Для кого неформат? Скорочення українських пісень в ефірі радіо фактично прибило виробників українського музичного продукту до землі. Артисти скаржаться, що вони й дотепер не особливо могли пробитися в ефір того чи іншого радіо, а тепер для них туди дорога буде майже закрита, хіба що за великі гроші. Отож, якщо пересічний меломан не знайомий із творчістю того чи іншого співака, то він може так і не познайомитись з нею, оскільки в радіо- чи телеефірі улюбленого кумира годі й шукати. Його пісні не запустять хоча б з тієї причини, що для когось той артист – неформат. «Протягом всього періоду незалежності України українському артистові було тяжко пробитися на радіоефір, бо це неформат, малорекламний продукт, – каже продюсер Володимир Заставний. – Чому зараз київські артисти виступають проти засилля російського продукту? Їх можна зрозуміти. У російських артистів дуже потужна реклама. Тому вони просто їдуть на Україну «збивати бабки». Я не розумію, як можна ставити для національного продукту 25 відсотків. Якщо ще на місцевому рівні якось можна питання врегулювати через особисті знайомства із працівниками радіостудій, то пробитися на столичні радіостанції дуже важко, практично неможливо». Насправді в Україні виробляється дуже мало українського продукту. Для того, аби розкрутитися на належному рівні і запустити в ротацію пісні, артистові потрібно як мінімум виступити в Москві і вже тоді розкручуватися. Але нікому не вигідно розвивати українське, тим більше, що у сусідній країні наших співаків не дуже раді бачити, навіть таких знаменитих, як Таїсія Повалій. «Радіостанції готові заробляти гроші, а це не що інше як гонитва за рейтингами. Прийняття дивних законів мене дуже дивує. Наші депутати повинні представляти інтереси українського народу, а не тих медіа-магнатів, котрі лобіюють шоу-бізнес, – зауважує співак Василь Лазарович. – Українці насправді вже давно не чують українського продукту. Жодна європейська країна не погодиться скорочувати свого національного, а навпаки старається різними способами пропагувати свою культуру. У нас чомусь це нерентабельно».
Аншлаг, аншлаг... Ще один новий законопроект готовий покласти на лопатки всю богему – як українських, так само і закордонних артистів. Якщо парламент ухвалить закон про гастрольну діяльність, усі гастролери мусять отримувати дозвіл на проведення концерту чи вистави в органів місцевого самоврядування. Вартість такого дозволу – від 1 до 5 відсотків від аншлагової вартості квитків. Це стосується не тільки співаків, але й театральних та циркових колективів. Згідно із попереднім законом, який був прийнятий у 2003 році, іноземні гастролери сплачували по 3 відсотки з кожного проданого квитка. Третина коштів залишалася у місцевих бюджетах, а решта через Держскарбницю направлялася на підтримку вітчизняних гастролерів. Чи зможуть тепер українці побачити як своїх, так і закордонних гастролерів, невідомо. Адже значна частина артистів вже готова відмовитися від гастрольних турів. Художній керівник Івано-Франківського національного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», який є одним із найбільших творчих колективів області, Петро Князевич каже, що припиняти гастрольну діяльність колектив не буде, бо він цим живе. «Не дивлячись на ту ситуацію, яка складається в державі, ми все одно будемо популяризувати національне мистецтво», – зауважує пан Князевич. Грошей у цьому колективі треба не тільки на зарплату, але й на костюми та музичні інструменти. У новій редакції Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» пропонується проводити гастрольні заходи лише за наявності свідоцтва, яке видає місцевий орган влади у сфері культури на платній основі. Розписано порядок отримання свідоцтва, а в разі відмови у видачі свідоцтва внесена плата не повертається. Для того, щоб отримати свідоцтво, необхідно подати програму гастрольного заходу із зазначенням мови, якою буде супроводжуватися захід. Для комунальних і всеукраїнських організацій культури, які проводять благодійні заходи, свідоцтво видається безкоштовно. Запроваджується плата за гастрольні заходи обсягом в один-три відсотки від аншлагової вартості, тобто від вартості всіх можливо проданих квитків, у тому числі тих, на яких не позначено ряду й місця. Платити доведеться авансом навіть у тому випадку, якщо аншлагу не буде. З розмови із продюсером Володимиром Заставним нам стало відомо, що під час гастрольних турів до Івано-Франківська майже ніхто не може похвалитися аншлагом. Повний аншлаг, за словами продюсера, тоді, коли за дверима залу стоїть як мінімум п’ятдесят глядачів. Та й взагалі на теренах Західної України пальму першості у цьому плані виграє тернопільський театр «Березіль», і то тільки під час концертів українських артистів. «Українсьий шоу-бізнес і так нерентабельний. А відтепер закон про гастрольну діяльність взагалі стане навіть не нонсенсом чи парадоксом, але й злочином проти артистів. Прийняттям такого закону влада намагатиметься витягнути гроші від артистів, щоби повернути їх у бюджет. Але гроші треба відбирати не в артистів, вчителів, комунальників, а в олігархів», – вважає Василь Лазарович. Пересічному українцеві зовсім не байдуже, скільки заплатити за квиток на концерт улюбленого артиста. Одна знайома пані Олександра каже, що вона не пошкодувала 230 гривень для того, аби відвідати концерт Діани Арбеніної, бо цю артистку вона просто обожнює. «Концерт вартий того, аби за нього платити такі гроші», – зізнається сповнена емоцій жінка. Вона зовсім не шкодує, бо знає: цілком можливо, що такого концерту в її рідному місті може більше не бути. Зрештою, як і концертів інших не менш відомих зірок шоу-бізнесу. Після прийняття нового закону вартість квитків на концерти та шоу-програми може значно зрости. Це буде зумовлено тим, що потрібно буде якимсь чином перекрити всі належні для цього витрати – оренду залу, технічне забезпечення, рекламу, сценографію, гонорар самого артиста. До речі, про гонорари. В області вони коливаються в межах від однієї до десяти тисяч гривень. Розмір такого заробітку артиста може постійно коливатися. Володимир Заставний каже, що у цьому питанні важливу роль відіграють умови проведення концерту та різного роду домовленості. Один і той самий артист у різних випадках може заробити різні суми. Продюсер не виключає, що українські артисти невдовзі почнуть виживати виключно за рахунок меценатів та корпоративних заходів. А реальний заробіток артистів напередодні новорічних свят помножується як мінімум удвічі, а то й втричі. І це їм тільки на користь. Втім зрозуміти позицію Міністерства культури України у цьому питанні дуже просто – запровадивши такий гастрольний збір, відомство зможе отримати додаткові гроші. А це 90 мільйонів гривень за рік. Але для артистів це обернеться у надто дороге задоволення. Володимир БОДАК
