На Йордан вода цілюща
У суботу відзначаємо одне із дванадцяти найбільших релігійних свят року – Богоявлення Господнє. У народі це свято більше відоме як Йордан (назва походить від однойменної назви річки, у якій, за церковними переказами, хрестився Ісус Христос).
Традиційно 18 січня усі вірні йдуть до Божого храму, щоби помолитися та принести додому освяченої води. Кажуть, що саме вода, освячена на Йордан, має неабияку цілющу силу. Вона може довго зберігатися і не втрачати своїх властивостей. А про силу йорданської води навіть точиться чимало дискусій. Дехто говорить, що ця вода дістає магічну силу завдяки тому, що під час її освячення священик занурює у воду золотий або срібний хрест. При цьому у воді залишаються іони металу, котрі й сприяють її довгому збереженню.
Церква з цього приводу не така категорична. Тому трапляються такі випадки, коли священик спеціально для освячення води обирає дерев’яний хрест і знімає з руки навіть обручку. Втім, до таких балачок, як стверджують самі священнослужителі, вдаються хіба що ті, хто сумнівається у своїй вірі. А тому радять приймати йорданську воду із вірою та чистим сумлінням.
Деякі народні прикмети, пов’язані із цим святом:
На Водохреща день ясний – хліба будуть чисті, а якщо похмурий – буде у хлібі повно «сажки».
Іде лапатий сніг – на врожай.
Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.
Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.
Загалом до Водохреща протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
|
