Правоохоронне свавілля? Цими днями дружина депутата міської ради, власника ТзОВ «Торговий сервіс» Ігоря Халаменди, що орендує Центральний продуктовий ринок в Івано-Франківську, пані Ельвіра звернулася до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ про захист честі та гідності. Впродовж останніх п’яти років, за її словами, на їхню сім’ю з боку правоохоронних органів чиниться шалений тиск. Останньою краплею для такого звернення «стали зухвалі дії правоохоронців», застосовані до її сина. 27 лютого неповнолітній син Ігоря Халаменди Анатолій (17 років) після тренування в тренажерному залі на вул. Петлюри вийшов з приміщення з друзями і сів в автомобіль марки ВАЗ 2109, яка належить його товаришу і поїхав додому. На вул. Мазепи вони зупинилися біля магазину, щоб зробити покупки. В цей час до них підійшли невідомі люди в цивільному і запропонували проїхати з ними. «При цьому Анатолія взяли за руки і насильно витягнули з автомобіля, аби заштовхати у свій автомобіль ВАЗ 2199 білого кольору, — розповідає дружина Ігоря Халаменди. — Син пояснив, що він неповнолітній і попросив можливість зв’язатися з батьками, на що в брутальній формі отримав відмову. В нього відразу ж забрали телефон». Відтак Анатолія доставили у приміщення УБОЗу на вул. Лепкого. Там його допитували, перевіряли мобільний телефон. «При цьому, — підкреслює пані Ельвіра, — говорили різні нісенітниці про його батька, чим принижували батьківську честь і гідність в очах сина. Згодом Анатолія вивели з кабінету в коридор і почали фотографувати. Син не погоджувався, але на це ніхто не звертав увагу. Насамкінець працівники міліції змусили підписати заяву, що Анатолій з приводу затримання не має жодних претензій, інакше погрожували затримати на три доби». Дружина Ігоря Халаменди вважає такі дії правоохоронців такими, що грубо порушують права і свободи, передбачені чинною Конституцією. А тому просить Генеральну прокуратуру та МВС «провести перевірку за цим фактом і суворо покарати працівників міліції». «Відпрацьовується те, що на поверхні» Між тим, як стало відомо редакції «ЗК» з поінформованих джерел в УМВС, зараз правоохоронцями відпрацьовуються оперативно-слідчі дії, пов’язані з нещодавнім вбивством надвірнянського бізнесмена Володимира Олійника. Мовляв, кому невідомо про конфлікт інтересів, що тривав між ТзОВ «Горгани» та ТзОВ Торговий сервіс» (відповідно між їхніми власниками — Володимиром Олійником, Богданом Копитком, Володимиром Гуреєм, з одного боку, та Ігорем Халамендою, з іншого) довкола центрального продуктового ринку в Івано-Франківську. Втім, зауважило джерело в УМВС, насправді пов’язувати вбивство Володимира Олійника з «базарними» розборами, принаймні наразі, — лише теорія. «Якщо відверто, глибоко копати особливо ніхто не поспішає. Тому й найперше відпрацьовується те, що на поверхні. А на поверхні гучний конфлікт. Але якось надто все просто», — резюмує джерело. Нагадаємо, в розпал конфлікту (три роки тому) лунало чимало публічних заяв, пов’язаних з небезпекою життя і здоров’я. Колеги пана Халаменди по депутатській групі в міській раді замах на його життя (квітень 2007 р.) і рішення виконкому про передачу ринку ТзОВ «Горгани» охарактеризували як ланцюжок однієї лінії. В той час приватну охорону винайняв і Володимир Олійник. Відтак спір довкола права оренди Центрального продуктового ринку перейшов у залу суду. Останні його штрихи були такими. 15 травня 2008 року колегія суддів Господарського суду Івано-Франківської області договір оренди, укладений міськвиконкомом, згідно з яким ринок передавався ТзОВ «Горгани», визнала нікчемним, таким, що не створює юридичних наслідків та не може бути підставою для виникнення у ТзОВ «Горгани» жодних прав на вказане майно. «Горгани» звернулися до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди від 01.10.2003 р., укладеного між СП «Івано-Франківський центральний ринок» та ТзОВ «Торговий сервіс». І ось розв’язка: 7 жовтня 2009 року Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову ТзОВ «Горгани». «Горгани» не подавали апеляційної скарги, тож рішення набрало законної сили. Відтоді жодних суперечок в правовому полі між ТзОВ «Торговий сервіс» та ТзОВ «Горгани» не існує. Триває спір між нинішнім орендарем та міською радою.
