Цинізм влади чи терпець громади?.. Що урветься швидше?..
Олександр Левицький, депутат облради, фракція ВО «Батьківщина» Ось уже майже два роки, як нами керує «проффесорсько-понятлива» купка можновладних чинуш. Ми усвідомлюємо, що нереальні прожекти як на національному, так і на обласному рівні покликані лише тішити безпідставно завищену самооцінку їх авторів, більшість з яких не знають навіть ціни хліба в магазині. Однак чому ми, громада, терпимо їх брехню? Як би цікаво та привабливо не звучали бутафорні обіцянки, вони є лише відволікаючим маневром для нас з вами від безрезультатної, але «бурхливої» діяльності виконавчої влади на всіх рівнях. Хіба хтось вірить в Олімпіаду-2022 на Прикарпатті (хоча й хотілось би дуже-дуже)? Хтось може сказати, скільки за угодою між областю та урядом нам надано коштів з державного бюджету? Скільки коштів на ліквідацію наслідків повеней 2008, 2010 років область отримала від уряду Януковича-Азарова? Уряд Ю.В.Тимошенко надав лише нашій області понад 1,3 мільярда гривень. А де ж ті понад 1,5 мільярда, які область очікує від уряду Януковича-Азарова вже два роки? Хтось може порівняти показники залучення іноземних інвестицій в економіку області (за всі роки незалежності України це число лише у 2011 році перевищило 0,5 мільярда доларів США) з обсягами коштів, ввезених заробітчанами краю (щороку вони складають більше як 0,5 мільярда доларів США)? Тобто заробітчани інвестують в Україну за один рік так само, як місцева влада напрацювала за увесь період незалежності. Цих питань багато. Наша надія на активну і чесну позицію людей, які можуть і готові реально не лише заявляти і брати, а й нести відповідальність. Я переконаний, що надія має бути не на «нових» людей, бо «новий» злодій, новий посіпака ворогів України буде затятіший і активніший за своїх попередників (щоб вислужитись і довести хазяям свою ефективність). Надія має бути на ЧЕСНИХ і МОЛОДИХ людей, але не на тих, що, перебуваючи у псевдоопозиційних псевдопатріотичних партіях по 10-20 років, сидять у кріслах у вишиванках і або тишком-нишком пиляють «неньку», або мовчки жалісливо за цим споглядають. Як мені зрозуміло з очевидних відповідей на наведені вище запитання, наші чільники готові поступитись нам у цій боротьбі, бо їхня «готовність» до відповідальності зводиться до приховування правдивих відповідей на наші обґрунтовані претензії за некомпетентними і «смішними» «відмазками» на кшталт перекладання на Ю. В. Тимошенко своїх прорахунків та помилок навіть після майже двох років правління їх режиму. Вони «достеменно» знають, які іноземні борги віддає Україна у 2011 році (кажуть, ті, що брав уряд Ю. В. Тимошенко у 2009 році, але насправді саме зараз Україна віддає борги 2006-2007 рр., коли другий раз урядував Янукович). У цей же час 24 мільярди гривень боргів за газ та електроенергію, списаних «своїм» комерційним фірмам, не привертають уваги наших шанувальників «українського Черчілля». Лише ми – народ – примусимо (не просто дочекаємось, а примусимо) їх усіх відповісти за їх роботу, а не кивати на тих, кого вони навіть за ґратами бояться.
|