Ріяфет ГАСИМОВ, депутат міськради, фракція «За зміни в Івано-Франківську»
Як вирішити проблему позашкільної освіти дітей в Івано-Франківську?
Психологи впевнені, що немає важких дітей, є діти, які не знайшли для себе цікаву справу.
Свого часу у США провели статистичне дослідження на тему: чому деякі підлітки з бідних сімей, незважаючи на життя в неблагополучному районі, виростають законослухняними і часом більш успішними людьми, ніж їхні однолітки, яким дісталися більш комфортні умови життя.
Одним з вирішальних факторів виявилося те, що законослухняні підлітки, крім спілкування в сім'ї, відчували ще підтримку і дружелюбність з боку сторонніх дорослих – не членів сім'ї. У більшості випадків вони відвідували групи, гуртки, клуби за інтересами, організовані соціально активними дорослими.
Подібні дослідження в Україні ніхто не проводив, так само як і в нашому місті. Однак, з сумом констатуємо, що з року в рік в арифметичній прогресії в Україні та в обласному центрі останніми десятиліттями скорочувалась чисельність об'єктів позашкільної освіти.
У цілому позашкільні навчально-виховні установи в Україні – це навчальні заклади, які дають дітям і підліткам додаткову освіту, допомагають отримати знання та навички за їх інтересами, забезпечують організацію змістовного дозвілля.
Майже понад 90% об'єктів позашкільної освіти фінансується за рахунок бюджетних асигнувань та їх безкоштовно відвідують діти незалежно від пільгових категорій. На думку чиновників, це робить систему позашкільної освіти в Україні унікальною.
Однак, з іншого боку, практично повна залежність від держбюджету робить із системи позашкільної освіти справжнього заручника.
Проблема з фінансуванням полягає в тому, що згідно зі статтею 91 чинного Бюджетного кодексу видатки на утримання позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок частини доходів місцевих бюджетів, які при цьому не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Розподіл витрат здійснюється органами місцевого самоврядування самостійно, виходячи з обсягів таких доходів і власних пріоритетів, а це означає фінансування за залишковим принципом. Такий принцип все більше ставить під загрозу існування всієї мережі позашкільних навчальних закладів у країні.
При чому Міністерство освіти неодноразово виходило з пропозицією до ВРУ та Кабміну про внесення змін до статті 89-91 Бюджетного кодексу в частині включення витрат на позашкільну освіту у витрати, які здійснюються з місцевих бюджетів.
Але 08.07.2010 Верховна Рада прийняла нову редакцію Бюджетного кодексу, в якій до пропозицій не прислухалися. Витрати передбачені лише на заходи з позашкільної роботи з дітьми, а не на фінансування самих позашкільних установ.
До того ж статтею 89 БК про фінансування витрат, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення новою редакцією витрати передбачено лише для районних заходів, а для міст обласного значення – не враховані. Як на даний період вирішити цю проблему? І далі повністю покладатися на бюджетне фінансування? Але з року в рік воно не тільки не вирішує проблем, а й стрімко зменшується.
У більшості країн Європи для дітей і підлітків система клубів за інтересами як правило існує на муніципальні кошти або за рахунок фінансування громадських, благодійних, релігійних організацій, а також на батьківські кошти.
У Латвії, Литві та Естонії (країни, які були свого часу в складі СРСР, як і Україна) діє так званий принцип "гроші ходять за дитиною": дитячі та підліткові секції та гуртки відкриваються на основі грантів. Коли є замовлення з боку батьків на конкретний гурток – проводиться конкурс, і кращий колектив його відкриває і забезпечує функціонування.
Судячи з тих прикладів, подібний підхід поодиноко, але застосовується і в Україні.
Приємно відзначити, що і в Івано-Франківську останніми роками відкриваються дитячо-юнацькі клуби подібного спрямування.
У висновку варто підкреслити, що заклади позашкільної освіти – це не просто гуртки, де танцюють і співають, а єдині на сьогодні інститути соціального виховання дітей та підлітків. І ця теза повинна бути не просто задекларованою, а підкріпленою спільними діями громадськості, які повинні бути закріплені відповідними рішеннями Івано-Франківської міської ради й втілені в життя.
|