Тривожний дзвінок «Вбивство Олійника – тривожний дзвінок для правоохоронних органів. Адже вважається, що область «тримають» менти. Принаймні донедавна було саме так. Цей, якщо можна так сказати, статус дещо понизився за останні п’ять років, коли правоохоронна система зазнала суттєвого розбалансування. Але і правоохоронці і бізнесмени, м’яко кажучи, були не в захваті, якщо б в Івано-Франківськ зайшли львівські структури. Бо не секрет (про це багато писалося в пресі), що одним з засновників ТзОВ «Горгани» є львів’янин Богдан Копитко. Побутувала думка, що, заволодівши критим ринком, вони пішли б далі. Тому франківські бізнесмени, не стільки обстоюючи Халаменду, скільки побоюючись за себе, готові були об’єднуватися й вести до Києва чималі гроші, щоб тільки відвернути загрозу приходу в Івано-Франківськ варягів», — розповідає джерело в правоохоронних органах. За його словами, напередодні позачергових виборів до парламенту на Центральний продуктовий ринок готувалася рейдерська атака. В лісі неподалік Івано-Франківська засіли бойовики. І якби не контрзаходи СБУ, яка діяла за вказівкою безпосередньо тодішнього голови Секретаріату президента Віктора Балоги, невідомо, чим би це все закінчилося. Загалом, за деякою інформацією, львів’ян в Івано-Франківську цікавив не лише Центральний продуктовий ринок, а й найбільший у Західній Україні авторинок. Нагадаємо, його співвласник Андрій Українчук теж був розстріляний у власному автомобілі, а через якийсь час в авторинку з’явилися нові співвласники…
Чорне «золото» Подейкують, останнім часом інтерес Володимира Олійника до франківського ринку охолов. Як вже повідомлялося у засобах масової інформації, його основною сферою діяльності була торгівля нафтою. Зокрема, за інформацією інтернет-сайту Остров: «У Надвірній схильні вбачати причини вбивства В. Олійника у його нафтовому бізнесі. Відомо, що загиблий активно співпрацював у цій сфері з відомим нафтовим магнатом, власником футбольного клубу «Карпати» Петром Димінським, мером м. Калуша Ігорем Насаликом та львівським олігархом Богданом Копитком, якого у м. Львові вважають другою людиною після мера «міста Лева» Андрія Садового і щодо якого ще два з половиною роки тому ходили чутки про «кривавий слід» підконтрольних йому структур. В.Олійнику належала частка у ТзОВ «Галнафта». Крім того, за деякими даними, він мав пакет акцій ВАТ «Укрнафта». В цьому контексті випливає і можливий іноземний слід злочину. Відомо, що підконтрольне В.Олійнику підприємство «Укрзахід-ЦДУПЕК» тісно пов’язане з Федеральним агентством енергетики Російської Федерації», — пише інтернет-сайт «Остров». Нафтовим бізнесом Володимир Олійник почав займатися на початку 90-х років. Тоді він тісно співпрацював з івано-франківцем Юрієм Синяковим, який представляв відому російську нафтову компанію «Лукойл». «Вони забезпечували нафтопродуктами всю Західну Україну. Згодом між Синяковим та Олійником почали з’являтися непорозуміння: товар ішов, а з розрахунками ставало все проблематичніше. В результаті Олійник перед Синяковим та його партнерами накопичив мільйонні борги. В той час сам Олійник вже налагодив ділові стосунки з львівським бізнесменом Богданом Копитком», — розповідає керівник однієї фірми, яка в той час працювала зі структурами Володимира Олійника, але не хоче (зі зрозумілих причин) вказувати його прізвище. В 1994 році Юрія Синякова знайшли з простреленою головою в автомобілі на одній з об’їзних доріг Івано-Франківська. За інформацією правоохоронців, Володимир Олійник і його компаньйони в той час відпочивали в ресторані готелю «Роксолана». Після вбивства Синякова, Олійник звернувся за охороною до спецпідрозділу «Титан». Від «кидка» незастрахований Останніми роками нафтовий бізнес Володимира Олійника значно розширився. Модернізувалася надвірнянська нафтобаза, вдалося вийти на ринки не тільки України й Росії, але й Азербайджану та Польщі. Втім, якщо проаналізувати господарську діяльність Олійникової нафтофірми «Глобус», то можна побачити, що тут здебільшого співпраця з львівськими структурами. Як поінформувало «ЗК» джерело в правоохоронних органах, згідно з проведеною наприкінці минулого року ревізією ТзОВ «Глобус», виявилися факти, які свідчать про те, що останнім часом підприємством, зокрема, здійснювалося багато безтоварних операцій, а це можливість для створення «мутної води» — ухилення від оподаткування й отримання готівкових коштів… Від «кидка», за таких обставин, ніхто не застрахований. «Не відкидаючи жодну з версій вбивства Володимира Олійника, в очі впадає те, що стиль виконання злочинів і щодо вбивства Синякова, і щодо вбивства Українчука, і замаху на життя Халаменди, і ось тепер вбивство Олійника – майже ідентичний – в автомобілі. Подібно у Львові розстріляли екс-губернатора Сенчука, львівського кримінального авторитета Рокеро та ряд інших, — розмірковує джерело в правоохоронних органах. …Слідство триває… Антін Тимура
