Відкуплення провини, або що ми готові змінити в собі
Ольга ГОЯНЮК,
депутат Івано-Франківської міської ради, фракція ВО «Свобода»
Завершується час Великоднього посту і наближається Свято Воскресіння Христового. Скоро знову перейдемо рубіж між відповідальністю за свої вчинки і відкупленням від провини. І часто ключовим стає навіть не саме свято як факт Воскресіння Божого Сина, а Воскресіння як відкуплення від власного гріха, ніби нічого й не сталося, не через нас і не задля нас був розп’ятий Христос. Але чи готові ми, люди, до цієї жертви?
Христос віддав життя за наше прощення, зійшов на хрест, терпів муки, знущання і бичування, але терпів задля спасіння людей, людей, які ж Його і розіп’яли, зрадили, віддали на смерть за те, що прийшов нас врятувати… Бо не готові були прийняти і повірити. І ось уже скільки минуло з часів Понтія Пилата. Уже інший Пилат, інші народи, інший світ… Але чи інші люди? Щороку святкуємо Різдво, Великдень, дотримуємось посту, але чи змінюємо щось в собі?
Я не хочу повчати вас Святого Письма, бо це особиста справа кожного. Але Біблія – це не просто книга про Господа, яка вчить релігії. Біблія – це книга, що вчить життя за канонами любові і прощення, жертовності і відповідальності, вдячності і добра, надії і віри, справедливості і впевненості, мудрості і правди. Це Книга минулого, теперішнього і майбутнього. І варто тільки глибше задуматись над прочитаним, знайти зміст, проаналізувати поведінку нас, людей, тоді і тепер, і тоді зможемо відкрити для себе істину – змінитися треба самим для того, щоб змінити світ на краще, розуміти себе, щоб зрозуміти життя. Як би ми себе повели, якби знову прийшов Месія, щоб нас спасти? Чи не знайдеться серед нас сьогодні Ірод чи Пилат, чи не віддамо Ісуса на нове розп’яття?..
І пройде час, і знову люди святкуватимуть Воскресіння заново вбитого Ісуса, але так і не збагнувши головного: піст – це час на роздуми, а Воскресіння – шанс, щоб не допустити нового розп’яття. Святкуймо Воскресіння Христове, оновлюймось духовно і змінюймось на краще. Отримавши жертву як відкуплення гріхів, не впадаймо в нові. Вміло використовуймо життя і відчуваймо власну відповідальність за нього, щоб знов не плакати перед новою Голгофою.
Впевнена, що все в житті відбувається для того, щоб чомусь нас навчити, але треба хотіти і вміти вчитися. Треба нарешті зрозуміти себе як частину світу, що теж впливає на його стан. І не треба зрізати яблуньку тільки через те, що вона росте у сусідньому, а не вашому саду, бо тоді ніхто не скуштує яблук. Будьмо взаємно добрими і щирими, відкритими і правдивими. І тоді спільним добром вдасться прожити достойне життя у достойному світі, бо все взаємопов’язане і взаємозумовлене. І ніхто не зможе змінити на краще наше життя, якщо ми самі не готові до цього прикластися.
Добро, надія, віра і любов нехай прийдуть до кожного з нас з Воскреслим Божим Духом. Хай Великодня радість не покидає серця, а усвідомлення свята хай стане початком добрих справ і помислів у нашому житті.
|
