Спроби підприємців Про запровадження роздільного збирання ТПВ з подальшою їх вторинною переробкою в місті Івано-Франківську заговорили ще у 2007 році, коли розпочалася реалізація проекту Європейського Союзу «Запровадження системи роздільного збирання, сортування і переробки твердих побутових відходів у м. Івано-Франківську, Україна». Тоді як експеримент було побудовано 42 контейнерних майданчики для сортування ТПВ та закуплено 452 контейнери, 135 із яких призначалися для відсортованих відходів для вторинної переробки. Це і стимулювало появу в місті декількох суб’єктів підприємницької діяльності з вторинної переробки відходів. З таких відходів почали виготовляти полімер-піщану черепицю, тротуарну і облицювальну плитку, каналізаційні люки, столики для кафе, запроваджувати так звану технологію «пластикового крекінгу», яка дозволяє здійснити «зворотний крекінг пластику» на дизпаливо та бензин з невисоким октановим числом. А деякі підприємці просто стали відправляти відсортовані ТПВ в інші регіони. Пробували, і в деякій мірі продовжують, самостійно займатися роздільним збиранням перевізники ТПВ – ТзОВ «Грінко-Франківськ» та ВАТ «АТП-0928». Вони виставляють на контейнерні майданчики власні контейнери для використаного скла та пластику. Але незважаючи на певні зрушення у сортуванні та вторинній переробці ТПВ в місті Івано-Франківську, результати в цьому напрямку ще досить незначні. Так, у 2010 році із 90 тис. тонн зібраних у місті ТПВ на вторинну переробку було направлено лише 4,5 тис. тонн, або 5%. Причини такого результату я вбачаю у двох проблемах. Перша – в місті не впроваджена комплексна система роздільного збирання ТПВ. Запровадити цю систему і зобов’язаний проект Європейського Союзу "Покращення екологічної ситуації у місті Івано-Франківську та області шляхом запровадження технології екологічного збору та переробки твердих побутових відходів на основі досвіду міста Бая Маре, Марамуреш (Румунія)”. Друга – в місті не створено економічних стимулів як для підприємців, так і для населення. Наприклад, в Європі вивезення роздільних відходів для населення на 60% дешевше від вивезення змішаного сміття, а підприємці-перевізники мають можливість не тільки отримувати прибуток від реалізації отриманої сировини, але й економити на утилізації відходів, які залишилися після сортування на полігонах, оскільки вона здійснюється для них за пільговими тарифами.
Як можна вирішити вказані проблеми? Вселяє надію те, що сьогодні влада як ніколи зацікавлена в організації сортування ТПВ в місті. В бюджеті 2011 року передбачено 500 тис. грн. на співфінансування проекту Європейського Союзу, за які разом з коштами Європейського Союзу будуть побудовані 200 контейнерних майданчиків для сортування ТПВ. Цих майданчиків достатньо, щоб охопити сортуванням ТПВ центральну частину міста та всі його спальні райони. На ці майданчики планується закупити і встановити 600 євроконтейнерів для збирання так званого «мокрого» сміття і макулатури, а за кошти підприємців-переробників – 200 контейнерів для пет-пляшки і 200 контейнерів для скла. Міська влада надіється, що за підсумками реалізації проекту (охоплення сортувальними майданчиками майже всієї території міста та значне збільшення контейнерного парку) у 2012 році буде збільшено частку роздільного сміття з 3-5% до 40-50% від усіх відходів. Крім цього, необхідно вирішити ще низку важливих проблем. Перш за все це легалізація (включення в майбутній Генплан міста) місць дислокації сортувальних ліній для суб’єктів підприємницької діяльності та пунктів прийому вторсировини. А також розглянути питання стосовно диференційованих тарифів, коли відходи після сортування будуть утилізуватися набагато дешевше, ніж змішані відходи. Хотів би звернути увагу на співпрацю в цьому напрямку і використання коштів державної компанії «Укрекокомресурси», які отримуються з імпортерів і виробників товарів у тарі та упаковці. Міська влада і більшість підприємців вважають, що ця компанія могла б внести суттєвий вклад у створення системи роздільного збирання ТПВ в Івано-Франківську та в інших містах, якби виручені кошти чиновники нарешті почали використовувати за цільовим призначенням, а не на свій розсуд, як це відбувається зараз. Богдан Білик, координатор проекту
