З думкою про російську У документі, щоправда, зазначено, що "державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку російської мови, інших регіональних мов або мов меншин, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини”. Але при цьому визначається, що "обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування російською мовою та іншими регіональними мовами або мовами меншин”. Окрема стаття проекту закону присвячена російській мові в Україні та українсько-російській двомовності. "В Україні відповідно до Конституції гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови з урахуванням того, що російська мова є рідною або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України”, – мовиться у документі. На думку авторів законопроекту, "володіння російською мовою забезпечує громадянам України широкий доступ до здобутків світової науки і культури”, а "українсько-російська двомовність, що склалася історично, є важливим надбанням українського народу, потужним чинником консолідації багатонаціонального українського суспільства”. До речі, як стверджує Максим Стріха, віце-президент АН вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, у 2008-10 роках заступник міністра освіти і науки України, понад 98% науково-технічної інформації у світі сьогодні з’являється англійською мовою. Менше 2% – це переважно китайські і японські тексти. А на російську припадає менше 0,1%, і відтак вона об’єктивно ніяк не може вирішити питання доступу українців до світових наукових здобутків. Проектом закону, зокрема, пропонується визначити, що "акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються українською і російською мовами”. Також передбачено, що держава «гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова.., цією регіональною мовою”. І нарешті автори пропонують гарантувати громадянам "право отримання освіти державною мовою і російською мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова.., цією регіональною мовою”.
Далі відступати нікуди На думку народного депутата від „Нашої України” Андрія Парубія, цей законопроект власне передбачає фактичне введення двомовності в Україні. «Ми усвідомлюємо, що в цьому випадку йдеться не про захист якихось регіональних мов, а про тотальну русифікацію України, – заявив він на прес-конференції в Івано-Франківську у понеділок. – Після Валуєвського і Емського указів це буде третій законодавчий акт, який має на меті фактично знищити українську мову в Україні». Пан Парубій пообіцяв зробити все можливе у сесійній залі Верховної Ради, щоб цей законопроект не пройшов голосування. „Ми будемо робити все можливе, щоб це питання перш за все не могло назбирати голосів у Верховній Раді... А якщо ми відчуємо, що таким шляхом нам не вдається зупинити прийняття рішення, ми будемо вдаватися до механізмів блокування трибуни”, – запевнив нардеп. Щоправда, у стовідсотковості перемоги А.Парубій не впевнений. Тому що, за його словами, тих людей, які готові не допускати подібних рішень у Веховній Раді, – 15-20, попри нібито величезну кількість опозиції. Але зараз проводяться переговори з депутатами із фракцій Блоку Литвина і Партії регіонів з Центральної і Західної України, які розуміють вагу мови. „Будемо сподіватися, що в парламенті знайдеться достатньо людей, для яких це питання є дуже важливим”, – каже депутат, але водночас закликає громадян також продемонструвати свій протест. „Чи листами, чи мітингами, чи акціями у всіх куточках України ми повинні сказати своє „Ні!” і продемонструвати, що це є та межа, за яку ми не будемо відступати”, – закликав він. Серафим КУКУЛИН
