Чи брати дитину на море?
У
вас почалася відпустка, і ви хочете провести її з сім’єю на березі
моря? Але ви молоді батьки і хвилюєтеся про те, як ваше чадо
перенесе свою першу подорож? Якщо так, то ми порадимо вам, як бути.
Чи
варто брати дітей з раннього віку на море, чи все ж краще залишити їх
на дідуся з бабусею – про це нам розповіла завідувач дитячим відділенням
Лисецької дитячої районної лікарні Галина Іванівна Тендюк.
«Дуже
часто батьки звертаються із таким запитанням, – говорить лікар. –
Згідно з європейськими даними, на море можна брати дітей з раннього
віку, навіть до року. Але необхідно, щоб батьки взяли до уваги кілька
важливих моментів.
Перше – чи зможе дитина перенести переїзд або
переліт певним видом транспорту, чи дозволить стан здоров’я? Це кожна
мама має узгодити з лікарем.
Друге – чи готова дитина до перебування
на морі? По-перше, мама не зможе комфортно себе почувати на відпочинку з
дитиною, тому що це має бути посилений догляд. Діти, як правило,
потрапляючи в нове середовище, стають активні, вони все хочуть відчути
на дотик, все спробувати. Дитина гратиметься в пісочку, а там існує
небезпека зараження глистами. По-друге, якщо планується поїздка, то
треба дитину в домашніх умовах трохи загартовувати. Необхідно проводити
контрастні душі, контрастні ванни, тобто поступово зменшувати
температуру води, щоб дитина вже була готова до купання в морі.
Третє
– чи буде перебування на морі, в готелі для дитини комфортним,чи можна
буде забезпечити належне харчування? В номері готелю повинен бути
холодильник, щоб можна було зберігати продукти для дитини (особливо це
стосується дітей до трьох років, які потребують певного виду харчування:
молочні продукти, каші тощо). Мама мусить брати з собою продукти тієї
самої фірми, яку вона використовує в домашніх умовах. Бо якщо вона
закордоном братиме інші продукти, то це може негативно вплинути на
здоров’я дитини, спровокувати кишкові розлади.
Також в готелях, як
правило, є кондиціонери, а це не дуже добре для дитини. Тому що коли
дитина перебуває деякий час на сонці, а потім заходить у приміщення, в
якому працює кондиціонер, це може спровокувати розвиток респіраторних
захворювань.
Четверте – чи має дитина алергічні реакції? В такому
випадку треба буде використовувати сонцезахисні креми (перед тим слід
спробувати цей крем, чи шкіра дитини сприймає його). Коли дитині більше
року, потрібно звернути увагу на те, чи можна вживати їй певні продукти.
Особливо це стосується морепродуктів, бо вони можуть викликати алергію.
Якщо вже їхати на море, то не менше, ніж на два тижні. Адаптація
дитини до іншого клімату триває 10 днів. Окрім того, не можна забувати,
що, перебуваючи біля моря, дитина має мати на голові панамку або
знаходитись в тіні, під парасолькою. І бажано, щоб вона не перебувала на
сонці в період з 11 до 17 години.
Як на мене, краще брати дітей у
такі поїздки після трьох років. Тоді організм дитини вже сформований,
вона вживає майже всю їжу, яка може бути. Дитина в цьому віці розуміє,
куди можна йти, а куди ні, що можна робити, а що не можна; і мама може
повести дитину на якісь екскурсії чи забезпечити їй на певний період
ігрові кімнати. Після трьох років і адаптація проходить швидше.
Як
правило, після таких подорожей в дітей, які часто хворіють, покращується
здоров’я. Море багате на йод, і діти отримують певну кількість йоду в
організм через повітря чи воду. Але є й такі випадки, коли малеча після
моря одразу починає хворіти, бо їхній організм чомусь так реагує.
Переважно це пов’язано з вірусними інфекціями, які діти привозять
звідти».
Молода мама Ірина Дрібчак вирішила: якщо уже їхати на
відпочинок, то всім без винятку. На час, коли вона з чоловіком та трьома
дітьми організували поїздку на море, її наймолодшому сину Любомиру було
всього півтора року.
«З лікарями я не радилась, – каже, – і брати
його з собою не боялася, навіть, навпаки. Любчик у мене дуже хворів, і
ми змушені були його повезти на море. Їхали поїздом, і хоч було дуже
жарко, він поводився спокійно під час поїздки, навіть тішився, це було
для нього щось нове. Що ж до їжі, то я готувала її сама. Ми не
харчувалися у громадських закладах, тому що боялися. А коли йшли на
море, то купували дітям булочки і водичку. Вони й не мали часу їсти, бо
купалися, а коли приходили з моря – одразу йшли спати. Любчик добре
переніс поїздку, швидко адаптувався, не хворів. Нічого страшного в цьому
немає».
Отже, зважте всі «за» і «проти». Зробіть для себе висновки.
Тільки не зволікайте, бо літо минає так швидко. Бажаємо вам незабутньої
відпустки!
Ірина Головенко, студентка ЛНУ імені Івана Франка
|
