Отруйні «поцілунки» «Сукупність кровососних літаючих паразитів називається гнус. На Прикарпатті водиться понад сотню різноманітних видів двокрилих ектопаразитів, але найбільш небезпечними є понад десяток видів комах, зокрема і так званий малярійний комар – анофелес», – розповiдає Артур Сіренко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Найбільш поширеним видом комара у нас є його найближчий родич, підвальний комар – кулекс. Комарі з’являються в квітні-травні і зникають у вересні-жовтні. За сезон дають 1-3, частіше 2 покоління. До осені самці комарів вмирають. А покоління самок-вегетаріанок, що з’явилося в цей час, харчується лише соком рослин. Ці самки зимують, ховаючись у щілинах, під листям, завмираючи до весни. Комарі-самці особливо не заважають людям, а ось їх подруги жадають нашої крові, тому що вона необхідна їм для виношування потомства. «Крім того, що гнус надокучливий, він є дуже небезпечним. Основна і найбільша небезпека – токсична: всі комахи впорскують у кров людини слину, складові якої надзвичайно отруйні. Різні види гнусу мають різну токсичність. Ось слина сибірських мошок настільки отруйна, що при масових укусах викликає набряк внутрішніх органів, і врятувати людину практично не можливо. Наші комахи не такі загрозливі, але при численних укусах може виникнути інтоксикація – набряк тканин, утворення папул тощо», – каже ентомолог. У багатьох людей, особливо у дітей, укуси комарів викликають алергічні реакції. Але найбільша небезпека двокрилих полягає в тому, що практично всі комарі переносять небезпечні інфекції – малярію, гельмінтози, дирофіляріози тощо.
Мутанти паруються у підвалах та ліфтах У приміській зоні, парках та скверах нам найбільше дошкуляє комар-пискун. Це дика раса: невибаглива, легко пристосовується до будь-яких умов існування. Народжуються комарі в стоячих неглибоких водоймах, змілілих річках, калюжах, інші – у чистих водоймах або у ґрунтах. У холодну пору впадають в сплячку. Деякі з цих дикунів пристосувалися до цивілізованих умов, змінили свої звички, тому з’явилася так звана міська раса. Паруються в «окопних умовах» підвалів, шахт ліфтів. Здатні робити першу кладку яєць — навіть без порції людської крові — в замкненому просторі розміром коробки з-під сірників. У цей період вони не видають себе навіть дзижчанням та «шлюбним танком», без чого не обходяться їхні «дикі» родичі. Міські комарі й узимку не сплять. Мігрують вентиляційними ходами багатоповерхових будинків і можуть з’явитися в гості навіть під Новий рік.
Кого «люблять» комарі? Давно підмічено, що одних людей комарі кусають частіше, а інших — рідше. Найчастіше алергічні і токсичні реакції на укуси комарів, вважають фахівці, спостерігаються в середині літа, коли кількість двокрилих найбільша, а кількість одягу на людях найменша. Також існує думка, правда, не підтверджена науковими дослідженнями, що від комариних укусів більше страждають люди із першою групою крові. Це пояснюється їх природною здатністю до посиленого вироблення антитіл, що й можуть спричинити виникнення алергії на певні подразники. Артур Сіренко ж запевняє, що маленьких вампірів не цікавить ні група вашої крові, ні резус-фактор: «Комар пізнає потрібний йому об’єкт за феромонами – речовинами, що виділяються під час дихання і потовиділення. Саме вони найбільш привабливі для комах. Є й інші фактори: наприклад, підвищена температура тіла».
"Комарине питання” в Івано-Франківську Директор Івано-Франківського центру профілактичної дезінфекції Степан Іваник констатує: «Цього року проблема із комарами особливо гостра. Затоплені заплави озер та річок, залиті підвали – чудове середовище для їхнього розмноження. Якщо виникають проблемні місця, ЖЕО викликають наших працівників для знищення комах. Але сума, яку виділяє УЖКГ для профілактичної дезінфекції, складає всього 10% від необхідної». Процес знищення комарів відбувається у три етапи. Спочатку хімічними препаратами знищують личинки, потім за допомогою розпилювачів вбивають дорослих комах. Якщо не вдається вигнати цих небажаних гостей, вдаються до радикальніших методів, використовуючи більш токсичні речовини, які, до речі, є отруйними і для людини. Якщо у підвалах та на сходових клітках проводять хоча б якусь дезінфекцію, то ставки та озера цьогоріч ніхто навіть не перевіряв на безпечність стосовно гнусу. С. Іваник каже, що колись були спеціальні служби сільського господарства, які проводили боротьбу із кровопивцями, а сьогодні жодна санстанція не має ні техніки, ні засобів для масштабної дезінфекції на відкритих місцевостях. «Комарів ніхто не виловлює, то й безпеку і захист на пляжах міста ніхто вам не гарантує», – виправдовується епідеміолог. Принцип бумеранга Повністю захиститись від комарів неможливо, констатують фахівці. Хімічні репеленти є отруйними не лише для комах, а й для людини. «Всі хімічні препарати є канцерогенами, тому при частому використанні можуть викликати онкозахворювання, – попереджає А. Сіренко. – Наука щороку винаходить понад тисячу нових хімікатів. Але всі репеленти є мутагенними. Вони не розкладаються у природі. Тож уявляєте, скільки їх уже курсує у воді та ґрунтах?» Також науковець не рекомендує боротись із комахами електричними засобами, вплив яких на людський організм ще повністю не досліджений. Єдиний метод захисту – банальний: сітка на вікнах та щільний одяг під час прогулянок. Мар’яна Риндич НАРОДНІ РЕЦЕПТИ Комарі не люблять запаху гвоздики, анісу та евкаліпта. Змочіть олією цих рослин ватку і покладіть на підвіконня або біля ліжка, можна також змастити нею оголені частини тіла. Майже дві години вас нахабні комахи не потурбують.
* * * * *
До засобів, які відлякують комарів, належить камфора. Випаріть 100 г камфори на водяній бані – і захист від комарів забезпечений на всю ніч. * * * * * Комарі бояться карболової кислоти. Достатньо на ніч трохи окропити нею стіну біля ліжка або змочити руки слабким розчином. * * * * * Комарі бояться запаху листя помідорів. Поставте кілька горщиків з томатами на підвіконник або на балкон – це надійний бар’єр перед комахами. * * * * * Відлякуючим засобом для комарів є запах валеріани, свіжо зірваних листків грецького горіха, а також тютюновий дим і дим хвої ялівцю, соснових і ялинкових шишок. * * * * * Хорошим захистом від «дрібнокрилих мучителів» є також свіжі гілки бузини.
