Роман КІМАЧУК,
депутат Івано-Франківської міської ради, фракція ВО «Свобода»
Чиїм коштом ремонтувати багатоповерхівки?
«Чому тепер із міського бюджету не виділяють кошти на ремонт будинків житлового комунального фонду?» - таке запитання під час депутатських прийомів часто чую від мешканців багатоповерхівок. Якщо ж ремонти проводяться, то їх вартість «розкидають» на мешканців будинку – відповідну додаткову плату за послуги проставляють у рахунку, який кожному надсилають із Єдиного розрахункового центру. Через те люди навіть ставлять під сумнів доцільність створення в Івано-Франківську цієї управлінської житлової структури. Адже тепер власникові квартири доводиться платити за утримання будинку та прибудинкової території більше, ніж раніше він платив ЖЕО, яка брала на себе витрати на ремонти багатоповерхівки. Не згадують власники квартир про те, що ця обставина поряд з іншими і призвела, зрештою, до банкрутства житлово-експлуатаційних організацій міста.
Я, як депутат, не можу зрозуміти позиції громадян, котрі хочуть покращити свої умови проживання за чужий рахунок. Саме так. Адже ми живемо в нових економічних і соціальних умовах. Переважна більшість іванофранківців давно приватизувала свої квартири, які раніше були власністю держави. А згідно з Цивільним кодексом України право власності не тільки передбачає володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд, але й носить зобов’язальний характер. Тобто, власник повинен слідкувати за своїм майном та підтримувати його в належному стані. А отже, логічним результатом приватизації переважної більшості житлового фонду міста і стала необхідність оплачувати коштом власників квартир ремонти фасадів, сходових кліток, підвальних приміщень, горищ – тих елементів багатоповерхівок, які забезпечують їх нормальний стан і нормальні умови проживання в них для всіх мешканців. Проте, як бачимо, у багатьох власників квартир і досі залишилася звичка отримувати згадані послуги безкоштовно, як отримували їх від ЖЕО. Вони аргументують таку свою позицію тим, що вже роками сплачують квартплату, тож, мовляв, управитель зобов’язаний проводити капітальний ремонт будинку за ті кошти. Однак насправді останніх вистачає лише на утримання будинку - аж ніяк не на проведення робіт з капітального його ремонту. Коли люди свого часу отримували квартири, тоді була інша країна - з іншими пріоритетами й іншими цінностями, які не можна механічно «накладати» на нинішні суспільні умови.
Тепер ми обираємо місцеве самоврядування для управління спільним майном та розвитком міста. Це означає, що посадові особи місцевого самоврядування повинні у першу чергу вирішувати питання, які є спільними для всієї громади, а не в розрахунку лише на певну групу осіб чи, тим більше, певного громадянина. Міська влада має дбати про будівництво та ремонт доріг, спільних проїздів, прокладання й утримання інженерних мереж, забезпечення нормального функціонування закладів освіти та охорони здоров’я. Cаме на ці цілі повинні витрачатися гроші з місцевого бюджету. Тоді як за радянських часів, з яких у багатьох власників квартир бере початок ота звичка до патерналізму, держава, справді, витрачала великі суми коштів і на утримання житлових будинків. Але це пояснюється тим, що квартири перебували у державній власності, ніхто з мешканців не був власником того житла. Тому сьогодні вимоги співвласників багатоповерхівок щодо виділення коштів на їх ремонт із міського бюджету я порівняв би з тим, що власник приватної садиби звертається до посадовців міськвиконкому за матеріальною допомогою. Поміркуймо ось над чим. Коли мешканці багатоповерхівок продають свої квартири, вони не повертають до міського бюджету частину грошей, витрачених раніше на ремонти їхнього будинку, вважаючи ці кошти їхніми. Та якщо кошти їхні, тоді й послуги з утримання будинку повинні фінансуватися з їхньої власної кишені. Мешканці нової багатоповерхівки, збудованої приватним підприємством, не звертаються за допомогою щодо утримання будинків до міської влади. Бо добре розуміють свої права та обов’язки, те, що все майно належить їм у рівних частках, і в будинку є порядок. Як свідчить досвід європейських країн, скажімо, Німеччини, там усі витрати на утримання багатоповерхівок лягають на плечі власників квартир, наперед розроблено план проведення робіт з капітального ремонту будинку, і якщо людина хоче придбати в ньому квартиру, її обов’язково ставлять до відома, які витрати її чекають у близькому майбутньому. В реаліях Івано-Франківська це означає, що власникам старих багатоповерхівок необхідно витрачати більше коштів на їх утримання, але й ціна квадратного метра житлової площі в таких будинках вища, оскільки вони розташовані здебільшого в центральній частині міста.
|
