Каву готують машини Після Другої світової війни культура споживання кави стала оживати в 1950-х роках. Якщо протягом століть кава готувалася вручну, невеликими порціями шляхом доведення води до кипіння, вкидання туди меленої кави і настоювання, то в ці роки настав час автоматизації приготування. У громадському харчуванні появляються експрес-кавоварки, в яких безперервно кипляча вода з бойлера під тиском проходить через фільтр з меленою кавою, перетворюючись у добру каву. Технічний прогрес у приготуванні кави просувався з заходу України на схід. Тому традиційно вважається, що найкращу каву готують в Ужгороді, потім йде Львів, і вже за ними наше місто. Угорські кавоварочні машини «Будапешт» і «Омнія-Люкс» надійшли до Івано-Франківська в 1965 р. Перші апарати були встановлені в кафе «Юність» (Незалежності, 8), «Медівня», у просторіччі «Кубик» (Драгоманова, 12), магазині «М’ясо – овочі» (Незалежності, 99). Вважалося, що найкраща кава у кафе «Юність», вечорами тут утворювалися чималі черги. До кави можна було взяти 25 (а іноді й 50) грамів коньяку і то, здається, без націнки. Популярним було і кафе «Білий камінь», його відвідували письменники, архітектори, художники. Івано-Франківський композитор Б. Юрків пригадує, що саме тут одного разу прийшло до нього натхнення, і спілкуючись з журналістом О. Капуляком та прослухавши його вірш, він накидав на паперовій серветці мелодію відомої згодом пісні «Пізня осінь». Інше кафе «Сніжинка» на вул. Січових стрільців, 26 не відзначалось аристократизмом, але мало свій постійний і вірний контингент відвідувачів. Доводиться лише жалкувати про те, що перервався зв’язок подій, і до нинішніх днів не збереглося жодної кав’ярні за її старовинною адресою… Михайло Головатий Фотопоштівка з колекції Зеновія Жеребецького
