SOS по швидкій допомозі
Україна стоїть на порозі 22-ї річниці своєї Незалежності. Яскраві, буремні роки становлення молодої держави переживає український народ у своїй вільній Україні. За роки існування незалежності держави багато відбулося як позитивних, так і негативних змін. Періодично проходять вибори до Верховної Ради, народ чує все нові обіцянки, гарні слова, обирає депутатів, чекаючи на зміни та покращення. Але поки що змін на краще немає… Констатуємо той факт, що населення в Україні зменшилося на 7 мільйонів… Життєвий рівень стає все нижчий і нижчий, медичне обслуговування все дорожчим і дорожчим. І прем’єри, і міністри, і Верховна Рада обіцяють все вищий рівень життя… Особливо люди страждають від занепаду економіки, низьких заробітних плат і пенсій.
І ось 1 січня 2013 року вступив у дію Закон України «Про екстрену медичну допомогу», який обіцяє знищити пересічного українця, тобто забрати в нього єдину безкоштовну можливість отримувати невідкладну медичну допомогу – швидку допомогу.
Мене, інваліда 1 групи, при підтримці сотень подібних до мене хворих, ці дії спонукали звернутися до влади і до громадськості. Не допустіть свідомого знищення людей, людей, які пропрацювали для України і отримали кожен багато хвороб.
У нашому місті працює майже 500 медичних працівників високого класу, які в рік рятують 80-90 тисяч людей, за один день швидка допомога має до 250 викликів, і вже за перше півріччя цього року надано допомогу 50 тисячам громадян. Під орудою Ігоря Михайловича Ковалюка працює медичний персонал в кількості 150 лікарів і фельдшерів, які успішно рятують людей. Всі вони чуйні, ввічливі, професіонали своєї справи, завжди добиваються покращення стану здоров’я хворого. Вони достойно заслуговують звання швидкої невідкладної медичної допомоги. Люди, які потребують допомоги, не уявляють собі життя без цієї категорії медиків.
З приходом до керівництва Ковалюка Ігоря Михайловича відбулися кардинальні зміни в роботі СШНМД м.Івано-Франківська. Схвальні відгуки про роботу СШНМД можна почути як з уст медичних працівників, так і з уст хворих. Можна тільки уявити, що станеться після реформи у цій галузі. Працюючі залишаться без роботи, а хворі без порятунку.
Мені, людині з 40-річним педагогічним стажем і мізерною пенсією, страшно уявити себе без єдиного порятунку, який гарантується Конституцією – швидкої медичної допомоги.
Уклінно прошу за проханням сотень хворих не розформовувати швидку допомогу. Звертаємося до органів обласної державної адміністрації, до органів міської влади дослухатися до крику душі і зберегти наше життя.
Звертаємося до Президента, до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України відчути наш біль.
Дослухайтесь до думки хворих людей. Боже, хай буде Твоя воля!
К.Б. СКУЛЬСЬКА
за проханням більше сотні хворих
|
