Здається, природа створила цю неземну красу лише для того, щоб сюди, до Дністра, принаджувати туристів з усіх-усюд. Що ж це за диво таке, Дністровський каньйон? Один з найкращих способів його пізнати – пуститися у кількаденний сплав на плотах по Дністру і побачити все на власні очі. Отже, зібравши все необхідне (і нічого зайвого) для мандрів, пливемо за течією. Каньйон починається десь біля села Нижнів Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду, а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області найбільшим у світі відслоненням силурійських порід. Власне, якщо говорити мовою науковців-дослідників природних багатств, то Дністровський каньйон – це велика територія, що утворилася внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії. Територія Городенківського району Івано-Франківської області є однією з найкрасивіших ділянок Дністра, де долина річки має найбільш виражені риси каньйону та належить до регіонального ландшафтного парку "Дністровський каньйон”. За свідченнями українського вченого В.Гаврилишина, на території Дністровського каньйону присутній своєрідний, властивий тільки цій місцевості, ендемічний, пізньоюрський комплекс морських організмів. Він вказує, що серед 179 видів, вивчених А.Альтом ще 1881 року, 125 виявилися новими, вперше описаними в літературі. Найбагатшими на залишки викопних організмів є відслонення юрських вапняків біля села Буківна (159 видів) та Татунської гори. Сплавлятися у Дністровському каньйоні – наче потрапити у часи сотворення світу. Круті скелясті або залісненні береги, дика і неторкана природа, мальовничі острови… Зрештою, це наче підручник з геології з реальними ілюстраціями. Нижньокрейдові відклади, силурійські, девонські… Особливо добре це помітно на берегах Дністра, які нагадують земну поверхню в розрізі. Тут знаходяться відомі у всьому світі відслонення (с. Стінка Бучацького і с. Трубчин Борщівського районів), які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни, яким майже 500 мільйонів років. Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, яких у світі практично немає. Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними чи рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. Одним із таких печерних монастирів був кам’яний грот "Скеля монахів ”, що біля села Литячі на лівому березі Дністра. Найдавніші пам’ятки природи Дністровського каньйону – скелі девонського геологічного періоду (вік – 350-400 млн. років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела. Приваблюють красою місцеві заповідники: урочище Крива, Червона гора, Хмелівська стінка. На лівому березі Дністра з Хмелеви Подільської глибоким яром тече потічок, утворюючи каскад мальовничих водоспадів (висота деяких сягає 6-8 м). Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад. Високі ліві береги річки вкриті рідкісною рослинністю, що за своєю різноманітністю перевершує Кременецькі гори і Подільські Товтри. Багатими на рослинність є схили каньйону, прибережні луки та поля (горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо). Тут можна побачити багато реліктових, ендемічних та рідкісних рослин, які занесені до Червоної книги України. Біля заповідної Червоної гори між селами Берем’яни і Cокілець височіють, вкриті лісом, два пагорби – Велика і Мала Говда. Біля них у 1930-х роках діяв туристичний притулок для водних туристів, які сплавлялися річкою на човнах і байдарках. До речі, й сьогодні туристам пропонуються 1-4-денні водні маршрути на плотах та катамаранах по річці Дністер з риболовлею. А риби у Дністровському каньйоні вдосталь: тут водяться короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка – всього 40 видів риб! Такі водні мандрівки – найкращий релакс після трудових буднів, адже мікроклімат тут майже субтропічний. Особливо це виражено в селах Городниця, Передівання, Монастирок, Уніж, Хмелева, бо вони розміщені біля самої води та захищені від холодних північних вітрів високими берегами Дністра. Саме тому традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. Бажання "пройтися” по Дністру приваблювала і й донині приваблює українських та іноземних мандрівників. Адже на відтинку майже 250 км відкривається химерний світ з десятками чудернацьких печер і гротів, а також невеликими, але такими неповторними водоспадами – "дівочими сльозами”, що збігають по зарослих густими мохами скелях. Цю унікальну красу варто побачити! Наталка Стрілець
Дністровський каньйон– каньйон, утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Загальна довжина його становить майже 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи. Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України. Богдан КОБИЛЯНСЬКИЙ, голова Городенківської районної ради: «Дністровський каньйон – це те, чим городенківці по праву пишаються. На мою думку, саме на розвитку туристичної інфраструктури доцільно об’єднати зусилля громади району, органів влади. Ми можемо і повинні розвивати сімейний туризм, зелений туризм. Правда, для цього необхідні інвестиції, капіталовкладення, проекти. Але це дасть змогу не тільки зберегти історико-культурні об’єкти на території району, але й поповнить бюджети сільських громад сіл: Назвиська, Луки, Раківця, Чернелиці, Михальче, Поточища, Городниці, Колінок. Адже у всьому світі туристична галузь є прибутковою. Сьогодні велику увагу розвитку Дністровського каньйону приділяє Івано-Франківська обласна державна адміністрація та обласна рада. Однак необхідно розробити програму розвитку Дністровського каньйону, яка би дала змогу ще краще і ефективніше розвиватися нашому краю».
