останні чотири роки були надзвичайно складними, як для Віктора, так і для всієї нашої сім’ї, та все ж таки позитиву було набагато більше. На мою думку, робота міського голови, як і інші посади при владі,  це не є щасливий виграшний лотерейний білет, це скоріше надзвичайне випробовування. Тому,  як дасть Бог, так і буде. В будь-якому випадку, життя продовжується, воно насичене і цікаве.   
– Ви досягли великих успіхів у бізнесі. Чи підете по модній схемі «із бізнесу – у політику»?
– Зараз у мене єдина ціль – навчити наших дітей всіх навиків бізнесу, щоб  сімейна справа продовжувала успішно процвітати і приносити плоди. А в майбутньому бачу себе скоріше в громадській роботі, а не в політиці. Перший крок до цього – благодійний фонд «Оберіг». Найбільш близькі мені питання дітей і молоді. Серце болить за молодь, відрізану від суспільства. Це різні речі: громадська робота і політика. Останнє однозначно не моє.
– 2009 року за версією «Газети по-українськи» ви ввійшли у десятку      найвпливовіших жінок Західної України. Чи пишаєтесь цим?
– Навіщо лукавити? А яка жінка не пишалася б таким визнанням? Та не хочу переоцінювати себе і тішити своє самолюбство, тому  думаю, це звання дали мені авансом. Обіцяю відпрацювати.
– Багато глянцевих журналів беруть вашу сім’ю  як зразок щасливої подружньої пари. Невже дійсно так все гладко? І сварок не буває?
– Наша сім’я, як і більшість сімей, «перейшла Рим, Крим і мідні труби», адже ми вже 24 роки разом. У нашій родині всі – «особистості», кожен має «свою думку». І коли всі почнуть її висловлювати – без конфліктів не обійтись. Але ми завжди знаходимо компроміс. Віктор  поступливіший, тому часто першим йде на перемир’я. Я – галичанка,  деколи буваю затята. Але останнім часом ми намагаємось «не грузити» один одного дрібницями. Коли Віктор приходить після сесії або прийому громадян ввечері додому, я взагалі намагаюсь його не чіпати і не забивати голову своїми проблемами.          
– Три роки тому в інтерв’ю «ЗК» ви говорили, що сісти за кермо – ваша мрія. Сьогодні ви вправний водій?
– Соромно зізнатись, але водієм я так і не стала. Не хочу бути «гальмом» на дорозі, тому, перш ніж сісти за кермо, мушу навчитись добре їздити. Я кожен раз захоплююсь жінками, які спокійно ведуть авто.  На роботі у  мене є водій. Та й старший син завжди відвезе маму куди треба. Та надії я не втрачаю, для мене все ще попереду.
– Маргарет Тетчер, щоб народити дитину, на рік покинула політику. Але після народження сина зразу ж віддала його на виховання няні, щоб вернутись до справ. Ви 12 років присвятили вихованню дітей. Чи важко було змінити сферу діяльності? Яких нових навиків вам потрібно було набути? Які труднощі виникають в міру «дорослішання» бізнесу?
– Маргарет Тетчер народила, коли була уже успішним політиком. А я була молодою мамою, наші діти і були основною моєю роботою. Зате тепер я спокійна за синів. Ми росли і дорослішали разом, у нас чудове взаєморозуміння. Упевнено можу сказати, що у нас повністю адекватні і виховані діти, які  дадуть собі раду в житті. Ким би ми не були, чого б не досягнули, але якщо Бог подарував діток, треба віддати їм все, що можеш, і  в першу чергу свій час і свою любов.
– Скільки часу проводите на кухні?
– Я вмію і люблю куховарити. Але зараз критично не вистачає часу почаклувати над каструлями. Коли я повертають з роботи, то єдине, на що мене вистачає – поїсти і ввімкнути телевізор. А готую я вранці, коли ще маю енергію і сили. Борщ я варю за 45 хвилин. Мої чоловіки ніколи не сприймали маму як хатню робітницю, тому часто самі готують чи допомагають мені. 
– Чи маєте домашніх тварин?
– Я люблю тварин, але в нашій квартирі їх нема. Нам вистачає тварин у бабусі в селі. Дитинство і літні канікули для наших дітей передусім зв’язані з селом Маріямпіль Галицького району. Тому хлопці вміють і город обробити, і хазяйських тварин нагодувати.
– Відкрийте секрет гарної форми? Що важливіше – дієта, фізичні навантаження, активний спосіб життя?
– Я така струнка у маму вдалась. Жодного разу не сиділа на дієтах. Та й пристрастю до спорту не можу похвалитись, я скоріше  вболівальник.  Активний спосіб життя, помірне харчування, а найголовніше – гени. Ось і весь секрет. Взагалі, все життя  їм дуже мало, як пташка, щоб легко було літати (сміється). 
– Ваше ставлення до шопінгу? Чи маєте власного дизайнера?
–  Думаю, у нашій країні взагалі про шопінг говорити недоречно. З такими цінами! Справжній шопінг я побачила в  Америці – зі всіма розпродажами, знижками , промоціями. Переважно купую добротні  речі, але у магазинах, а не на замовлення. Про власного дизайнера можу зараз хіба що мріяти, поки що на це просто не вистачає часу. Але як кожна жінка люблю гарний одяг і  періодично переді мною постає питання – що ж одягнути?
– Поділіться своїми планами на найближчий час. Цікаво, про що мріє успішна бізнес-леді?
– Зараз я мрію про відпочинок (сміється). Як жінка – мрію про щастя і добробут у сім’ї, про щасливу долю моїх дітей. Як директор – про зростаючі доходи фірми. А як людина – хочу побувати на всіх континентах земної кулі. Я – затятий мандрівник. Мені не треба комфорту, елітного сервісу, я просто люблю споглядати, як живуть інші народи, цікавитись їхніми традиціями, куштувати їхню кухню... Світ такий цікавий, і мені хочеться якнайближче з ним ознайомитись.  
Розмовляла
Мар’яна РИНДИЧ      

Анушкевичус Лідія Ярославівна
    Вік: 45 років
    Освіта: Вінницький політехнічний інститут, інженертехнолог
    Робота: директор ПП «Рітас»
    Чоловік: Анушкевичус Віктор Андрюсович, міський голова Івано-Франківська
    Одружені: 24 роки
    Діти: троє синів
    Захоплення: подорожі
    Життєве кредо: «Завжди сприймати людей такими, як вони є» 

Категорія: | Додав: bond (06.08.2010)
Переглядів: 1519 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]