Випробування погодою
При таких погодних умовах у 1946-47 роках був голод
Цьогорічна бездощова осінь не тішила, мабуть, лише метеорологів та аграріїв. Всіх інших це влаштовувало. Куди приємніше, звичайно, прогулюватися вулицями міста, коли на голову не капає, а під ногами не плюскотить, насолоджуватися пікніками на мальовничих лісових галявинах, не вкритих багнюкою. Та коли ріки зміліли настільки, що почали пересихати криниці, занепокоїлися й обивателі.
Ситуація виправиться нескоро
«Криниця пересохла настільки, що води не вистачає навіть худобу напоїти, – скаржиться пані Марія з села Космач Косівського району. – Наразі носимо воду з ріки». Криниці зміліли у Тлумацькому, Коломийському та інших районах області. Найпідприємливіші газди заходилися поглиблювати їх, однак здебільшого це нічого не дало. А дощику чи снігу все немає…
«Осінній та початок зимового періоду 2011 року вирізнявся значним браком опадів та запізненням в утворенні стійкого снігового покрову на всій території Прикарпаття, – каже гідролог Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Вікторія Слизька. – Впродовж вересня випало 27 – 73% місячної норми опадів, у жовтні – 68 – 102%. Аномально сухим видався цьогоріч листопад: кількість опадів стосовно норми склала лише 3 – 26%. За багаторічними даними метеостанцій області, середня дата утворення стійкого снігового покрову на рівнині у нас припадає на першу декаду грудня, в передгір’ї – на третю декаду листопада, а в горах і високогір’ї – на другу декаду листопада. Тобто на початок грудня ми спостерігаємо запізнення утворення снігового покриву на 10 – 20 днів. Така погода пов’язана із надходженням та переважанням у цей період теплих і сухих повітряних мас з Атлантики й Африканського континенту. Тільки в окремі дні внаслідок впливу циклонів, які формувались над Північним морем та Скандинавією і переміщались територією північних районів Європи, на території Прикарпаття часом були невеликі опади».
Такі погодні умови, стверджують метеорологи, сприяють поступовому зниженню рівня води в ріках. Зараз практично на всіх водних артеріях Івано-Франківщини рівні води набагато нижчі свого середнього багаторічного значення, на більшості – наближаються до абсолютних мінімумів.
Ситуація виправиться нескоро. «Тих опадів, котрі передбачають синоптики, буде недостатньо, аби підняти рівень рік до їх нормального стану. Йде зима, сухий грунт промерзне, тому навіть при наявності опадів рівень грунтових вод не досягне середньорічних запасів води у грунті», – пояснює начальник Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Володимир Фригович.
Врожай під загрозою
Сумно, але найбільше від цього постраждає майбутній урожай. «Через надвисокі, нетипові для такого часу температурні режими у вересні та на початку жовтня, брак опадів та недостатні вологозапаси умови осінньої вегетації озимих культур були складними. Як наслідок – озимі увійшли в найхолоднішу пору року слабко розвиненими. Це може позначитись на умовах перезимівлі та формуванні майбутнього врожаю», – запевняє завідувач сектором агрометеорології Івано-Франківського ЦГН Тетяна Слизька.
Схожі погодні умови були на Прикарпатті у 1946 році, згадують старожили. Начальник Коломийської метеостанції Михайло Дмитрович Якуб’як, котрий уже 60 літ працює «стражем погоди», каже: «У 1946-му за рік на Коломийщині випало 350 мм опадів при нормі 699 мм. Снігу взимі не було, тож озимі культури повимерзали. Ярі теж не посходили. Зернові довелося двічі пересіювати. У 1946-47 рр. був голод. Тепер голодна смерть нам, мабуть, не загрожує, бо є якісь запаси, але у такій зміні клімату хорошого мало».
Що ж очікує нас цього року? За довгостроковим прогнозом синоптиків Українського гідрометцентру, груднева середньомісячна температура на Прикарпатті не відрізнятиметься від звичайних показників: на рівнині та у передгір’ї – два градуси морозу, в горах та високогір’ї – три. Кількість опадів коливатиметься від 55 мм на рівнинній території до 90 мм в горах, що становить 122 – 134% місячної норми. Що ж, поживемо – побачимо.
Оксана РУДЬКО
|
