І етап. Початок Пласт створений у 1911 році, невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 року у Львові пластуни склали першу Пластову присягу. Серед засновників організації були д-р. Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. В основі назви "Пласт" лежить відповідник англійського Scout (розвідник), взятий за прикладом пластунів – козаків-розвідників. Пласт у Станіславові почав діяти з 1912 року. Організацією перших пластових гуртків займався професор української державної гімназії Григорій Кичун на основі української гімназії. ІІ етап. Відновлення Пласту Після занепаду Української Держави Пласт відновлює діяльність спершу в Західній Україні, а згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема офіційний пластовий орган "Молоде життя". Виходить у світ книжка Олександра Тисовського "Життя в Пласті". Після Першої світової війни і визвольних змагань Пласт у Станиславові відродився у березні 1921 р. за почином професора української державної гімназії Осипа Левицького, з яким разом організовувала жіночі пластові частини його дружина Надія Уляна з Білинських Левицька. Базою для організації Пласту були на першому етапі українські школи Станиславова, а засновниками й опікунами пластових частин – учителі цих шкіл. ІІІ етап. Пласт у підпіллі та під час ІІ світової війни У цей період Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель, "Рідну Школу" та публікацію журналу "Вогні". Польська влада карає всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору. У 1939 р. вибухає ІІ світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації, і пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально. Супротив українського населення Галичини насильно веденій полонізації довів до репресій влади проти всього, що українське. Та Пласт можна було формально розв’язати, але не було сили його заборонити. В цілому краю пластова молодь продовжувала пластову діяльність, хоч без одностроїв, – під іншими зовнішніми формами і під новим пластовим проводом – таємним «Пластовим центром». ІV етап. Друга віднова Пласту Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Пласт діє в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Англії, Австрія, Франція і т.п.
V етап. Розквіт Пласту на нових місцях поселення (1950-1989) З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення, Австралія, Аргентина, Канада, Великобританія, Німеччина, США. Переводяться пластові заняття, вишколи, виховні та спеціалізаційні табори. Видаються для виховників журнали "Вогонь Орлиної Ради", "В дорогу з юнацтвом", для новацтва видається місячник "Готуйсь", для юнацтва "Юнак", а для УСП і УПС "Пластовий Шлях".
VI етап. Відродження Пласту в Незалежній Україні Наприкінці 80-років XX ст. у Радянському Союзі змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню. Почалося відродження скаутського руху. Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в 1990 році вони були в Луцьку, Києві, Донецьку, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де міська рада 22 лютого 1990 року затвердила Статут пластового товариства. Ініціатива відродження Пласту в Івано-Франківську належить членам Студентського Братства. 23 лютого 1990 р. – під час другого з’їзду Студентського Братства – засновано перший старшопластунський гурток. У березні 1990 р. в Угорницькій школі створюється пластунська чета. Саме пластуни Угорник провели при школі свій перший пластовий табір – «Прометей». І вже понад 20 років після відновлення Пласту в Івано-Франківську скаути діють і по цей час.
Мета Пласту – виховання української молоді на свідомих, відповідальних і повно вартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, провідників суспільства на ідейних засадах Пласту та на засадах християнської моралі. Підрозділи Пласту: Новацтво – наймолодша вікова група, що об’єднує пластунів віком від 6 до 11 років. Виховання проводиться у вигляді цілісних ігрових програм, що включають вивчення історії, традицій українського народу. Юнацтво – друга вікова група, яка об’єднує хлопців та дівчат віком від 11 до 18 років. Програма юнацтва розділена на три етапи, в рамках яких реалізується принцип самоврядування: члени юнацьких груп обирають з-поміж себе керівництво, планують та проводять власну діяльність. Старші пластуни – вікова група, що об’єднує пластунів віком від 18 до 35 років. Вони працюють на волонтерських засадах і виконують виховні, інструкторські, адміністративні та інші обов’язки. Сеньйори – вікова група, що об’єднує найстарших пластунів віком від 35 років. Вони працюють на волонтерських засадах і виконують виховні, інструкторські, адміністративні та інші обов’язки. Станом на 2012 рік в Україні: - 11 зареєстрованих обласних осередків Пласту – серед них і Івано-Франківськ; - 121 осередок Пласту загалом в Україні – серед них 18 з Івано-Франківської області; - 496 пластових гуртків діє по цілій Україні – серед них понад 40 івано-франківських; - 572 виховників та 347 інструкторів – з них близько 70 виховників та 50 інструкторів з Івано-Франківська; - 532 години на рік кожен виховник присвячує роботі з дітьми; - понад 100 таборів у всіх куточках України щороку – серед них 13 в Івано-Франківській області; - 5 053 пластуни в Україні – серед них понад 500 івано-франківських.
